Справа № 953/7051/25
н/п 2/953/3036/25
"16" вересня 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
з участю:
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Уманця М.М.,
представника відповідача - адвоката Чальцева Д.В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у режимі відеоконференції клопотання відповідачки ОСОБА_2 про призначення повторної судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
29 серпня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання відповідачки ОСОБА_2 про призначення повторної судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля, проведення якої просила доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, на вирішення експертизи просила поставити такі питання:
1) Яка ринкова вартість транспортного засобу Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2024 року випуску, на дату надання оцінки?
2) Яке значення становить величина втрати товарної вартості транспортного засобу Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2024 року випуску, на дату надання оцінки після ДТП від 13 квітня 2025 року?
В обґрунтування клопотання вказала, що поданий разом з позовною заявою висновок експерта № 5669 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження не може бути належним доказом у зв'язку з тим, що розрахунок втрати товарної вартості автомобіля був здійснений без урахування всіх обставин та фактично є неповним. На переконання сторони відповідача, визначений у висновку експерта розмір втрати товарної вартості автомобіля є явно завищеним. Посилаючись у відзиві на позовну заяву на п. 8.6.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зазначила, що величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема при заміні окремих складників, що не потребують пофарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо). Вказала, що експертиза автомобіля була проведена одразу після ДТП, а відтоді пройшло достатньо часу, при цьому автомобіль був відремонтований та його технічний стан змінився. Зауважила на тому, що для визначення реальної величини ВТВ необхідно оцінювати стан транспортного засобу вже після ремонту.
02 вересня 2025 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Уманця М.М. надійшли письмові заперечення на клопотання про проведення експертизи. Посилався на те, що величина втрати товарної вартості транспортного засобу розраховується виключно згідно з положеннями методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Пунктами 8.6., 8.6.1., 8.6.2., 8.6.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачений порядок розрахунку величини втрати товарної вартості. Відповідно до п.п. 8.6., 8.6.1., величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті. Величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ. З аналізу п. 8.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вбачається, що величина втрати товарної вартості є складовою формули визначення вартості матеріального збитку. Таким чином, вказана величина визначається за результатами огляду транспортного засобу після ДТП та проведення експертного дослідження. Вказав, що аналіз формули визначення величини втрати товарної вартості (п. 8.6.3. Методики) свідчить про те, що до ї складу не входять будь-які значення, які стосуються стану транспортного засобу після його ремонту. Отже, посилання відповідачки щодо необхідності призначення експертизи через явно завищений розмір величини втрати товарної вартості є її суб'єктивною думкою, яка жодним чином не корелюється з положеннями методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Щодо посилань відповідачки на положення експертизи, в яких зазначено про можливу наявність прихованих дефектів, вказав, що оцінка вартості матеріального збитку у разі наявності прихованих дефектів є виключним правом позивача. Відсутність чи наявність прихованих дефектів ніяким чином не впливає на величину втрати товарної вартості, а наявність таких дефектів може лише збільшити загальну суму матеріального збитку.
Представник відповідачки у судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Позивачка та представник позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання відповідачки про призначення у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля, з підстав, викладених у письмових запереченнях від 02 вересня 2025 року.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши клопотання та наявні в матеріалах справи докази в межах розгляду заявленого клопотання, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення по справі судової транспортно-товарознавчої експертизи, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 2, 3 частиною 1 статті 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За змістом положень ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до п. п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернено увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Призначаючи експертизу, суд повинен чітко визначити предмет експертизи, тобто обставини, які мають значення для справи та потребують встановлення із застосуванням спеціальних знань експерта.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємосуперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Разом з тим, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Обґрунтовуючи клопотання про призначення експертизи, відповідачка посилається на те, що висновок експерта № 5669 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, складений на замовлення позивачки, не може бути належним доказом, оскільки у висновку експерта розмір втрати товарної вартості автомобіля є явно завищеним. Окрім того, зазначена експертиза проведена одразу після ДТП, а відтоді пройшло достатньо часу, при цьому автомобіль був відремонтований та його технічний стан змінився. Однак, для визначення реальної величини ВТВ необхідно оцінювати стан транспортного засобу вже після ремонту.
На підтвердження розміру величини втрати товарної вартості (ВТВ) транспортного засобу Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2024 року випуску, позивачка надала до суду висновок експерта № 5669 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 23 травня 2025 року.
За наданим стороною позивача висновком експерта № 5669 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 23 травня 2025 року, розмір втрати товарної вартості (ВТВ) транспортного засобу Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2024 року випуску, становить 27 672,68 грн.
Як вбачається зі змісту висновку експерта № 5669 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 23 травня 2025 року, вартість матеріального збитку транспортного засобу Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2024 року випуску, була визначена на підставі п. 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Згідно з п. 8.6.1. Методики, величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Так, відповідно до п. 8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі, якщо потрібна заміна окремих складників, що не потребують пофарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо). Якщо, крім зазначених складників, пошкоджено складові кузова та оперення, розрахунок величини ВТВ повинен ураховувати всі пошкодження складників у комплексі (підпункт "е").
Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
З Додатку № 1 до висновку експерта № 5669 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 23 травня 2025 року вбачається, що були проведені відповідні ремонтні роботи щодо усунення механічних пошкоджень, спричинених транспортному засобу Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2024 року випуску, внаслідок ДТП, яка мала місце 13 квітня 2025 року, а саме: були пофарбовані замінені складники: бампер передній та облицювання передньої правої протитуманної фари.
Оскільки під час ремонту транспортного засобу Citroen C3, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2024 року випуску, було здійснено фарбування окремих замінених та ремонтованих складників, то очевидним є факт впливу таких робіт на зовнішній вигляд транспортного засобу.
Посилання представника позивачки на той факт, що для визначення реальної величини ВТВ необхідно оцінювати стан транспортного засобу вже після ремонту, оскільки з моменту ДТП пройшло багато часу, при цьому автомобіль був відремонтований та його технічний стан змінився, тому висновок експерта, проведений на підставі огляду автомобіля одразу після ДТП, є необґрунтованим, позбавлені жодної аргументації.
Положеннями ст. 113 ЦПК України передбачено, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Відповідачка, звертаючись до суду з клопотанням про призначення повторної судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля у цивільній справі, не навела належного обґрунтування сумнівів щодо правильності висновку експерта № 5669 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 23 травня 2025 року, що пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю та/або що висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи, що було б підставою для призначення повторної експертизи.
За таких обставин, підстави для призначення повторної судової транспортно-товарознавчої експертизи відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 102-104, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_2 про призначення повторної судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений 19 вересня 2025 року.
Суддя С.В. Демченко