Справа № 953/9485/21
н/п 1-кс/953/6327/25
"17" вересня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі власниці майна - ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12021220000000681 від 14.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, -
15.09.2025 о 11:12 год. на адресу суду поштою надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12021220000000681 від 14.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України про арешт майна вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , на якому встановлені сім-карти з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; мобільний телефон Poco F3, imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , на якому встановлена сім-картка з номером мобільного телефону: НОМЕР_7 ; ноутбук Lenovo, S/N: PF46AG54; блокнот червоного кольору з чорновими записами; грошові кошти загальною сумою 71500 (сімдесят одна тисяча п'ятсот) долларів, серед яких купюри номіналом 100 (сто) долларів в кількості 715 (сімсот п'ятнадцять) штук, що вилучене у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його користування. Речі та предмети, на які сторона обвинувачення просить накласти арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», а саме документи, при матеріалах кримінального провадження, готівкові кошти передати до уповноваженого банку, предмети в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківській області за адресою м. Харків, вул. Весніна,14, 2-підїзд. Після проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій із вилученою комп'ютерною технікою, у тому числі її огляду та зняття інформації повернути володільцю та попередити про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України щодо незаконих дій з майном на яке накладено арешт.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000681 від 14.05.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.
Крім того, прокурор вказує, зокрема, що в ході досудового розслідуванням встановлено, що 17.03.2021 року в м. Харкові група осіб, шахрайським шляхом, з використанням підроблених документів, після смерті власниці ОСОБА_6 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), заволоділи частиною будинку АДРЕСА_2 .
Так, у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018) - придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Крім того, встановлено, що група осіб, шахрайським шляхом, з використанням підроблених документів, вчинили готування на незаконне набуття права власності на квартиру АДРЕСА_3 , яка належала померлому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 190 КК України - готування до вчинення кримінального правопорушення у вигляді придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Так, до слідчого управління ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення УСБУ в Харківській області, стосовно того що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 незаконно заволоділи правом власності на квартири та земельні ділянки, розташовані на території м. Київ. Відповідні відомості внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025220000000513 від 09.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Разом з цим, прокурор вказує, що 17 квітня 2025 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12021220000000681 від 14.05.2021 та матеріали кримінального провадження за №12025220000000513 від 09.04.2025 об'єднані в одне провадження.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 , разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 реалізуючи спільний намір направлений на придбання права на майно шляхом обману, а саме права власності на квартиру АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належала ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) отримали пустий (незаповнений) нотаріальний бланк серії ВРВ №136226, для здійснення підроблення офіційного документу шляхом нанесення на нього заповіту, що полягали у здійсненні друкування заповіту та підроблення печатки, підпису нотаріуса, та підпису ОСОБА_12 , з метою його подальшого використання при шахрайському заволодінні правом на нерухоме майно. Вказаний бланк передали невстановленій в ході досудового розслідування особі, та отримали від неї цей же бланк вже із надрукованим у ньому заповітом від ОСОБА_12 , спадкоємцю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Так, 19.06.2024 ОСОБА_11 разом з ОСОБА_13 яка була обізнана про злочинні наміри групи осіб, відповідно до усних вказівок ОСОБА_7 , прибули до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_5 , де ОСОБА_13 передала нотаріусу ОСОБА_14 нотаріальний бланк серії ВРВ №136226, вже із нанесеним у ньому заповітом, а також інші документи, необхідні, відповідно до положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для відкриття спадщини, після чого ОСОБА_14 будучи введена в оману 19.06.2024 здійснила реєстрацію спадкової справи.
При цьому, 26.09.2025 ОСОБА_11 разом з ОСОБА_13 , прибули до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_5 , де ОСОБА_13 передала нотаріусу ОСОБА_14 додаткові документи для посвідчення нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_4 , ввівши тим самим в оману приватного нотаріуса.
В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 поєднаних із використанням підробленого нотаріального бланку серії ВРВ №136226, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 , яка є особою уповноваженою державою на вчинення юридично значущих дій стосовно майна, будучи введеною в оману та не будучи обізнаною про справжні злочинні наміри вищевказаних осіб, 26.09.2024 приблизно о 15:20 склала та посвідчила за № 1229 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_4 . Відомості про вказані дії нотаріусом ОСОБА_14 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_13 .
Як зазначає прокурор, в подальшому, ОСОБА_13 за допомогою ОСОБА_3 , яка представилася «юристом» ОСОБА_13 , здійснила продаж вище вказаною квартири.
Таким чином, група осіб незаконно заволоділа квартирою за адресою: АДРЕСА_6 , яка належала ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Крім того, у жовтні 2024 року, точна дата в ході проведення досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_11 , разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 реалізуючи спільний намір направлений на придбання права на майно шляхом обману, а саме права власності на квартиру АДРЕСА_7 , яка на праві приватної власності належала ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, у вигляді вибуття з власності ОСОБА_15 вище вказаної квартири, та подальшого її продажу й отримання грошових коштів, скориставшись уразливим станом останньої, увійшли в довіру ОСОБА_15 й запропонували їй свою допомогу, та покращити умови життя.
У свою чергу, ОСОБА_15 будучи введена в оману, та не підозрюючи про істинні наміри ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , погодилася на пропозицію останніх.
Так, на прикінці жовтня 2024 року, точна дата в ході проведення досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_11 , разом з ОСОБА_8 , за усною вказівкою ОСОБА_7 , скориставшись уразливим станом ОСОБА_15 , з метою забезпечення належної поведінки останньої, обмеження кола її спілкування та постійного нагляду за нею, перевезли ОСОБА_15 в невстановлене в ході досудового розслідування житло, де утримували останню.
Як зазначає прокурор, 26.11.2024 ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_11 , та іншими невстановленими особами, під вигаданим приводом запропонували ОСОБА_15 проїхати до нотаріуса, на що остання, будучи введена в оману погодилась, не підозрюючи про істинні наміри злочинної групи.
У подальшому, ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_11 , 26.11.2024 в денний час, привезли ОСОБА_15 до офісу приватного нотаріуса Бучанського нотаріального округу ОСОБА_16 , за адресою: АДРЕСА_8 , де ОСОБА_15 видала довіреність на ім'я ОСОБА_17 , на розпорядження квартирою, що перебуває у власності ОСОБА_15 , а саме квартирою, що за адресою: АДРЕСА_9 , яка була посвідчена того ж дня 26.11.2024 за №5575 в реєстрі нотаріальних дій приватний нотаріусом Бучанського нотаріального округу ОСОБА_16 . Того ж дня, ОСОБА_8 отримав зазначену довіреність з метою її подальшого використання в злочинній діяльності.
Після цього, 28.11.2024 ОСОБА_8 , взявши з собою вище вказану довіреність, та інші документи на квартиру необхідні, відповідно до положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 , разом з підконтрольною особою ОСОБА_18 , якого підшукала ОСОБА_13 , приїздив до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_10 , де ОСОБА_8 від імені ОСОБА_15 уклав договір купівлі-продажу вище вказаної квартири із ОСОБА_18 .
Так, в результаті спільних злочинних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 , яка є особою уповноваженою державою на вчинення юридично значущих дій стосовно майна, не будучи обізнаною про справжні злочинні наміри вищевказаних осіб, 28.11.2024 склала та посвідчила за № 1731 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 . Відомості про вказані дії нотаріусом ОСОБА_19 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, група осіб шляхом обману набули право власності на майно, а саме квартиру АДРЕСА_7 , яка перебувала у приватній власності ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ).
Сторона обвинувачення вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 у своїй злочинній діяльності використовує осіб низького соціального стану та наркозалежних осіб, на яких здійснюється фіктивне оформлення нерухомого майна. Підшукуванням вказаних осіб здійснює ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_8 , уродженка м. Караганда Казахстан, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . У злочинній діяльності використовує автомобіль Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_9 .
Так, ОСОБА_3 відповідно до злочинного плану надає осіб для фіктивного оформлення на осіб нерухомого майна, бере участь безпосередньо при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна, підшукує покупців, отримує грошові кошти від продажу квартири, та передає їх іншим фігурантам.
Таким чином, в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Разом з цим, відповідно до «Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_20 .
Так, прокурор зазначає, що 11.09.2025 у період часу з 06 год. 36 хв. до 09 год. 59 хв. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.09.2025 проведено обшук за місцем місця мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 у справі № 953/9485/21 н/п1-кс/953/6129/25 від «03» вересня 2025 в ході якого було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено в клопотанні.
Так, прокурор посилаючись на вимоги ст. 98, ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, а завданням арешту є запобігання можливості його знищення, просить накласти арешт на майно, вилучене 11.09.2025 під час проведення обшуку у ОСОБА_3 .
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі прокурора.
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про арешт майна, посилаючись на те, що вилучені грошові кошти не відповідають вимогам статті 98, 170 КПК України, тобто не являються речовим доказом, оскільки слідчі їх не ідентифікували під час вилучення, а також відсутність жодних доказів того, що вилучені кошти в сумі 71 500 доларів здобуті злочинним шляхом. При цьому, вказав, що вилучені кошти належать колишньому чоловіку ОСОБА_3 - ОСОБА_21 , з яким вона являється розлученою від 12.03.2024. Тому, враховуючи викладені обставини, просив відмовити в задоволенні даного клопотання у повному обсязі.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала доводи свого адвоката.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, вислухавши думку прокурора, адвоката та власниці майна, встановив, що у провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000681 від 14.05.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України (а.с. 1д-2). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.09.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: в квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 89).
Метою проведення обшуку слідчий суддя зазначив: виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, виявлення та вилучення: комп'ютерної техніки (планшетів, ноутбуків), мобільних телефонів, а також інших електронних носіїв інформації, чорнових записів, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, нотаріальних бланків, документів, підтверджуючих право власності на нерухоме майно, особистих документів інших осіб, штампів, печаток, правовстановлюючих документів на нерухоме та рухоме майно, договорів купівлі-продажу, довіреностей, заповітів, договорів дарування, інших нотаріальних документів, на яких містяться відомості щодо протиправної діяльності ОСОБА_3 та інших учасників групи, а також інших речей і документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Так, 11.09.2025 з 06 год. 36 хв. до 09 год. 59 хв. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено в протоколі обшуку (а.с. 80-83).
Клопотання про арешт майна подано до поштового відділення 12.09.2025 (а.с. 86) та надійшло до суду 15.09.2025 о 11:12 год. (а.с. 1).
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Таким чином, прокурором дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням про арешт майна до суду.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Так, щодо заперечень адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про те, що вилучені кошти не являються речовим доказом, оскільки слідчі їх не ідентифікували під час вилучення, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Тобто, для визнання грошових коштів речовими доказами достатньо їх об'єктивної потенційної доказової значимості у кримінальному провадженні, а не лише їх «ідентифікації» на момент вилучення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
При цьому, постановою старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_22 від 11.09.2025, майно вилучене під час проведення обшуку 11.09.2025, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021220000000681 від 14.05.2021 (а.с. 84).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 «Смирнов проти Росії» (Smirnov v. Russia), № 71362/01: ЄСПЛ зазначив, що втручання у право власності у зв'язку з вилученням речей є допустимим, якщо воно переслідує легітимну мету (розслідування кримінального правопорушення) та є пропорційним. Важливим є не сам факт ідентифікації речі під час вилучення, а її зв'язок із обставинами кримінальної справи.
Таким чином, доводи сторони захисту про те, що вилучені кошти не можуть бути речовим доказом лише через їх не ідентифікацію під час обшуку, є безпідставними, оскільки закон не ставить ідентифікацію як умову визнання речовим доказом, а також статус грошових коштів як речових доказів може підтверджуватися їх можливим зв'язком із кримінальним правопорушенням, відповідно до норм статті 98 КПК України.
Разом з цим, згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона користування таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Krocher and Moller v. Switzerland», № 8463/78: «...ЄСПЛ визнає допустимість тимчасового обмеження майнових прав з метою належного розслідування злочину та збереження доказів, якщо воно передбачене законом і переслідує легітимну мету.»
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене відповідно до протоколу обшуку від 11.09.2025 майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Доводи сторони захисту вказаних висновків слідчого судді, не спростовують.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити власниці користування вказаним майном, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
На підставі викладеного вище, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя вважає за можливе після проведення необхідних слідчих процесуальних дій передати вилучене у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 майно, а саме: мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , на якому встановлені сім-карти з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; мобільний телефон Poco F3, imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , на якому встановлена сім-картка з номером мобільного телефону: НОМЕР_7 ; ноутбук Lenovo, S/N: PF46AG54, зобов'язавши старшого слідчого в ОВС відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_22 , в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, попередити вищевказану особу про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12021220000000681 від 14.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , на якому встановлені сім-карти з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; мобільний телефон Poco F3, imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , на якому встановлена сім-картка з номером мобільного телефону: НОМЕР_7 ; ноутбук Lenovo, S/N: PF46AG54; блокнот червоного кольору з чорновими записами; грошові кошти загальною сумою 71500 (сімдесят одна тисяча п'ятсот) долларів, серед яких купюри номіналом 100 (сто) долларів в кількості 715 (сімсот п'ятнадцять) штук, що вилучене у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його користування - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання речових доказів - камеру схову речових доказів СУ ГУНП в Харківській області, відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012р. №1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України».
Визначити місцем зберігання арештованих грошових коштів - банківську установу, з якою СУ ГУНП в Харківській області укладено договір.
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування/процесуального керівника у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Після проведення необхідних слідчих, процесуальних дій передати вилучене у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 майно, а саме: мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , на якому встановлені сім-карти з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; мобільний телефон Poco F3, imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , на якому встановлена сім-картка з номером мобільного телефону: НОМЕР_7 ; ноутбук Lenovo, S/N: PF46AG54, зобов'язавши старшого слідчого в ОВС відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_22 , в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, попередити вищевказану особу про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1