Справа № 953/6079/25
н/п 1-кп/953/847/25
"19" вересня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
головуючого судді- ОСОБА_1 ,
суддів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря- ОСОБА_4 ,
прокурора- ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024220000001146 від 08.11.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб з інвалідністю не має, є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням, хворіє на психічне захворювання: органічний розлад особистості, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
встановив:
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22024220000001146 від 08.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Обґрунтовуючи дане клопотання прокурор посилається на не зменшення ризиків, передбачених п. п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисники обвинуваченої заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили вирішити питання щодо надання необхідної медичної допомоги їх підзахисній.
Обвинувачена в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу просила відмовити, посилалась на те, що потребує необхідної медичної допомоги, яку в умовах ДУ «Харківській слідчий ізолятор» надати не можливо.
Колегія суддів, заслухавши клопотання, думку учасників судового засідання, виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.07.2025 ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою до 22.09.2025, включно.
До спливу продовженого строку, судове провадження не завершено.
Так, прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_8 , оскільки на його думку продовжують існувати обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд також відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченої: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогою ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину,передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З урахуванням викладеного, враховуючи особу обвинуваченої, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, ті обставини, що обвинувачена раніше не судима, суд вважає, що застосування відносно ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому продовжує їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, передбачений КПК України.
Суд при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 при продовженні строку тримання під вартою, оскільки остання обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 111 КК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 27, 177, 178, 182, 183, 331, 369 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 17.11.2025, включно, без визначення суми застави.
Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Встановити строк дії ухвали до 17.11.2025 (включно).
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом п"яти днів з дня її проголошення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3