621/3002/25
1-кп/621/291/25
іменем України
19 вересня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області :
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025226310000117 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чорне Старокостянтинівського району Хмельницької області, є громадянином України, має вищу освіту, одружений, є головою об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Оксамит", зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у кримінальному проступку, передбаченому частиною частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,
30 серпня 2025 року близько 20:50 години в с. Лиман Чугуївського району Харківської області ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебував на території домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить його тестю ОСОБА_6 , де у нього на побутовому ґрунті виникла сварка з останнім.
В ході виниклої сварки ОСОБА_5 , того ж числа та часу, маючи умисел на завдання тілесних ушкоджень, лівою рукою стиснув шию ОСОБА_4 , після чого умисно наніс останньому один удар правим кулаком в область правого вуха, чим спричинив ОСОБА_4 ділянки травматичного набряку м'яких тканин в проекції правої виличної кістки, в області правої вушної раковини, синець на передній поверхні шиї, які по ступеню тяжкості, як в сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Зазначеними діями ОСОБА_5 вчинив умисне легке тілесне ушкодження.
Викладені вище обставини кримінального провадження щодо часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
З'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз'яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку у повному обсязі визнав та під час судового розгляду показав, що 30.08.2025 прийшов додому до свого тестя, щоб з'ясувати, чому дружина з дітьми не йдуть додому. У зв'язку з цим у нього виникла сварка з тестем ОСОБА_4 . В ході цієї сварки він, будучи у стані сп'яніння, однією рукою схопив тестя за шию, а другою кулаком завдав одного удару в область вуха, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.
У вчиненому кримінальному проступку щиро розкаявся, просив пробачення у потерпілого, виявив готовність нести передбачену законом відповідальність.
Оцінивши зазначені вище докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та взаємозв'язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 є винуватим в умисному легкому тілесному ушкодженні, і його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
Під час призначення покарання ОСОБА_5 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:
- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком;
- обставину, що пом'якшує покарання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого кримінального правопорушення та готовності нести кримінальну відповідальність;
- обставини, що обтяжують покарання, відповідно до пунктів 6, 6-1, 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якими визнаються вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а. п. 24), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебував (а. п. 25), одружений, працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило (а. п. 26).
З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшує покарання, та обставин, що обтяжують покарання, особи обвинуваченого, позиції потерпілого ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді громадських робіт на строк в межах, передбачених частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 91-1 Кримінального кодексу України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком, то у суду відсутні підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальних заходів, передбачених частиною 1 статті 91-1 Кримінального кодексу України, оскільки такі заходи можуть бути застосовані у кримінальних провадженнях щодо злочинів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_5 винуватим у кримінальному проступку, передбаченому частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1