Справа № 405/4627/25
провадження № 3/405/1388/25
18.09.2025 м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інформація щодо сімейного стану, роботи та утриманців відсутня,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №398391 від 21.07.2025 водій ОСОБА_1 08.03.2025 о 10 год. 00 хв. в м. Кропивницький по вул. Алли Горьської, повторно протягом року вчинив правопорушення, а саме керував транспортним засобом марки «Nissan X-Trail », номерний знак НОМЕР_1 , будучи при цьому позбавленим права керування транспортним засобом Слобідським районним судом м. Харкова від 19.05.2025 (справа №641/449/25). Постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ЕНА3825671 від 09.01.2025 за ч.4 ст.126 КУпАП. Зазначений факт було встановлено під час проведення перевірки матеріалів за фактом ДТП від 08.03.2025 та зареєстрованого в ЖЕО УПП в Кіровоградській області за номером 3581 від 24.06.2025, чим порушив п.п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , який про день, час та місце розгляду справи, що призначався на 04.08.2025, 05.09.2025, 18.09.2025 повідомлявся належним чином, в порядку передбаченому ст. 277-2 КУпАП, за адресою місця проживання останнього, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , та підтвердженою на запит суду заступником начальника управління - начальником відділу реєстрації місця проживання особи Управлінням державної реєстрації Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради ОСОБА_2 та відділом реєстрації місця проживання особи Управління державної реєстрації Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходили. При цьому, поштові повідомлення (судові повістки про явку до суду), які надсилалися ОСОБА_1 були повернуті до суду без вручення адресату, з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання» (а.п. 48, 54, 63).
Відповідно до рапортів працівників поліції Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції від 14.08.2025 та від 18.09.2025 під час несення служби по забезпеченню охорони громадської безпеки та порядку, безпеки дорожнього руху екіпажом «Ліана-103» та екіпажом «Ліана-10102», було здійснено виїзд за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Івана Багряного, 33А, з метою вручення судової повістки ОСОБА_1 , за вказаним місцем проживання останнього виявлено не було. За наявними інформаційними базами управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП мобільного номеру телефон ОСОБА_1 не значиться. Але сусід з будинку АДРЕСА_2 , анкетні дані повідомляти відмовився, повідомив, о востаннє бачив ОСОБА_1 давно, близько 2 місяців тому, та додав, що він нібито проходить службу в лавах ЗСУ (а.п. 49-50, 60-61). Разом з тим, судом вживались й інші заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, місце та час розгляду справи втому числі шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Подільського районного суду міста Кропивницького (а.п.56-57).
Крім того, судом відзначається, що інформація про день, час та місце розгляду даної справи завжди завчасно розміщувалась на офіційному сайті «Судова влада України» в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду», інформація якого є відкритою та загальнодоступною.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
При цьому, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що незважаючи на всі, передбачені законом заходи, вжиті судом для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час, день та місце судових засідань ОСОБА_1 , - в судові засідання не являвся та не звертався до суду із запитом про рух даної справи про адміністративне правопорушення та її судовий розгляд, що розцінюється судом, як навмисне затягування строків розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Судом встановлено, що у вину ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення дій 08.03.2025. Крім того, постановою т.в.о. слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Ляшонок Романа Артуровича від 16.06.2025 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121010000672 від 12.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (а.с.8-11).
Встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та прийнято рішення про направлення копії постанови начальнику УПП в Кіровоградській області ДПП для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності учасників ДТП, враховуючи положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, в яких наведено виключний перелік адміністративних правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, беручи до уваги відсутність вимог щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, при розгляді такої справи, за умови обізнаності ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та наступний його (протоколу) судовий розгляд, виходячи з положень ч. 1 ст. 277 КУпАП, суд приходить до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки зазначену вище поведінку особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд розцінює, як спосіб захисту з метою затягування строків розгляду справи та уникнення відповідальності.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частина 4 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
В протоколі серія ЕПР1 №398391 від 21.07.2025 року вказано, що порушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, 09.01.2025 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом згідно рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 19.05.2025 (справа №641/449/25), чим порушив п.п. «а» п.2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.1).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (VastbergataxiAktiebolagandVulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень".
Натомість матеріали справи не містять жодних доказів (зокрема, постанови Слобідського районного суду м. Харкова від 19.05.2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, на підставі яких суд міг би перевірити строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, який було накладено на ОСОБА_1 , і відповідно встановити чи був останній на момент керування транспортним засобом 08.03.2025 особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, суд не може прийти до беззаперечного висновку, чи вчинив ОСОБА_1 08.03.2025 повторне протягом року порушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, а саме керував транспортним засобом, будучи тією особою, яка позбавлена прав керування транспортним засобом Слобідським районним судом м. Харкова від 19.05.2025 (справа №641/449/25).
Кваліфікація правопорушення, зазначеної у протоколі, має бути перевірено та доведено саме особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органами Національної поліції.
Разом із тим, ст. 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст. 129 Конституції України.
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Приймаючи до уваги те, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження наявності обов'язкової ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме «повторності», суд приходить до висновку про відсутність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Відповідно провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП.
Керуючись ч.5 ст.126, ст.ст. 256, 278, 283, 284, 285 КУпАП, суд-
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст.126 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Олексій Іванович Майданніков