Справа № 404/9777/25
Номер провадження 2-з/404/63/25
19 вересня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в скла ді: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Адон'єва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без повідомлення учасників справи та фіксування судового засідання заяву представника заявника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), адвоката Тупало Максима Петровича (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Чміленка, будинок № 72), про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Тупало Максим Петрович, в порядку статтей 149, 150, 152 Цивільного процесуального кодексу України, звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. № 37106 від 17.09.2025 року) шляхом накладення арешту на рухоме майно: автомобіль Ford Mustang Mach - E, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 ; накласти арешт на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що 23 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 705. Під час шлюбу було придбано майно: квартиру АДРЕСА_2 ; автомобіль Ford Mustang Mach - E, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Вказане майно придбано за спільні кошти і є спільною сумісною власністю подружжя, однак власником в документах на право власності зазначеного майна вказано ОСОБА_2 . На даний час між подружжям склались складні відносини і на даний час в провадженні Фортечного районного суду міста Кропивницького перебуває цивільна справа про розірвання шлюбу. Всі намаганні провести розподіл майна в позасудовому порядку виявились марними. Оскільки власником зазначеного майна є ОСОБА_2 і остання може реалізувати майно, що підлягає поділу, в зв'язку з чим звернувся з вказаною заявою до суду.
Згідно частин першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову передбачені у статті 150 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, за пунктом 1 та 2 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; а також забороною вчиняти певні дії.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (частина перша статті 153 Цивільного процесуального кодексу України).
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз'яснено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на можливість відчуження ОСОБА_2 вказаного в заяві майна. Разом з тим, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, при цьому, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві, не підтверджено період перебування у шлюбі, що позбавляє суд можливості визначити статус спірного майна, а також не зазначено з яким позовом має намір звернутися позивач, який спосіб захисту буде ним обраний, що також не надає можливості встановити те, що заходи забезпечення позову будуть ефективними.
Таким чином, всупереч цивільно-процесуальних норм, що регулюють питання забезпечення позову заявником, не надано доказів на обґрунтування обставин вказаних в заяві, не вказано за захистом яких ОСОБА_1 має намір звернутися до суду, отже неможливо з'ясувати те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 154 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), адвоката Тупало М.П. (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Чміленка, будинок № 72), про забезпечення позову до подання позовної заяви, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 19.09.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка