Справа № 386/1610/24
Провадження № 2/386/646/24
про обов'язкову явку представника органу опіки та піклування
18 вересня 2025 року селище Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представник відповідача ОСОБА_4
неповнолітня особа,
в інтересах якої подано позов ОСОБА_5
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог -орган опіки та піклування виконавчого комітету Бабанської селищної ради , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини
встановив:
ОСОБА_1 , 04.12.2024 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог -орган опіки та піклування виконавчого комітету Бабанської селищної ради , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, в якій просить встановити факт , а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує та утримує доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
10.12.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого розгляду.
24.03.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні заявили клопотання про допит неповнолітньої дитини -ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач та її представник в судовому засідання не заперечували проти задоволення такого клопотання.
Третя особа орган опіки та піклування в судове засідання не з'явилась, про день час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
26.05.2025 на офіційну електронну пошту надійшов електронний лист від служби у справах дітей Бабанської селищної ради, а саме заява від імені третьої особи -органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Бабанської селищної ради Діхтяренка О.С. про розгляд справи у їх відсутність.
Згідно положень ст. 35 КПК України у суді функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує, зокрема: 1) об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді; 2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних; 3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом; 4) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху; 5) участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Відповідно до вимог п. 25 вищевказаного "Положення про ЄСІТС", процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».
Відтак, чинним законодавством на теперішній час передбачено два способи звернення до суду, або шляхом звернення у паперовому варіанті, або у електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Надсилання клопотання у електронному вигляді на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду не є, за наведених обставин, належним способом звернення до суду.
В зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що вказана заява надійшла до суду на офіційну електрону пошту суду, до заяви не надано повноваження особи, на право представляти орган опіки та піклування, тому суд таку заяву до уваги не бере та вважає її недопустимою.
Суд, заслухавши учасників судового процессу, дослідивши матеріали справи вважає, що клопотання позивача та його представника підлягає задоволенню з таких підстав .
Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, проголошено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Рішенням у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін. Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
При цьому Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Для того ж, щоб виявити інтереси дитини, необхідно пройти ряд процедур, щоб такий інтерес встановити. Законодавець та існуюча судова практика наводить, як мінімум, наступні інструменти для зазначеного: опитування дитини судом, органом опіки та піклування та залучення психолога (експерта).
У контексті віку дитини при її опитуванні ВС у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Також у постанові ВС від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19 (провадження № 61-5726св20) зауважено, що з досягненням віку десяти років у дитини з'являється право не лише бути вислуханою і почутою, а й брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові КЦС ВС від 25 липня 2019 року у справі № 761/15172/17-ц; постанові КЦС ВС від 18 грудня 2018 року у справі № 610/2531/17; постанові КЦС ВС від 23 травня 2018 року у справі № 761/15172/17-ц.
При цьому, непоодинокими є випадки, коли дитина тривалий час проживала з одним із батьків, а тому її думка може бути спотворена, мати ознаки навіювання одним із батьків, внаслідок чого не може прийматися судом як абсолютна.
Так, у постанові ВС від 9 листопада 2020 року у справі № 487/7241/18 (провадження № 61-22623св19) зауважено, що визначаючи місце проживання дитини, суд може врахувати її думку щодо проживання з одним із батьків, проте згода дитини на проживання з одним із батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо вона не буде відповідати і сприяти захисту прав та інтересів дитини.
Аналогічні позиції висловлені у постанові КЦС ВС від 27 листопада 2019 року у справі № 400/829/17, постанові КЦС ВС від 24 жовтня 2018 року у справі № 487/545/17-ц, постанові КЦС ВС від 24 жовтня 2019 року у справі № 585/2392/18.
Стаття 232 ЦПК України визначає, що допит малолітніх або неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.
При здійсненні опитування дитини судом батьки завжди видаляються із зали судового засідання, оскільки очевидно, що вони є зацікавленими сторонами у спорах, що стосуються їх батьківських прав. При цьому, у залі судового засідання залишається дитина, представник органу опіки та піклування або служби у справах дітей та психолог, якщо його залучили сторони.
Таким чином, враховуючи клопотання позивача та його представника, вік дитини 14 років, характер спору, що виник між сторонами, суд дійз'ясування думки дитини у судових спорах, які стосуються її життя є нагальним та обов'язковим., ознайомившись з позовною заявою та наявними в справі доказами, вважає, що для об'єктивного розгляду справи та враховуючи заінтересованість батьків у результатах розгляду справи для допиту неповнолітньої дитини в судовому засіданні необхідно забезпечити обов'язкову участь представника органу опіки та піклування Бабанської селищної ради.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом, якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
За таких підстав, для з'ясування усіх обставин справи, повного та об'єктивного її розгляду, необхідна особиста участь представника служби у справах дітей Бабанської селищної ради у судовому процесі при допиті неповнолітньої дитини та надання пояснень, оскільки необхідно встановити факти і обставини, які може надати неповнолітня, тому суд вважає за необхідне визнати обов'язкову явку представника органу опіки та піклування Бабанської селищної ради, оскільки остання залучена до участі у справі , як третя особа .
Керуючись 258-261, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
Клопотання представника позивача та позивача задовольнити.
Явку представника органу опіки та піклування Бабанської селищної ради у судове засідання визнати обов'язковою для участі у допиті неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ч. 1 ст. 232 ЦПК України.
Визнати обов'язковою явку представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог органу опики та піклування Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області в судове засідання призначене на 14 годину 00 хвилин 03 листопада 2025 року, яке відбудеться в приміщенні Голованівського районного суду Кіровоградської областіза адресою: смт. Голованівськ Кіровоградської області, вул. Соборна, 18; поштовий індекс 26500.
Про місце, дату і час судового засідання повідомити учасників справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/sud1104/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Гут Ю. О.