Справа № 344/16294/25
Провадження № 1-кс/344/6417/25
17 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференц зв'язку в залі суду клопотання прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 42024092780000137 відомості про яке 19.04.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,-
Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 , 28.11.2023 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2024 № 9-РС солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду стрільця-санітара мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 №138 солдата ОСОБА_4 увільнено із посади стрільця-санітара мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
У свою чергу, солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 13.03.2024, вчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) після завершення лікування у медичному закладі КНП «Госпіталь ветеранів війни» Житомирської обласної ради» та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням, проводячи службовий час на власний розсуд до 29.03.2024.
29.03.2024 солдат ОСОБА_4 , самостійно повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Надалі, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 22.05.2025 вчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) після завершення лікування у КНП «Міська клінічна лікарня №16» м. Кривий Ріг та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням, проводячи службовий час на власний розсуд до 30.05.2025.
30.05.2025 солдат ОСОБА_4 , самостійно повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Надалі, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 21.06.2024 вчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) після завершення лікування у військовій частині НОМЕР_2 та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням, проводячи службовий час на власний розсуд до 22.07.2025.
22.07.2025 солдат ОСОБА_4 доставлений службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 до П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові.
23.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
23.07.2025 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.09.2025 року включно.
22.08.2025 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 407 КК України скеровано до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Однак, 01.09.2025 суддею Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_7 ухвалено рішення про призначення підготовчого судового засідання, на 02.10.2025 на 13 годину 30 хвилин.
За вказаних вище обставин, сторона обвинувачення змушена звернутись із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до слідчого судді на підставі ч. 6 ст. 199 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання та просив визначити заставу в мінімальному розмірі.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
23.07.2025 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.09.2025 року включно.
20.09.2025 року закінчується строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч ч. 5 ст. 407 КК України.
Як вбачається із матеріалів клопотання 22.08.2025 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 407 КК України скеровано до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Однак, 01.09.2025 суддею Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_7 ухвалено рішення про призначення підготовчого судового засідання, на 02.10.2025 на 13 годину 30 хвилин.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п п.п. 1 п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів за які, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих злочинів, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що обвинувачений розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення пов'язані із ухиленням від військової служби, що вказує на схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням того, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду було визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, що становить 60 560 грн., застава підозрюваним не сплачена, наявність визначеної застави в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, правових підстав зменшення розміру застави слідчим суддею не встановлено.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочинів, тому заставу слід встановити у раніше визначеному розмірі - 60 560 гривень.
Слідчим суддею не встановлені обставини для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою до 03 жовтня 2025 року, з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів. Оскільки обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 вже перебуває в суді та під час судового розгляду суд зможе оцінити і процесуальну поведінку обвинуваченого та наявність ризиків і визначитись із необхідністю подальшого продовження або не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Бзів Баришівського району Київської області, громадянина України, українця, до 03 жовтня 2025 року включно.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити заставу - 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 03 жовтня 2025 року включно обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1