Справа № 202/6219/25
№ провадження 2/196/455/2025
(заочне)
18 вересня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс",
відповідачка ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Царичанського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю із Індустріального районного суду міста Дніпра надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування вимог зазначено, що 11.05.2021 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22034000510239. Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщений на офіційному веб-сайті банку: https://creditdniper.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, Банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (далі - Кредит) у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання в порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі - картка).
Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, внаслідок чого 28.03.2024 згідно умов договору факторингу №28/03/24, АТ «Банк Кредит Дніпро» відступлене право вимоги за кредитним договором №22034000510239 від 11.05.2021 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС».
Відповідно до Договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 28 990.55 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 14 216.22 грн.; заборгованість по відсотках 0,27 грн; заборгованість по комісії 14 774.06 грн.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання.
Тому позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором №22034000510239 від 11.05.2021 р. у розмірі 28 990.55 грн., а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.83-84).
У судове засідання представник позивача адвокат Кеню Д.В. не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу без участі представника, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.1-13).
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, про місце, день та час слухання справи була повідомленою належним чином згідно з порядком, встановленим ст. 128 ЦПК України (а.с.88-90, 92-93). Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, відзиву на позов не подавала.
18 вересня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 11 травня 2021 р. між відповідачкою ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» підписано Кредитний договір №22034000510239.
Згідно вказаного Кредитного договору Банк надає Клієнту грошові кошти в розмірі 14 999.04 грн., строк кредитування 24 місяці, кінцева дата повернення кредиту 11.05.2023 р., цільове призначення - на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 11.05.2021 р. по 10.12.2021 р.-7% від суми кредиту, з 11.12.2021 р. по 10.06.2022 р. - 5,5% від суми кредиту, з 11.06.2022 р. по 10.12.2022 р. - 4% від суми кредиту, з 11.12.2022 р. по 11.05.2023 р. - 2.25% від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість у розмірі 0,001% річних, на прострочену заборгованість - 56.0% річних (а.с.62).
У пункті 2.1 Кредитного договору передбачено, що Відповідач мав здійснювати платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії у вигляді щомісячних рівномірних платежів, які є обов'язковим платежем.
У розділі 4 кредитного договору № 22034000510239 від 11.05.2021 р. сторони погодили Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки за цим договором (а.с.63).
Відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, згоду на укладення договору про надання кредиту особисто засвідчила своїм підписом, що є доказом того, що сторони погодилися з умовами договору.
АТ «Банк Кредит Дніпро» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором та надав відповідачці кредит в сумі 14 999.04 грн., перерахувавши 11.05.2021 р. кредитні кошти на рахунок позичальника, відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро», що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.18-46).
28.03.2024 р. між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Цикл Фінанс" було укладено Договір факторингу № 28/03/24 відповідно до якого первісний кредитор АТ "Банк Кредит Дніпро" передало ТОВ "Цикл Фінанс" за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.51-52).
Відповідно до п. 6.2.2 Договору права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги (Додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників в день підписання Договору та набрання ним чинності.
Згідно Акту приймання-передачі реєстру боржників від 28.03.2024 р. ТОВ "Цикл Фінанс" прийняв реєстр боржників в кількості 4 140 (а.с.59).
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 р., позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 28 990.55 грн. за кредитним договором №22034000510239 від 11.05.2021 р., яка складається з тіла кредиту 14 216.22 грн., суми заборгованості по комісіям 14 774.06 грн., заборгованість по відсотках 0,27 грн. (а.с.47).
З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором вбачається, що відповідачка станом на 27.03.2024 р. має заборгованість у розмірі 28 990.55 грн, з яких: 14 216.22 грн. - залишок простроченого кредиту; 14 774.06 грн. - залишок прострочених комісій, 0.27 грн. - залишок прострочених відсотків (а.с.48-49).
20.03.2025 р. ТОВ "Цикл Фінанс" направило на адресу відповідачки письмову вимогу про повернення кредиту, в якій банк вимагає повернути всю суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 990.00 грн. (а.с.15).
Однак, вказана вимога відповідачкою виконана не була.
Відповідно до ст.525, 526, ст.530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.610, ст.611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 14 216.22 грн. та відсотками в розмірі 0.27 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості по комісії, суд зазначає таке.
Кредитний договір укладений між сторонами 11 травня 2021 року № 22034000510239 є споживчим.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Оцінюючи зміст оспорюваного положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, Верховний Суду у своїй постанові від 17 серпня 2022 року у справі №180/1434/20, провадження №61-9418св21, дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, відповідають зобов'язанням банку, визначеним пунктом 6.9.7 Загальних умов кредитування, про надання не частіше одного разу на місяць безоплатно інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити і дати сплати, та зобов'язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними.
Верховний Суд у вищевказаній постанові від 17 серпня 2022 року у справі №180/1434/20, провадження №61-9418св21, дійшов висновку, що наведене дає підстави для висновку, що положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним в силу закону, а отже, не підлягають визнанню недійсними судом.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №766/8096/20 (провадження №61-15716св20) та від 01 лютого 2023 року по справі №199/7014/20, провадження №61-17825св21.
У зв'язку з викладеним, відсутні підстави стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії на суму 14 774.06 грн.
Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.
У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.
Навіть при умові, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідачка не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17) підтверджує, що ТОВ «Цикл Фінанс» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.
Права вимоги за кредитним договором №22034000510239 від 11.05.2021 р., перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс».
Всупереч умовам кредитного договору №22034000510239 від 11.05.2021 р., відповідачка не виконала свого зобов'язання.
Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений кредитний договір №22034000510239 від 11.05.2021 р., за умовами якого відповідачка зобов'язалась прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договорами строк, а також сплатити відповідні проценти та комісію у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику матеріали справи не містять.
У зв'язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає таке.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000.00 грн. надано договір №43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 р. (а.с.55-57); додаткову угоду № 22034000510239 від 03.06.2025 р. до Договору №43453613 про надання правової допомоги (а.с.58); копію ордера на надання правничої допомоги (а.с.65); Акт № 22034000510239 від 03.06.2025 р. про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (а.с.16); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги (а.с.50).
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 5 000 грн. є завищеною.
Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №11125 від 04.06.2025 р. про сплату судового збору загальною сумою 2 422,40 грн. (а.с. 69). Враховуючи те, що задоволено 49.04 % позовних вимог (14 216.49 грн. від 28 990.55 грн. складає 49.04 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 1 187.94 грн. (2 422.40 грн. х 49.04 % : 100).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 78-80, 81, 258, 259, 265, 267-268, 352 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" заборгованість за кредитним договором №22034000510239 від 11.05.2021 р. у сумі 14 216.49 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 187.94 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 17 404.43 грн. (сімнадцять тисяч чотириста чотири грн. 43 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613, НОМЕР_1 в АТ "СЕНС БАНК", код банку (МФО) 300346.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Бабічева