Справа № 214/9218/25
2/214/5298/25
19 вересня 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернова Н.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман Ірини Іванівни, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
16.09.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою в якій просить : визначити для нього додатковий строк тривалістю 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_3 .
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Всупереч вимог передбачених ст. 177 ЦПК України, позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату подачі позову складає 1211,20 грн..
Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених в ст. 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків
При визначенні розміру судового збору суд враховує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема, звільняються: 1) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків (пункт 12); 2) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13).
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду
У постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду в контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIдійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом № 3551-XII. У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань
Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону № 3551-XII, тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Велика Палата Верховного суду в Ухвалі від 11 вересня 2024 року при розгляді справи 567/79/23, провадження № 14-93цс24 не вбачає підстав для відступу від попередніх висновків.
Враховуючи, що позов не стосується захисту прав позивача, як учасника бойових дій, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Зазначенні недоліки повинні бути усунуті позивачем шляхом подання суду квитанції про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Окрім того, згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Згідно із частиною першою статті 55 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Відповідачем у справі позивач визначає приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І.
Водночас, суд звертає увагу позивача на таке.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).
Нотаріус є відповідачем лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. Отже, у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, нотаріус не є належним відповідачем. Належним відповідачем є спадкоємець, який прийняв спадщину або орган місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. 175,185ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман Ірини Іванівни, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 175 ЦПК України, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Н.В. Чернова