Справа № 214/8222/25
1-кп/214/971/25
15 вересня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025040000000503 від 16.05.2025 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що метою обрання вказаного запобіжного заходу є запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, на думку прокурора, є ризик того, що ОСОБА_4 буде переховуватися від суду, оскільки обвинувачений є фізично здоровим чоловіком, який не працює, на утримання дітей чи осіб похилого віку не має, відтак, останнього нічого не стримує від зміни місця проживання. Окрім того, ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, тому, задля уникнення відповідальності, останній може здійснити спроби переховування від суду. Також, прокурор вважає, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, тому що останні під час судового розгляду вказаного кримінального провадження ще не допитувались. Окрім того, на думку прокурора, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки протягом року двічі притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, тобто за перевищення швидкості під час керування транспортним засобом. Вказана обставина, свідчить про небажання обвинуваченого приділяти увагу недотриманню правил дорожнього руху та про те, що він схильний до вчинення подібних правопорушень.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 звернувся до суду з письмовим запереченням на клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Посилався на те, що ОСОБА_4 повністю визнає свою вину, дуже шкодує, що таке сталося та щиро кається у скоєному. Обвинувачений частково здійснив відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_6 у розмірі 120000 грн. Окрім того, захисник просить прийняти до уваги, що ОСОБА_4 офіційно працевлаштований у ФОП ОСОБА_8 та має позитивні характеристики з місця роботи. До того ж, захисник просить прийняти до уваги, що дружина обвинуваченого ОСОБА_9 , за висновком ЛКК, потребує постійного догляду. При цьому, відповідно до акта №23 від 28.08.2024, ОСОБА_4 призначено особою для здійснення постійного нагляду за дружиною. Також, захисник стверджує, що під час досудового розслідування не встановлено фактів намагання ОСОБА_4 будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по справі та впливати на свідків, потерпілого чи експертів. Окрім того, захисник вважає доводи прокурора стосовно наявності ризику продовження злочинної діяльності та вчинення нового кримінального правопорушення необґрунтованими з огляду на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки та самостійний дохід.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Потерпілий та його представник, кожен окремо, підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, а у разі, якщо суд дійде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просили обрати особисте зобов'язання.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання прокурора, з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за скоєння якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Суд не погоджується з доводами прокурора з приводу існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України щодо того, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки останній має офіційне постійне місце роботи у ФОП ОСОБА_8 та має позитивні характеристики з місця роботи (том 1 а.с.73-79). До того ж, суд приймає до уваги, що дружина обвинуваченого ОСОБА_9 , за висновком ЛКК, потребує постійного догляду. При цьому, відповідно до акта №23 від 28.08.2024, ОСОБА_4 призначено особою для здійснення постійного нагляду за дружиною (том 1 а.с.84-87, 89, 93-99).
До того ж, судом не встановлені ризики передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Так, у суду відсутні підстави вважати, що обвинувачений зможе незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки будь-яких доказів того, ОСОБА_4 намагався вчиняти зазначені дії під час досудового розслідування суду не надані, зокрема, скарги вказаних осіб на незаконні дії останнього з приводу тиску на них.
Окрім того, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що у разі незастосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, останній зможе вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, в підтвердження вказаного ризику, прокурор посилається на ту обставину, що за останній рік обвинувачений вчинив два адміністративних правопорушення, пов'язаних із перевищенням швидкості руху під час керування транспортним засобом. Разом з цим, будь-яких письмових доказів в підтвердження того, що ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних правопорушень прокурором до суду надано не було. Отже, судом не встановлені ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Отже, судом не встановлено ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки прокурором, в порушення вимог п.5 ч.1 ст.184 КПК України, належним чином не викладено обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність вказаних ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, суд вважає, що застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби без наявності на те підстав та встановлення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КК України, буде необґрунтованим з огляду на що, необхідно в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Керуючись ст.ст.110, 331, 369, 371 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 19.09.2025.
Суддя ОСОБА_1