Справа № 214/1790/25
2/214/2427/25
Іменем України
18 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дніпропетровської області в складі головуючого судді Сіденко С.І.,
секретаря судового засідання Розстальної К.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернувся до суду з вказаним позовом у якому просив стягнути з відповідача заборгованість задоговором №491268-КС-001 про надання кредиту від 25.02.2024 року.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що сторонами в електронній формі було укладено Договір про надання кредиту, згідно з яким відповідач як позичальник отримав кредит у розмірі 10000 грн. на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,16156819 % в день (фіксована ставка), на засадах строковості, поворотності, платності, який зобов'язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Позивач зазначає, що видав відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн. на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті.
Відповідач, порушила умови вказаного договору, в результаті чого виникла заборгованість за Договором в загальній сумі 39743,95 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 9884,71 грн., сума прострочених платежів по відсотках 28799,89 грн., сума прострочених платежів за комісією 1059,35 грн.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №491268-КС-001 від 08.02.2025 у розмірі 39743,95 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2025 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Представник позивача у поданій до суду позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що належних, достовірних доказів, які б підтверджували викладені у позові обставини, позивачем не надано, тому перевірити їх не виявляється можливим. Позивачем розрахунок суми заборгованості не є належним і допустимим доказом, оскільки не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі коштів, долученно лише роздруківку з інтернет сторінок і договір також.Зауважує, що надані докази позивачем не можуть свідчити про факт надання ТОВ «Бізнес Позика» кредиту.У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
08.05.2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, вважає його необґрунтованим і безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне 28.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 491268-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 28.02.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 491268-КС-001 про надання кредиту. 28.02.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 491268-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0086, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 28.02.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 491268-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 , через веб-сайт Кредитодавця шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку. У матеріалах справи договір містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним одноразовим ідентифікатором G-7965 11.07.20213:26:14».
Під час укладення Кредитного договору Відповідач проходила відео-верифікацію , під час якої:
- Зазначила, що вона самостійно подала заявку на отримання кредиту;
- Надала повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з її зображенням та зображенням документів, що були пред'явлені нею під час здійснення відео-верифікації;
- Підтвердила, що на неї не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту;
- Зазначила свій номер телефону НОМЕР_1 ;
- Зазначила серію свого паспорту АН та номер свого паспорту НОМЕР_2 ;- Зазначила дату видачі свого паспорту 04.06.2009 р.;
- Зазначила свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відеозапис відео-верифікації додається
Позивачем на рахунок Відповідача перераховано кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_3 .
Ухвалою суду від 12 травня 2025 року задоволено клопотання позивача, про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк»
-інформацію щодо випуску банківської карти № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та відкриття відповідного банківського рахунку;
-виписку по картковому рахунку № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 28.02.2024 по 14.08.2024.
Однак в ухвалу суду від 12.05.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» відповіді не надав.
Як передбачено ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається першорядно на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02.
За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи із такого.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 28.02.2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 було укладено Договір №491268-КС-001. Відповідно до умов вказаного договору позичальник надав відповідачу позику в розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 2,00% за кожен день користування позикою, а відповідач (позичальник) зобов'язався повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом.Загальний розмір заборгованості становить 39743,95 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 9884,71 грн., сума прострочених платежів по відсотках 28799,89 грн., сума прострочених платежів за комісією 1059,35 грн.
ОСОБА_1 через веб-сайт Кредитодавця шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку. У матеріалах справи договір містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним одноразовим ідентифікатором G-7965 11.07.20213:26:14».
Позивачем на рахунок Відповідача перераховано кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_3 .
Відповідно до кредитного договору цей договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Підписавши договір саме такого змісту, Відповідач погодилась з його умовами та правилами надання, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
Доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором, відповідачем не надано.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ст.ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку по своєчасне поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом. Таким чином позивач ТОВ «Бізнес Позика» правомірно вимагає стягнення простроченої заборгованості з відповідачки відповідно до умов договору.
Оскільки відповідач своєчасно та належним чином свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-526, 530, 551, 611, 616, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» що знаходиться за адресою: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд 26 офіс 411 (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором №491268-КС-001 від 28.02.2024 року в загальному розмірі 39743,95 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 9884,71 грн., сума прострочених платежів по відсотках 28799,89 грн., сума прострочених платежів за комісією 1059,35 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: м. Київ, бул. Лесі України, буд. 26, офіс 411;
Відповідач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя Сіденко С. І.