Справа № 182/2330/20
Провадження № 1-кс/0182/851/2025
Іменем України
16.09.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області,
ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , в режимі відеоконференції,
захисника ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополі заяву про самовідвід головуючого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , за ч.1 ст.115 КК України,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду по суті надійшла заява про самовідвід головуючого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №182/2330/20 (провадження №1-кп/0182/680/2025) стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Як вбачається зі змісту заяви про самовідвід, 18.03.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу в провадження головуючого судді ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020040340000342 від 01.02.2020 р., за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
02.09.2025 р. на адресу судді ОСОБА_6 надійшло звернення/заява від обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме російськомовні вірші, які на думку судді містять «любовний підтекст». На переконання судді, обвинувачений виявляє до неї інтерес не тільки як до судді, а як до жінки, що може викликати обґрунтований сумнів у її об'єктивності у стороннього спостерігача. Тому, для неї є неможливим винесення об'єктивного судового рішення у цій справі. Копію звернення ОСОБА_5 , яка написана в рифмованому стилі долучено до заяви про самовідвід. Дотримуючись положень п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», суддя ОСОБА_6 заявила собі самовідвід.
ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що він особисто пише вірші, в яких висловлює свої погляди на світ та закони. В віршах не будо жодного натяку на будь-які посягання на честь головуючого судді. Він висловив віршами свій життєвий шлях, свою позицію щодо невизнання висунутого обвинувачення і хотів, щоб його почули і звернули увагу на його правову позицію, яку він висловив у формі віршів. Покладався на розсуд суду під час вирішення самовідводу головуючого судді.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти відводу, оскільки підстави для його задоволення, передбачені законом, відсутні.
Прокурор в судовому засіданні вважав заяву про самовідвід необґрунтованою, оскільки у зверненні ОСОБА_5 він не вбачає прояву особистого інтересу до судді ОСОБА_6 поза межами процесуальних відносин. До того ж, обвинувачений спростував доводи для самовідводу, зазначені в заяві, які є фактично припущенням судді.
Вивчивши заяву про відвід, заслухавши думку учасників процесу, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно із ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Відповідно до ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява № 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
В заяві про самовідвід зазначено, що підставою для самовідводу стало звернення ОСОБА_5 до головуючого судді у віршованому стилі, який на думку судді, свідчить про прояв зі сторони обвинуваченого ОСОБА_5 надмірного особистого інтересу до неї, як до жінки і містить любовний підтекст. В судовому засіданні досліджено текст звернення, який написаний у віршованому стилі і який не містить прямих звернень, які б вказували на прояв особистого інтересу саме до головуючого судді ОСОБА_6 як до жінки, висловлювань неповаги або навпаки возвеличення її.
Крім того, сторони провадження не вважають таке звернення обвинуваченого підставою для виникнення сумнівів в обґрунтованості щодо об'єктивності у упередженості головуючого судді.
ОСОБА_5 в судовому засіданні спростував припущення викладенні в заяві про самовідвід. Враховуючи думку прокурора, захисника обвинуваченого , які теж не вбачали законних підстав для задоволення самовідводу головуючого судді, суд не находить законних підстав для задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 309 КПК України,
Заяву про самовідвід головуючого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , за ч.1 ст.115 КК України - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити зацікавленим особам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 08.30 год. 19.09.2025 р.
Суддя: ОСОБА_1