11.09.2025 Єдиний унікальний номер 205/1785/25
Провадження № 2-о/205/106/25
11 вересня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Мадьонової Я.М.,
представника заінтересованої особи - Хижняк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі відділу № 7 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що він народився у м. Біломорську, однак з трьох років проживав на території України за адресою: АДРЕСА_1 . 18 листопада 1966 року він отримав паспорт НОМЕР_1 та з 1966 року працював на заводі ім. Лепсе в м. Київ. З 1969 року по 1971 рік проходив службу в армії у м. Калінінграді і мав воєнний квиток. Дата останнього запису у трудовій книжці - 1985 рік, а у 1981 році він отримав водійське посвідчення № НОМЕР_2 . Зазначає, що у 1973 році було укладено шлюб зі ОСОБА_2 , який було розірвано у 1982 році. Має двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що він є власником 11/50 частин будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Посилається на те, що у 2019 році ним було втрачено оригінали документів, зокрема паспорт громадянина СРСР, трудову книжку, водійське посвідчення і військовий квиток. У зв'язку з повномасштабним вторгненням 09 січня 2024 року він був евакуйований Благодійною організацією «Благодійний фонд «Схід-СОС» з КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних» до м. Дніпра в Центр для маломобільних людей за адресою: м. Дніпро, вул. Госпітальна, 4. Вказує, що паспорт громадянина України не отримував, однак неодноразово звертався до структурних підрозділів ДМС України з метою оформлення паспорта. 15 жовтня 2024 року заявником подано заяву до відділу № 7 у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про встановлення його належності до громадянства України та документування його паспортом громадянина України у зв'язку з втратою радянського паспорта. 25 жовтня 2024 року отримано відповідь від відділу № 7 у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про надання ним судового рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно йому для оформлення паспорту громадянина України. На підставі викладеного заявник звернувся до суду з цією заявою, в якій просив встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
05 лютого 2025 року ухвалами судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було задоволено заяву заявника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до суду вищевказаної заяви, прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, а також витребувано докази у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державної міграційної служби України, Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, Національної поліції України інформації щодо ОСОБА_1 .
Від представника заінтересованої особи Хижняк М.В. до суду надійшли письмові пояснення, в яких вона просила відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі. В обґрунтування зазначивши, що згідно з поданої до суду заяви ОСОБА_1 заявником не надано документу, що підтверджу факт проживання його на території України, а тому не вбачається належність його до громадянства України.
Заявник подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримав вимоги заяви у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Хижняк М.В. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви у повному обсязі та просила відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши представника заінтересованої особи, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідно до листа Благодійної організації «Благодійний фонд «Схід-СОС» №76-01/25 від 28 січня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був евакуйований 09 січня 2024 року із КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних» до м. Дніпра в центр розміщення маломобільних людей за адресою: м. Дніпра, вул. Госпітальна, 4, де перебуває на повному фінансовому утриманні фонду у зв'язку з поганим станом здоров'я, а також неможливістю отримувати будь-яку соціальну допомогу через відсутність документів, що посвідчують особу (а. с. 6).
В матеріалах справи наявна довідка (додаток 16 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України) від 27 лютого 2020 року, яка видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що він справді звертався до Дніпровського РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області із заявою щодо видачі паспорта замість втраченого, відповідно до якої проведеною за заявою перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави (а. с. 7).
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з відповідей Управління державної міграційної служби України в Херсонській області №6501.3.7-8458/65.1-20 від 21 грудня 2020 року, №С-19/6/6501-21/6501.3.7/1653-21 від 19 лютого 2021 року, №С-12/6/6501-22/6501.3.7/26-22 від 16 лютого 2022 року, та Державної міграйної служби України №УКЦ-С-2466-21/6.4/441-21 від 22 грудня 2021 року, УДМС були проведені перевірки, за результатами яких не підтвердився факту проживання ОСОБА_1 на території, що стала територією України станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року (а. с. 11-12, 14-15, 20-21, 22-23).
Також у матеріалах справи наявна відповідь відділу № 7 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №1216-1932/1216-24 від 15 травня 2024 року на звернення ОСОБА_1 щодо можливості розпочати процедуру визнання особою без громадянства, за результатами якої зазначено, що оскільки він народився на території російської федерації та проживав там до 1994 року, це підтверджує його ймовірну належність до громадянства російської федерації, та повідомлено, що звернутись із заявою про визнання особою без громадянства він може у разі надання документа, що він не є громадянином російської федерації (а. с. 35-37).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №394138774 від 09 вересня 2024 року ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 11/50 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 38-39).
Матеріали справи містять витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00046793442 від 03 вересня 2024 року, згідного з якого наявні відомості про реєстрацію актового запису №30 про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 ), який складено 17 лютого 1973 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області (а. с. 40-41).
Як встановлено судом, вказаний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 березня 1981 року (актовий запис №129 від 14 квітня 1982 року), що вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00051463078 від 28 травня 2025 року (а. с. 138-140).
Також матеріали справи містять витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження: №00046793779 і №00046793999 від 03 вересня 2024 року про народження у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 42-45).
З відповіді Державної міграційної служби України №6.1-1687/6-25 від 14 лютого 2025 року судом встановлено, що за даними відомчої системи ДМС на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Біломорська, російська федерація, Ірпінським РВВС Київської області 26 січня 1981 року оформлено паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_3 . За результатами проведених перевірок Дніпровським РВ прийнято рішення про відмову в оформленні паспорта громадянина України у зв'язку з тим, що не підтверджено факт належності особи до громадянства України. За даними відомчої інформаційної системи ДМС інформацію щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 не встановлено. УДМС у Херсонській області в рамках проведених перевірок було встановлено, що ОСОБА_1 значився зареєстрованим з 06 лютого 1981 року за адресою: АДРЕСА_1 , та знятий з реєстраційного обліку (дата зняття відсутня) (а. с. 74-75).
Відповідно до інформації Національної поліції України №23047-2025 від 12 лютого 2025 року станом на 12 лютого 2025 року за даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ЄІС МВС відсутні відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За обліками інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відсутні відомості про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень (а. с. 77-78).
Як встановлено судом з відповіді Державної податкової служби України №1799/5/99-00-12-04-02-05 від 10 лютого 2025 року, станом на 07 лютого 2025 року фізична особа з прізвищем, ім'ям, по батькові, датою народження ОСОБА_1 в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків не зареєстрована (а. с. 86-87).
З інформації Пенсійного фонду України №2800-060203-7/9168 від 10 лютого 2025 року до бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не надходили відомості щодо ОСОБА_1 в період з 01 січня 2000 року на надходили і за даними інформаційних систем ПФУ станом на лютий 2025 року вказана особа, як одержувач пенсій та інших соціальних виплат, на обліку не перебуває (а. с. 89).
Також матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 до відділу №7 в м. Дніпрі ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області про можливість розпочати процедуру визнання його особою без громадянства від 30 квітня 2024 року та відповідь відділу №7 в м. Дніпрі ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області від 15 травня 2024 року в якій повідомлено, що звернутись із заявою про визнання його особою без громадянства він може у разі надання ним документа про те, що він не є громадянином російської федерації (а. с. 105-109).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно зі ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі ЗУ «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Статтею 3 Закону України «Про громадянство» передбачено, що громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України»(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 року, в редакції Указу Президента України № 588/2006 від 27 червня 2006 року, затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України; б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту; в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.
Відповідно до п. 10 Порядку для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію свідоцтва про народження; в) один з таких документів: довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року; копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Отже, встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року особи, яка не була громадянином іншої держави, є підставою для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 або 2 статті 3 Закону України «Про громадянство України», і такий факт може бути встановлено на підставі судового рішення.
У статті 8 Закону України «Про громадянство України» передбачено порядок набуття громадянства України за територіальним походженням, згідно з яким особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Пунктом 25 Порядку визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону,) подає документи, передбачені підпунктами "а" "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.
Також п. 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 березня 2024 року у справі №161/9609/22 дійшов висновку про те, що: якщо метою особи, яка звертається до суду для встановлення юридичного факту, є встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про громадянство України» предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; у разі коли метою особи, яка звертається до суду для встановлення юридичного факту, є оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року; встановлення юридичного факту проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року не має юридичного значення у такому випадку.
Досліджуючи надані заявником на підтвердження факту постійного проживання особи на території України матеріали та інші наявні в матеріалах справи докази, судом не встановлено безумовного підтвердження тих обставин, на які посилається заявник у поданій до суду заяві і проживання його на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Таким чином, суд дійшов висновків, що доводи заявника, викладені у заяві, про те що станом на 24 серпня 1991 року він постійно проживав на території України, належними та достатніми доказами не підтверджені.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з вимогами ст.ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на відсутність належних, достовірних та достатніх доказів, які б засвідчили факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року, суд дійшов висновку, що вимоги заяви не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 293, 294, 315 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі відділу № 7 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 15 вересня 2025 року.
Сторони:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 37806243, місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7, в особі відділу № 7 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49064, м.Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 75.
Суддя: Т.П. Терещенко