Єдиний унікальний номер 205/12830/25
Номер провадження3/205/4061/25
08.09.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №859850 від 31.07.2025 ОСОБА_1 05.07.2025 о 13:53 перебував біля буд.31 м. Дніпро в лісопосадці, зберігав при собі речовину, обіг якої заборонено, згідно висновку експерта № СЕ-19/104-25/27070-НЗПРАП від 14.07.2025, метамфетамін масою 0, 02231, 0,0234, 0,0245 г.
Відповідно до долучених до протоколу матеріалів за даним фактом 06.07.2025 ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне провадження №12025047120000285 за ч.1 ст.309 КК України, яке 19.07.2025 закрито дізнавачем у зв'язку із відсутністю складу кримінального проступку на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Копії матеріалів вказаного кримінального провадження долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, на підтвердження винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП, суду надано:
-витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025047120000285,
-рапорт помічника чергового ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про реєстрацію вказаного правопорушення,
-протокол огляду місця події від 05.07.2025, під час якого працівниками поліції на відкритій місцевості за адресою: м. Дніпро вул. Ближня біля буд. 33 було встановлено чоловіка, який представився ОСОБА_1 , який на питання працівників поліції про наявність при собі заборонених речовин повідомив, що має такі, та з правої кишені штанів видав паперовий згорток, всередині якого було три сліп пакети з кристалічною речовиною, які в присутності понятих поміщено до спецпакету PSP 2367241, та фототаблицю до протоколу,
-письмові пояснення ОСОБА_1 ,
-частина висновку експерта №СЕ-19/104-25/27070-НЗПРАП від 14.07.2025 (до протоколу долучено лише 1, 2 та 6 сторінки висновку експерта із шести);
-постанова про закриття кримінального провадження №12025047120000285 за ч.1 ст.309 КК України від 19.07.2025.
Згідно ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що 05.07.2025 у лісопосадці знайшов сліп-пакети із невідомою речовиною, які поклав у кишеню та у подальшому видав працівникам поліції.
Дослідивши обставини справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 44 КУпАП передбачено відповідальність за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно вимог п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема:
у графі «місце складання протоколу» - населений пункт або географічна точка;
у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Згідно вимог п.15 Інструкції складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Оцінюючи протокол про вчинення адміністративного правопорушення ВАД №859850, суд зауважує, що, по-перше, в порушення ст.256 КУпАП, п.9 Інструкції уповноваженою особою у протоколі не зазначено повну адресу місця вчинення правопорушення (у протоколі вказано лише м.Дніпро, буд.31, проте у протоколі огляду зазначено адресу: м.Дніпро, вул.Ближня, буд.33, що суперечить даним протоколу).
По-друге, уповноваженою особою не вказано у протоколі таку істотну ознаку, як мету зберігання забороненої речовини в той час, як відповідальність за вказаною статтею настає лише за її зберігання без мети збуту.
По-третє, із тексту протоколу однозначно не можна зробити висновок, зберігання якої речовини (наркотичної чи психотропної) інкримінується особі, оскільки такі відомості у протоколі взагалі відсутні.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що уповноваженою особою в порушення п.15 Інструкції суду надано не висновок експерта №СЕ-19/104-25/27070-НЗПРАП від 14.07.2025, а лише його частину: 1, 2 та 5 сторінки висновку експерта з шести, що є неприпустимим, та така частина документа не може вважатися належним доказом, оскільки суд позбавлений можливості дослідити його у повному обсязі.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі ««Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії»» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, протокол та долучені до нього матеріали не містять доказів, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з'ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.
На підставі викладеного, враховуючи, що викладена в протоколі ВАД №859850 фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, а суд не має права самостійно редагувати її та відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.44 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 40-1, ст.44, 247, 251, 280 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.44 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно