Єдиний унікальний номер 205/10926/25
Номер провадження3/205/3425/25
Іменем України
03 вересня 2025 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшли матеріали з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №372221 від 25.06.2025 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127-1 КУпАП.
З вказаного протоколу встановлено, що 04.06.2025 року о 15:30 год. у м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, буд.80, керівник пункту технічного контролю ТОВ «Укр-Тест-Стандарт» ОСОБА_1 , номер в реєстрі 00730, м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 82, видав протокол перевірки технічного стану транспортного засобу 00730-01030-25 на транспортний засіб Mercedes-Benz 312D, державний номерний знак НОМЕР_1 , з порушенням порядку проведення обов'язкового технічного контролю, а саме: на фотографії загального вигляду задньої частини транспортного засобу з фіксацією номерного знаку на гальмівному стенді під час перевірки гальмівної системи методом стендових випробувань з увімкненням сигналами гальмування, аварійної сигналізації, габаритними та контурними вогнями зафіксовано, що елементи зовнішньої обшивки посажирського кузова мають наскрізні корозійні пошкодження, чим порушив Постанову Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012, Постанову Кабінету Міністрів України №606 - Видача документа про технічну справність ТЗ, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого ТЗ, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи та будь-яких доказів, що спростовують зміст протоколу та доводять його невинуватість у вчиненні даного адміністративного правопорушення суду, не надав.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також вимог ст. 268 КУпАП України, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127-1 КУпАП органом поліції до матеріалів справи додано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №372221 від 25.06.2025 року; рапорт інспектора відділу БДР УПП в Дніпропетровські області ДПП від 25.06.2025 року; копію листа т.в.о. начальника РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 11.06.2025 року; копію довідки про перевірку технічного стану ТЗ; фотоматеріали.
Так, ч. 1 ст. 127-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за видачу документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 127-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Суб'єкт правопорушення - спеціальний (посадові особи). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається зокрема у формі видачі документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу.
Вказана стаття є бланкетною та відсилає до інших нормативно правових актів, що регулюють порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації.
Правові засади проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу врегульовано Порядком проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 (далі Порядок).
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Отже, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, являє собою відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення та має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення мають відображатися всі істотні обставини справи та елементи складу адміністративного правопорушення. При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається саме на особу, яка його складає (ч. 1 ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП), та не може бути перекладено на суд.
Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення не визначено, які конкретні норми статті, пункти нормативно правового акту було порушено ОСОБА_1 при видачі протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, передбачені Порядком проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів та ДСТУ 3649-0010.
Крім того, у матеріалах, наданих суду, відсутній сам протокол перевірки технічного стану ТЗ, на який є посилання у протоколі про адміністративне правопорушенні по суті висунутого особі обвинувачення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі за №36673/04 «Малофєєва проти росії» та від 20.09.2016 року у справі за №926/08 «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що: «формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.».
Також, відповідно до вимог ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Посадова особа це службовець, наділений владними повноваженнями, які займають постійно чи тимчасово на державних або комунальних підприємствах посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням.
В той же час, в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які докази, які б свідчили, що особа на яку складено протокол ОСОБА_1 є дійсно посадовою особою, на яку покладено обов'язок перевірки технічного стану такого транспортного засобу та видача документа про його технічну справність, за порушення якого він притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП. А відтак, суду не надано жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 є керівником пункту технічного контролю ТОВ «Укр-Тест-Стандарт» та є відповідальним за видачу документів про технічну справність транспортних засобів.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази, суддя дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є посадовою особою та виконує організаційно розпорядчі та адміністративні обов'язки в силу покладених на нього повноважень, тобто є суб'єктом, який може нести відповідальність за ч. 1 ст.127-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту ст.280 КУпАП слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, суддя дійшов висновку, що по даній справі не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 127-1 КУпАП.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.07.2019 р. у справі за №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі за №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17 (ЄДРСРУ № 82707106).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Вказані та досліджені судом докази у своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 127-1 КУпАП.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що суддя розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженими органами, а належні і достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127-1 КУпАП, у справі відсутні, тому провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 127-1, 247, 251, 252, 280, 283,284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Суддя Г.В.Дорошенко