12.09.2025 Єдиний унікальний номер 205/11811/25
Провадження 2/205/4788/25
12 вересня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Костромітіної О. О.,
за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дітей,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду заяви та до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що з 29.08.2014 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого вони мають двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач не надає, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто, інших стягнень по виконавчим документам з відповідача не провадиться. Відповідач працює та має можливість надавати грошову допомогу на утримання дітей, але добровільно такої допомоги не надає. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 08 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак разом із позовною заявою подала до суду і заяву про розгляд справи без її участі, в якій також зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановлений законом спосіб, а саме шляхом направлення судової повістки на адресу його зареєстрованого місця проживання. Своїм правом на подання відзиву та доказів на спростування заявлених позовних вимог не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив,суд, відповідно до статті 280 ЦПК України, за згодою позивача, провів заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення у справі.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд вважає, що в справі є всі дані про права і взаємовідносини сторін, а тому для ухвалення рішення немає необхідності вислуховувати особисті пояснення сторін, які не з'явились до суду.
Дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 серпня 2014 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 29.08.2014 зроблено відповідний актовий запис № 437, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу з відповідачем, позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »
Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ,відповідно.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач ОСОБА_1 та неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акту № 396 від 29.07.2025, затвердженого головою квартального комітету № 24 Новокодацького району м. Дніпро.
Згідно ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 2 статті 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно приписів ст. 141 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Згідно ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР(475/97-ВР) від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Виконання передбачених статтею 150 СК України, обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини як фізичного, так і духовного та морального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XII та набула чинності для України 27.09.1991 р. (далі Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Матеріали справи не містять договору або домовленості між сторонами щодо матеріального забезпечення відповідачем спільних з позивачем неповнолітніх дітей.
У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. № 3, судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 2,3 ст. 183 Сімейного Кодексу України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, суд повинен врахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей щодо відсутності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу своїм малолітнім дітям.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи передбачений законом мінімум на дитину відповідного віку і ту обставину, що обов'язок з утримання неповнолітніх дітей покладається на обох батьків у рівних частинах, суд приходить до висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно і до повноліття найстаршої дитини, оскільки саме такий розмір аліментів, на думку суду, забезпечить першочергові потреби дітей і буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 182 СК України.
Отже, з урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення повноліття найстаршою дитиною, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 01 серпня 2025 року.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дітей, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 01 серпня 2025 року і до повноліття ОСОБА_3 , а потім стягувати аліменти на утримання ОСОБА_4 , за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень. 20 коп.
У частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя О. О. Костромітіна