Єдиний унікальний номер 205/744/24
Номер провадження 1-кп/205/33/25
18 вересня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні, в місті Дніпро в режимі відео конференції, клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України,
за участю сторін
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України.
У зв'язку з неможливістю закінчити розгляд справи до спливу строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики не зменшилися, а інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов'язань, так як ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим, після звільнення знов обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, не має сталих соціальних зв'язків, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід. В обґрунтування заявленого клопотання заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає що ризики передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведені, пред'явлене обвинувачення не знаходить свого підтвердження під час судового розгляду. Підтверджень того, що його підзахисний намагався сховатися від органів досудового розслідування стороною обвинувачення не надано. Навпаки, ОСОБА_4 був затриманий співробітниками поліції, коли шов до відділення поліції, для з'ясування всіх обставин. Вважає що більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою зможе забезпечити право слухняну поведінку його підзахисного. Також посилався на те, що перевірка Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у місті Полтаві за заявою ОСОБА_4 щодо застосування відносно нього не дозвільних методів ведення слідства не встановленими працівниками ВП № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, була проведена поверхнево, а тому існують сумніви щодо її повноти. Вважає, що більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити виконання його підзахисним покладених на нього зобов'язань.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив задовольнити клопотання його захисника. Пояснив, що у зв'язку з воєнним станом в країні він взагалі не зможе ухилитися від суду.
Суд, заслухав думки учасників судового засідання, приходить до наступного.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22 липня 2025 року, строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 було продовжено до 19 вересня 2025 року.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня його застосування.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Так, відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини визначені в зазначеній статті.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Приймаючи рішення за доводами сторони захисту про відсутність достатніх правових підстав для продовження ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу в виді тримання під вартою суд вважає їх неспроможними та виходить з того, що на даному етапі кримінального провадження та судового розгляду в поведінці обвинуваченого існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Так ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до особливо тяжкого злочину (ст.12 КК України), не працює, сталих соціальних зв'язків не має, отже суд виходить з того, що без застосування до нього запобіжного заходу існує висока вірогідність переховування від суду, враховуючи тяжкість можливого покарання у разі доведення його вини в інкримінованому злочині. На думку суду, обвинувачений цілком усвідомлює суворість можливого покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, що слід визнати вагомим чинником існування ризиків порушення ним процесуальної поведінки під час судового розгляду.
Щодо заявленого захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, у зв'язку з перевіркою Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у місті Полтаві за заявою ОСОБА_4 щодо застосування відносно нього не дозвільних методів ведення слідства не встановленими працівниками ВП № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області суд виходить з наступного.
Постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 від 28.08.2025 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030003840 від 20.03.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях працівників ВП №1 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Також не знайшли свого підтвердження неодноразові посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на погіршення стану його здоров'я, що призводить до неможливості тримання його під вартою.
Так згідно листа ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях № 905-ДН-25 від 29.07.2025 року , ОСОБА_4 перебуває на обліку в амбулаторно- полікліничному відділенні Дніпропетровської багатопрофільної лікарні № 4 з приводу хронічних захворювань. На даний час стан здоров'я Ягудзинського ДВ. Задовільний, стабільний, відповідає наявній патології. Ургентного лікування в ЗОЗ МОЗ України не потребує. За поточний рік звернень до медичних працівників АПВ ДБЛ №4 , з приводу погіршення стану від ОСОБА_4 не було. В судових засіданнях брати участь може.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.
При вирішенні даного питання суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартого та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Також судом враховується те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаним із застосуванням насильства, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. На сьогоднішній день, справа по суті ще не розглянута. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлюючи можливість отримання покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від суду, може, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки сприймаючи тяжкість покарання може вдатися спроб втечі. При цьому, відсутність, на теперішній час, фактів втечі обвинуваченого, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому, оскільки його поведінка свідчить про не бажання в законний спосіб доводити свою невинуватість.
Розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_4 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є необхідність дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше тримання ОСОБА_4 під вартою.
Таким чином ймовірність настання негативних наслідків та ризиків які в поведінці обвинуваченого продовжують існувати, не зменшились а тому більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вказаним ризикам. Отже, суд прийшов до висновку доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки продовжує існувати наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за можливе продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне розмір застави не обирати, оскільки, злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 пов'язаний із погрозою застосування насильства.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 331 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу - відмовити .
Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023041690001938 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань № 4» УДПтСУ в Дніпропетровській області строком на шістдесят діб тобто до 16 листопада 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1