Справа № 756/2150/25
Провадження № 2-а/204/42/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
(повний текст)
08 вересня 2025року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
представника позивача адвоката Матвійчук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник Матвійчук Володимир Валерійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Матвійчук В.В. звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №104/25 від 31.01.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25000,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувана постанова була розглянута за відсутності ОСОБА_1 , про дату, час та місце розгляду якого не повідомляли, копія постанови не була вручена у день її складання, а направлена поштою, та була ним отримана 08.02.2025, тому вказував, що не міг раніше звернутися до суду, але вважає, що позов пред'явлено в межах 10 денного строку з дня отримання постанови, тому просив визнати поважними причини пропуску строку на подання позову. За змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за несвоєчасне проходження медичного огляду згідно з направленням. ОСОБА_1 вважає, що складена постанова відносно нього не відповідає вимогам закону, оскільки винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, вважає, що для проходження медогляду повинен був узяти відповідні документи, без яких такий медогляд не був би повним та об?єктивним, адже з 2007 року він визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час за пунктом 61 «в». Однак, працівники відповідача не дали можливості позивачу повернутися за своїми документами та примусово доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк проходження медогляду складає 4-14 днів, а ОСОБА_2 не була надана можливість надати медичні документи. Також зазначив, що утримувався в приміщенні ТЦК та СП незаконно, без належних правових підстав, відтак просить поновити строк для оскарження постанови, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №104/25 від 31.01.25 складену відносно нього, а справу про адміністративне правопорушення закрити, поклавши на відповідача судові витрати. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.02.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , передано Чечелівському районному суду мімста Дніпра за підсудністю. Ухвалою судді від 29.04.25 справу прийнято до провадження, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.06.2025 до суду надано відзив на позовну заяву та копію справи 104/25 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідач позов не визнає, мотивуючи тим, що Постановою КМУ від 15.05.2024р. N?560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, яким передбачений порядок оповіщення військовозобов?язаних та резервістів, порядок перевірки військово-облікових документів громадян, порядок вручення повістки, уточнення персональних даних військовозобов?язаних тощо. На виконання положень ПОРЯДКУ керівником відповідача був виданий НаказN?46 від 30.01.2025р. «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов?язаних згідно якого було призначено на 31.01.2025 групи оповіщення та визначено маршрути оповіщення на території Печерського району. Під час перевірки документів працівниками поліції та групою оповіщення позивачем для перевірки не був пред?явлений жодний військово-обліковий документ, у зв?язку з чим була здійснена перевірка даних за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів («Оберіг»). Саме це стало підставою передбаченою абз.2 п. 69 ПОРЯДКУ, згідно з якою особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Відповідно були підстави у працівників відповідача вручити позивачу повістку з метою звірки даних/проходження медичної комісії, що і було зроблено. Позивачу було виписано повістку та у розписці якої позивач поставив свій підпис та добровільно прослідував до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії. Позивач розумів, що саме ця повістка стосується саме нього, вимога з?явитися для проходження ВЛК була позивачем виконана в той же день, що зазначений у повістці.
Окрім того зазначили, що відповідно до ЗУ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов?язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов?язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування тасоціальної підтримки (військовозобов?язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов?язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, лікарську комісію для проходження медичного огляду". Таким чином при уточненні облікових даних було з'ясовано, що ОСОБА_3 не має відомостей щодо актуального медичного огляду, направлення на проходження ВЛК відмовився отримувати, за вказаним фактом було складено протокол та акт відмови. В матеріалах адміністративної справи N?104/25 міститься направлення N?429 від 31.01.2025р. про направлення позивача для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров?я у зв?язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період та Картка обстеження та медичного огляду. Позивач відмовився від проходження медичної комісії, про що самостійно заявив у присутності адвоката. На підставі даної усної заяви було складено АКТ про відмову у проходженні військово-лікарської комісії від 31.01.2025р. де позивач власноруч вказав причину відмови та поставив свій підпис.
Позивач не вчинив жодних дій, які б свідчили про те, що він почав проходити медичну комісію, не надав лікарям жодних відомостей про стан свого здоров?я, не надав жодної інформації про те, якими саме медичними документами він може та хоче підтвердити стан свого здоров?я чи наявність у нього захворювань, що мають значення для проходження ним військово-лікарської комісії.
На підставі усної заяви позивача про відмову від проходження ВЛК та його подальших дій, що характеризували його відмову від проходження від військово-лікарської комісії був складений Акт про відмову в проходженні військової лікарської комісії від 31.01.2025.
ОСОБА_1 з початку введення військового стану в Україні не здійснив жодних передбачених законодавством дій направлених на проходження ним медичної комісії (по своїй волі, в зручний для нього час, у будь-якому місті проведення медичних комісій) задля визначення його придатності до проходження військової служби у зв?язку з призовом під час мобілізації, що підтверджується відомостями про це в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів (Оберіг), що підтверджується копією його витягу з застосунку Резерв+ .
ОСОБА_1 були роз?яснені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зміст яких міститься в самому тексті протоколу, про що він поставив свій особистий підпис. Вважають, що позивача не було позбавлено права на юридичну допомогу, що підтверджується задоволеним клопотанням, про залучення адвоката Матвійчука В.В. Також позивача було повідомлено про дату, час та місце розгляду адміністративної справи відповідно до положень ст. 277-2 КУпАП, про що він поставив свій особистий підпис у протоколі. Також значили, що на час підготовки візиву , позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та з 26.01.25 є порушником військового обліку, перебуває у розшуку. Просили відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що постанова є законною. В судовому засіданні представник позивача адвокат Матвійчук В.В. просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач до судового засідання не зявився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві зазначив про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 42-106). Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків. Так, судом встановлено, що 31.01.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно якого під час проведення заходів оповіщення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та перевірки документів працівниками НПУ на території Печерського району м.Києва, а саме біля виходу з і станції метро'Оліспійська» гр..Ганусу виписали та вручили повістку №310125/016 від 31.01.2025 для виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ВЛК на 12.30 год. 31.01.2025, гп. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 де йому було видано направлення №429 від 31.01.25 та картка обстеження та медогляду на проходження ВЛК. ОСОБА_1 заявив про відмову від проходження, про що було складено АКТ. 31.01.2025 було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення №104/24 від 31.01.2025 стосовно громадянина ОСОБА_1 та враховуючи, що ОСОБА_1 в порушення вимог абзацу 4 п.1 ст. 22 ЗУ «Про «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відмовився від проходження медичної комісії, скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що вчинено в особливий період, та притягнуто його до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у сумі 25000 грн. Положеннями ч.9 ст.1З У «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники-особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники-особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці-особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані-особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів. Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Виходячи з матеріалів справи та враховуючи викладене встановлено, що позивач є військовозобов'язаним. Частиною 3 статті 210-1КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період. Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної постанови). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст.235 КУпАП). Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період. Указом ПрезидентаУкраїни від 24.02.2022№ 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошенопро проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для вирішення справи судом має суттєве значення та підлягає встановленню факт чи здійснив позивач будь які дії з дати складання Протоколу N? 104/25 і до часу розгляду цієї справи по суті, щодо виконання ним в добровільному порядку свого обов?язку пройти військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби відповідно до до абзацу 3 п.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з врахуванням того що у нього є всі можливості це зробити та підтвердити свій стан здоров?я.
Під час розгляду даного спору судом досліджено, що позивач відмовився від проходження ВЛК, мотивуючи тим, що в нього відсутні медичні документи, що також підтвердив представник позивача в судовому засіданні. Але, позивач не вчинив жодних дій, які б свідчили про те, що він почав проходити медичну комісію, не надав лікарям жодних відомостей про стан свого здоров?я для належної перевірки медичними працівниками по базі HELSI, не надав жодної інформації про те, якими саме медичними документами він може та хоче підтвердити стан свого здоров?я чи наявність у нього якісь захворювання, що мають значення для проходження ним військово-лікарської комісії.
На переконання суду вказана обставина позивачем будь-якими доказами не спростована, доказів проходження ВЛК або початку його проходження на момент винесення постанови, суду не було надано. При цьому, у разі незгоди із направленням на медичний огляд ВЛК, позивач мав право оскаржити його у встановленому чинним законодавством порядку. Згідно ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України. Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення). Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби. Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів. Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання. Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають навійськовому облікупризовників абоу запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно. Аналізуючи вищенаведені норми, встановлено, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК. Суд виходить з того, що проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність. Тим же Положенням передбачено, що у разі мобілізаційних заходів постанова ВЛК дійсна протягом 12 місяців, тобто військовозобов'язаний може бути викликаний для проходження ВЛК через 12 місяців. Як вбачається з матеріалів справи позивачу було видано направлення N?429 від 31.01.2025р. для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров?я у зв?язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період та Картка обстеження та медичного огляду. Але, згідно Акту про відмову від проходження ВЛК від 31.01.2025, ОСОБА_1 усно відмовився від проходження ВЛК, саме 31.01.2025, через відсутність з собою медичних документів, які в цей день не міг надати, де поставив свій підпис (а.с.98). Щодо посилання позивача на відсутність медичних документів для складання об'єктивного висновку про придатність чи не придатність до військової служби, суд зазначає, що відсутність медичних документів або їх не врахування під час ВЛК - це підстава для оскарження результатів ВЛК, а не підстава для відмови від ВЛК, при цьому, станом на час розгляду справи в суді докази проходження позивачем ВЛК у матеріалах справи також відсутні та про ці обставини не відомо і представнику позивача. Згідно з абз. 3 п.3.4 розділу 3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації. З цього слідує, що у лікарів ВЛК є доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов'язаного. У разі незгоди із направленням на медичний огляд ВЛК позивач мав право оскаржити його у встановленому чинним законодавством порядку. Доказів оскарження матеріали спраи не мають. Крім того, позивачем до позовної заяви не долучені на спростування відомостей відповідача відомості із застосунку «Резерв +» для підтвердження того, що він не перебуває у розшуку та з дати попередньої ВЛК не пройшло 12 місяців. Оцінюючи доводи позивача з приводу порушення процедури розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Разом із тим, при складанні протоколу щодо позивача останнього повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього, роз'яснено його права та обов'язки, залучено адвоката, а тому положення ч.2 ст.268 КУпАП не вимагає обов'язкової присутності особи при розгляді справ про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності позивача та за його особистим підписом. Також у протоколі була зазначена дата розгляду справи про адміністративне правопорушення та місце її проведення, тобто позивачу було відомо про дату, час та місце розгляду справи. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про ознайомлення позивача з його правами, залучення адвоката, зауважень не було, а також долучено АКТ про відмову від проходження ВЛк, підписаний самим ОСОБА_1 .
Відтак, відповідач правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо позивача за його відсутності та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову №104/25 від 31.01.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Дослідивши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови. Також ця постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи. За такого, в задоволенні позову необхідно відмовити. У зв'язку із отриманням позивачем постанови 08.02.2025 строк на оскарження постанови підлягає поновленню. У відповідності до положень ст. 139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати покладаються на позивача. Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови задовольнити. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Матвійчук Володимир Валерійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції. Повний текст постанови складено 15.09.2025
Суддя С.В.Чудопалова