Справа № 932/6013/25
Провадження № 2/0203/2138/2025
про повторне залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Іваницька І.В.
вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про визнання квартири спільною сумісною власністю, визнання права власності в порядку поділу майна подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом
До Центрального районного суду міста Дніпра на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06.06.2025 за підсудністю надійшла вищезазначена цивільна справа.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025, цивільну справу №932/6013/25, провадження №2/0203/2138/2025, було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду - 09.07.2025.
Ухвалою суду від 21.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу було залишено без руху як таку, що не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, судом було надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з роз'ясненням позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.07.2025 позивачу слід було привести позовну заяву у відповідність до чинного законодавства, а саме статей 175, 177 ЦК України, належним чином сформулювати позовні вимоги у відповідності до наведених обґрунтувань та визначити відповідне коло відповідачів, можливих спадкоємців. Окрім того, у зв'язку із поданою позивачем позовною заявою без визначення конкретного способу захисту порушеного права, суд був позбавлений можливості визначити конкретну суму сплати судового збору, що також було запропоновано позивачу усунити у встановлений судом строк.
03.09.2025 від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації у новій редакції, в якій позивачем додатково заявлено нові вимоги, а саме: - 1) визнати квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; - 2) в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_2 ; - та 3) в порядку спадкування за законом визнати за ОСОБА_1 право власності по 1/6 частині квартири АДРЕСА_2 .
Відтак позивачем у новій редакції позовної заяви додатково пред'явлено три позовні вимоги, зокрема, одна вимога немайнового характеру - про визнання квартири спільною сумісною власністю та дві вимоги майнового характеру - про визнання права власності за позивачем в порядку поділу майна подружжя та визнання права власності за позивачем в порядку спадкування за законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношення до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 гривень.
З огляду на те, що позивачем пред'являються додатково три вимоги, одна з яких - немайнова та дві майнові, судовий збір має бути сплачений за кожною вимогою окремо.
Відтак, позивачу належить сплатити ще суму судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8).
Що стосується позовних вимог майнового характеру, це вимоги про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
У позові в редакції від 02.09.2025 зазначено ціну позову - 33333,00 грн без будь-яких обгрунтувань.
Водночас, вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
З вказаного слідує, що належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду).
Зважаючи на викладене, позивачу необхідно визначити ціну позову, що відповідатиме дійсній вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, як зазначалось вище, вимога про визнання права власності на квартиру є вимогою майнового характеру, тому судовий збір має бути сплачений позивачем відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за ставками судового збору, встановленими для позову майнового характеру, виходячи з ціни позову, яка визначається вартістю майна, якого стосуються позовні вимоги.
Між тим, позивачем не визначено вартості нерухомого майна, що є предметом спору, й не надано належного доказу звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності, з висновком про його вартість станом саме на дату подання позову до суду, що позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору, який позивач зобов'язаний сплатити в дохід держави за подання позовної заяви до суду.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Враховуючи вищенаведене, у разі неможливості надати суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна та відповідно до вказаного визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті, слід вважати встановленим, що за подання вказаної позовної вимоги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, доходжу висновку, що вищезазначену позовну заяву слід повторно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, сплативши відповідні суми судового збору за кожну із трьох заявлених позовних вимог, надавши суду докази на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розміру.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 187, 258-261 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про визнання квартири спільною сумісною власністю, визнання права власності в порядку поділу майна подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом, - повторно залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання суду належним чином оформленої позовної заяви з долученням до неї відповідних документів і відомостей у письмовому виді.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.
Суддя І.В. Іваницька