Справа № 202/2321/24
Провадження № 1-кс/202/3993/2025
12 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кармір району Камо Вірменії, громадянина України, який має середню загальну освіту, неодружений, не працює, зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Слідчий СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся у кримінальному провадженні № 12024041660000169 від 11.02.2024 з вищевказаним клопотанням, в якому зазначає, що 29 лютого 2024 року відносно ОСОБА_4 було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке у зв'язку з невстановленням його місцеперебування того ж дня було вручено його сестрі ОСОБА_7
ОСОБА_4 підозрюється у заподіянні 11 лютого 2024 року тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 шляхом здійснення в нього пострілів з мисливської гладко ствольної вогнепальної зброї.
Слідчий відзначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні цього кримінального правопорушення підтверджується: протоколом огляду відкритої ділянки місцевості, протоколом огляду приміщення кафе «Гавар», протоколом огляду речей потерпілого, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , висновком експертизи № СЕ-19/104-24/6179-БЛ від 13.02.2024, № СЕ-19/104-24/6950-БЛ від 28.02.2024, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_17 , протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_18 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_18 тощо.
13.03.2024 ОСОБА_4 було оголошено в розшук.
Слідчий вважає, що наявні ризики, передбачені пунктом 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання на строк від 5 до 8 років, шляхом погроз або умовлянь може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань.
На думку слідчого, застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
У зв'язку з цим просить застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення застави, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з застосуванням насильства.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважали, що підозра є необґрунтованою, порушений порядок вручення повідомлення про підозру, через що він не знав про здійснення стосовно нього кримінального провадження та не переховувався. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Слідчим суддею установлено, що СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041660000169 від 11.02.2024, в якому 29 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Постановою слідчого від 13 березня 2024 року ОСОБА_4 було оголошено в розшук.
Слідчим суддею двічі надавався дозвіл на його затримання.
Зокрема ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2025 року був наданий дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
11 вересня 2025 року ОСОБА_4 було затримано та в установлений строк доставлено до суду.
Визначаючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить із того, що обґрунтована підозра - це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства", "Лабіта проти Італії", "Мюррей проти Сполученого Королівства", "Ільгар Маммадов проти Азербайджану", "Нечипорук і Йонкало проти України", термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостеи?, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Тож на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується, насамперед, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_18 , протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протоколом пред'явлення особи для впізнання, висновками судової експертизи зброї.
Отже, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого діяння, сукупність досліджених у судовому засіданні доказів свідчить, що ОСОБА_4 може бути причетним до заподіяння ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить із того, що відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не має міцних соціальних зв'язків, перебував у розшуку.
При вирішенні питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також дані про особу підозрюваного, який хоча й раніше не судимий, але не має міцних соціальних зв'язків, перебував у розшуку в цьому кримінальному провадженні.
На переконання слідчого судді, більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами, до такого ступеня, що може забезпечити його належну процесуальну поведінку, з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, матиме змогу переховуватися від органу досудового розслідування, що підтверджується його перебуванням у розшуку з березня 2024 року, а також впливати на потерпілого та свідків з метою не викриття його у вчиненні кримінального правопорушення.
Доводи сторони захисту про порушення порядку вручення повідомлення про підозру слідчий суддя не може взяти до уваги, оскільки копія повідомлення про підозру була вручена сестрі ОСОБА_4 та в установленому порядку повідомлення про підозру не скасовано.
Отже, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 25 жовтня 2025 року.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Оскільки злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із застосування насильства та він у цьому кримінальному провадженні перебував у розшуку з березня 2024 року, його місце знаходження тривалий час не було встановлено, крім того він не має міцних соціальних зв'язків, офіційно ніде не працює, то слідчий суддя не вбачає підстав для визначення підозрюваному розміру застави, так як вона не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 45 (сорок п'ять) днів без визначення розміру застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк тримання ОСОБА_4 під вартою рахувати з моменту його затримання - 11 вересня 2025 року.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_4 під вартою - до 25 жовтня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_19