Справа № 178/1620/24
п/с № 2/174/370/2025
10 вересня 2025 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря -Троцько О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Канюга Ольга Василівна,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Криничанського районного суду Дніпропетровської області з вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В травні 2024 року їй стало відомо, що її батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Йому на праві приватної власності належала квартира, яка розташована на адресою: АДРЕСА_1 . За таких обставин, вищезазначений об'єкт нерухомого майна входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 .
З метою прийняття спадщини в травні 2024 року вона звернулася до державного нотаріуса Вільногірської державної нотаріальної контори Канюги О.В. з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріусом їй було повідомлено, що спадщину після смерті її батька прийняла друга дружина батька - ОСОБА_3 та на підставі її заяви про прийняття спадщини нотаріусом 26.02.2024 року було заведено спадкову справу № 72054674 від 26.02.2024 року.
В той же час, постановою від 20.05.2024 року державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру після смерті батька у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини та роз'яснено право на звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини вказує причини, які викликані складними умовами її праці, збройною агресією рф проти України, її необізнаністю про смерть батька, змінами в законодавстві, які регулюють строк прийняття спадщини, не повідомлення нотаріусом про заведення спадкової справи, у зв'язку з чим вимушена звернутися до суду з даним позовом та просить позов задовольнити.
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
На виконання ухвали суду, представником позивача ОСОБА_1 , подано уточнену позовну заяву.
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 року розглянуто клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Канюга О.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, направлено до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.07.2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилася.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги позивача підтримав та просив позов задовольнити. Пояснив, що батьки ОСОБА_2 розлучились, коли вона була ще дитиною. Про те, що батько одружився їй було відомо, однак про його смерть вона дізналась тільки у травні 2024 року від сторонніх людей в ситуації пов'язаній із її роботою, після чого звернулася із заявою до нотаріальної контори. Державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру після смерті батька.
Відповідач в судове засідання не з'явилася двічі, про розгляд справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву, заяв, клопотань, заперечень до суду не надала.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, просила справу розглядати без її участі.
Заслухавши представника позивача, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності та взаємозв'язку суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Серії НОМЕР_1 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 10).
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було зареєстровано 24.01.1987 року та розірвано 08.12.1988 року відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_3 (а.с. 11, 12).
Згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 , виданого повторно 15.05.2024 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13).
Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 382340930 від 11.06.2024 року, право приватної власності на квартиру (частка 1/1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 (а.с. 14).
Після смерті ОСОБА_4 державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної коньори Канюгою О.В. зареєстровано спадкову справу, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 72054674 від 26.02.2024 року, номер у нотаріуса 10/2024 (а.с. 15).
Відповідно до копії постанови державного нотаріуса Вільногірської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.05.2024 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 16).
Відповідно до копії довідки про місце роботи ОСОБА_2 від 06.06.2024 року № 444-5582, остання проходить службу у ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі наказу № 69 о/с від 15.02.2021 року (а.с. 17).
На виконання ухвали суду Державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Канюгою О.В. надана належним чином завірена копія спадкової справи № 10/2024, до майна померлого ОСОБА_4 з якої вбачається, що дружина померлого ОСОБА_3 звернулась до Вільногірської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в якій вказала, що інші спадкоємці відсутні, а 20.05.2024 року ОСОБА_4 звернулася до Вільногірської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 44-55).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зміст ст. 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України (шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.
Щодо оцінки поважності причин пропуску строку, передбаченої частиною третьою статті 1272 ЦК України, у контексті саме неподаної заяви про прийняття спадщини Верховний Суд висловився, наприклад, у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 та від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21, зазначивши, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Оцінюючи доводи позивача щодо незнання її про смерть спадкодавця, характер її роботи, добросовісність дії спадкоємця щодо оформлення спадщини після того, як вона дізналася про цю смерть, зокрема, що вона звернулася за реалізацією свого права, передбаченого ч. 3 ст. 1272 ЦК України, протягом розумного строку до суду, суд дійшов висновку, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та встановити позивачу додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в два місяці з часу вступу судового рішення про це в законну силу. Визначений строк на думку суду, є достатнім для вчинення необхідних дій, не перевищує встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд вважає, що їх слід віднести на рахунок позивача, задовольнивши її клопотання у прохальній частині позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Канюга Ольга Василівна - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати, за клопотанням позивача, покласти на неї.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст виготовлено 19 вересня 2025 року.
Суддя І.А. Ілюшик