Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2597/25
Номер провадження1-кс/173/387/2025
іменем України
19 вересня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240020000680 від 13.06.2025 року, стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, військовослужбовець військової служби під час мобілізації, в посаді навідник 3 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , звання солдат,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Слідчий СВ ВП №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Своє клопотання слідчий мотивує тим, що Солдат ОСОБА_5 підозрюється в тому, у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом, під час мобілізації на посаді навідник 3 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою ухилення від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 18 березня 2023 року не повернувся на службу без поважних причин після відпустки, тобто до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_3 , та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 18 вересня 2025 року, тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Підставою застосування такого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 в клопотанні зазначається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, а метою застосування є наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що він може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів, щодо застосування виключного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 слідчому судді зазначив, що після отримання поранення в березні 2023 року він був відправлений у відпустку, після якої до військової часини не повернувся. Однак, зараз бажає продовжувати військову службу. На цей час приймає заходів щодо погодження проходження військової службі в одній з військових частин, що потребує його безпосередньої участі. У зв'язку з цим просить застосувати менш суворіший запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Захисник в судовому засіданні просив затосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки в 2022 році підозрюваний добровільно пішов служити в армію, став на захист Батьківщини, має поранення, контузії, бажає продовжувати військову службу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового засідання, доходжу наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому слідчий суддя зазначає, що згідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частина 2 ст.183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 на підставі п.2 ч. 1 ст. 208 КПК України було затримано 18.09.2025 о 20 год. 14 хв.
Згідно повідомлення про підозру від 18.09.2025 ОСОБА_5 18.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчим суддею взято до уваги вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 злочину, а саме: актом службового розслідування, протоколи допитів підозрюваного, свідків, Витягами з наказів Міністерства оборони України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання або зміну запобіжного заходу окрім наявності ризиків, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання в тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність судимостей, тощо.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні навмисного, тяжкого злочину проти порядку несення військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, неодружений, дітей, або інших осіб на утриманні не має, тобто не має тісних соціальних зв'язків, також не має постійного місця мешкання, не працює, є військовослужбовцем, однак, у зв'язку із самовільним залишенням військової частини, військова служба призупинена, а він не входить до чисельності ЗСУ з 05.07.2023, раніше притягався до кримінальної відповідальності, на цей час в провадженні суду є кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Отже, слідчий суддя вважає, що з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, та встановлені обставини переховування від правоохоронних органів, наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому слідчим суддею не встановлено обставин, які б стримували підозрюваного від порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, слідчий суддя вважає, що наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Даний ризик підтверджується тим, що один із свідків є його матір'ю, інші свідки - військовослужбовці. За таких обставин існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків з метою зміни або спотворення ними показань під час судового розгляду. Цей ризик посилюється тяжкістю інкримінованого злочину та суворістю передбаченого покарання, що безумовно може вплинути на поведінку підозрюваного та спонукати його до вчинення дій з метою ухилення від кримінальної відповідальності шляхом незаконного впливу на свідків.
Також суд ураховує, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, та на цей час притягується до кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 185 КК України. Наявність у підозрюваного кримінального минулого, а також характер пред'явленої підозри дає підстави вважати, що у разі перебування на свободі він може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Таким чином, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 177 КПК України, існує обґрунтований ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Таким чином, встановивши наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не може застосувати менш суворіший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. В той же час ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).
На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що у судовому засіданні доведені обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення і наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
А тому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді діє 60 днів до 24:00 год. 17.11.2025 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Одночасно визначити розмір застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 181680 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: -прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; -не відлучатися з Кам'янського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; -повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; -здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; -утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Визначити строк дії обов'язків у разі внесення застави - до 17 листопада 2025 року (включно).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1