Справа № 172/1385/25
Провадження № 2/172/579/25
19.09.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання права власності та скасування заборони, -
До суду надійшов вищевказаний позов.В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_3 вказує, що на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.1992 року, посвідченого державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Селегень А.Б. йому належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Земельну ділянку площею 0,1697 га ним було приватизовано у 1999 році. 07.05.1999 року виготовлено технічний паспорт на вказане житло. Відповідно до технічного паспорту на садибу житловий будинок має загальну площу 135,8 кв.м., житлову площу 59,4 кв.м. У зв'язку зі збройною агресією росії проти України він змушений був у березні 2022 року виїхати з м. Попасна і переїхати в більш безпечний населений пункт України. у травні 2025 року позивач звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області із заявою про державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно, однак державний реєстратор своїм рішенням від 12.05.2025 року відмовив у проведенні реєстраційних дій, оскільки відсутні архіви Попаснянського БТІ та наявне обтяження. Позивач ніколи не мав перед Ощадбанком заборгованості. Заборона зареєстрована коли вже власником будинку був позивач, однак на момент придбання ним будинку жодних заборон не було. Попередній власник житлового будинку був ОСОБА_2 . З метою захисту мого порушеного права на приватну власність позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом. Просить суд: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і які складаються: з житлового будинку літ. А-1 загальною площею - 135,8 кв.м., житловою площею - 59,4 кв.м., сараю літ. Б, погрібу літ. В, огорожі №№ 1-3, колодязю літ. К; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1697 га (0,10 га - для обслуговування житлового будинку, 0,0697 га - для ведення особистого господарства); скасувати заборону (арешт) накладений на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 2642579, який зареєстрований 30.11.2005 року реєстратором Попаснянської державної нотаріальної контори, підстава обтяження - повідомлення б/н від 18.12.19991 року Попаснянського відділення Ощадбанку № 8227, власник - ОСОБА_2 .
Представник позивача ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує.
Представник відповідача-3 ОСОБА_4 надала суду відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позов ОСОБА_1 без задоволення, оскільки вважає, що банк не є належним відповідачем у справі. Справу просить розглядати у її відсутність.
Відповідачі-1, 2, третя особа про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою.
Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 21.10.1992 року, посвідченого державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Селегень А.Б. має на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Попереднім власником житлового будинку був ОСОБА_2 .
Земельну ділянку загальною площею 0,1697 га (0,10 га - для обслуговування житлового будинку, 0,0697 га - для ведення особистого господарства) ОСОБА_1 було отримано у приватну власність на підставі Державного акту серії IV-ЛГ № 055842.
Відповідно до технічного паспорту на садибу житловий будинок має загальну площу 135,8 кв.м., житлову площу 59,4 кв.м.
Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 12.05.2025 року позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки відсутні архіви Попаснянського БТІ та наявне обтяження.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.03.2024 року вбачається, що на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 накладене обтяження - реєстраційний номер обтяження: 2642579, яке зареєстроване 30.11.2005 року реєстратором Попаснянської державної нотаріальної контори, підстава обтяження - повідомлення б/н від 18.12.19991 року Попаснянського відділення Ощадбанку № 8227, власник - ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою АТ «Державний ощадний банк України» від 27.05.2025 року у ОСОБА_1 відсутні невиконані зобов'язання перед банком.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно та скасування заборони.
При цього суд не погоджується з твердження відповідача-2, що АТ «Державний ощадний банк України» не є належним відповідачем у цій справі, оскільки як вбачається з матеріалів справи саме на підставі повідомлення цього банку було накладене обтяження на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , який немає перед банком невиконаних зобов'язань, однак права якого у зв'язку з цим обтяженням порушуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 328, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання права власності та скасування заборони - задовольнити.
2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і які складаються: з житлового будинку літ. А-1 загальною площею - 135,8 кв.м., житловою площею - 59,4 кв.м., сараю літ. Б, погрібу літ. В, огорожі №№ 1-3, колодязю літ. К.
3.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1697 га (0,10 га - для обслуговування житлового будинку, 0,0697 га - для ведення особистого господарства).
4. Скасувати заборону (арешт) накладений на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 2642579, який зареєстрований 30.11.2005 року реєстратором Попаснянської державної нотаріальної контори, підстава обтяження - повідомлення б/н від 18.12.19991 року Попаснянського відділення Ощадбанку № 8227, власник - ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк