Ухвала
18 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 760/32026/24
провадження № 61-11726ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
У грудні 2024 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів з відповідача на свою користь на утримання дружини у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щомісячно, починаючи з 09 грудня 2024 року і до досягнення дитиною трьох років.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 09 грудня 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 060 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року змінено в частині розміру аліментів, які підлягають до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 09 грудня 2024 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року залишено без змін. Компенсовано ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 469,52 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року повернуто.
09 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Ця справа є малозначною в силу вимог закону.
У касаційній скарзі вказується, що підставою для касаційного оскарження судового рішення відповідач вважає його право на касаційне оскарження, яке передбачено вимогами частини третьої пункту другого підпункту «в» статті 389 ЦПК України, відповідно до яких відповідач мас право оскаржити у касаційному порядку судове рішення, яке має для нього, як учасника, справи виняткове значення. Заявник вважає, що суди завідомо позбавили його, як військовослужбовця Збройних Сил України неспівмірно великої частки матеріального забезпечення, а саме у розмірі 35 % яке йому гарантовано державою і саме в цьому полягає винятковість для нього ухвалених судових рішень, які ухвалені з неправильним застосуванням матеріального та процесуального права. Також, рішення апеляційного суду може спричинити негативні наслідки, такі як неможливість продовжувати службу у ЗСУ, що призведе до збільшення заборгованості по сплаті аліментів. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне. грошове та інше забезпечення, в обсязі, що відповідає умовам військової служби. Справа також становить значний суспільний інтерес. зокрема для військових Збройних Сил України, які повинні сплачувати аліменти протягом тривалого строку, щодо них порушуються права людини. закріплені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. що є неприпустимим і становить виключну правову проблему. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме справа становить значний суспільний інтерес і в чому проявляється виняткове значення для відповідача цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для відповідача.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Луценко Аллою Олексіївною, на постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков