Справа № 932/9156/25
Провадження № 3/932/3355/25
10 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М. розглянувши матеріали, що надійшли від Головного Управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ФОП, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 1 статтею 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23.06.2025 №1093 посадова особа ОСОБА_1 , ФОП, вчинила правопорушення встановленого порядку проведення розрахунків, а саме: 18.06.2025 о 16 год 00 хв, у магазині розташованому за адресою АДРЕСА_2 , було здійснено проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), чим порушено вимоги ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких вказана справа про адміністративне правопорушення, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 у судове засідання, враховуючи, що остання не з'явилась за судовою повісткою та вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1551 КУпАП, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг -
- тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 2 ст. 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Відповідно до п. 4 Розділу ІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення від 02.07.2016 № 566 зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляду справ про адміністративні правопорушення податковими органами, ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення, встановлено Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 № 566, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 року за № 1046/29176 (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 15, 16 розділу II Інструкції до Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений Протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До Протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При прийнятті остаточного рішення суд досліджує докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення № 1093 від 23.06.2025, а саме: акт №1093/1, що засвідчує факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.06.2025; копію акта фактичної перевірки від 20.06.2025 №2774/04/36/Ж5/07/08/РРО/ НОМЕР_1 (початок перевірки 18.06.2025; закінчення перевірки 20.06.2025); копію акта від 20.06.2025, що засвідчує факт відмови від підписання акту фактичної перевірки.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1093 від 23.06.2025 ОСОБА_1 звинувачується, в тому, що порушила встановлений порядок проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушила п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
Так, зміст обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення фактично полягає, в тому, що вона будучи ФОП, порушила встановлений порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: провела розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, не видала відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1551 КУпАП.
Разом з тим, вищевказане обвинувачення не можна визнати конкретним, оскільки воно не містить даних які, дозволяють встановити обставини за яких таке правопорушення було вчинено, визначити товари, які було продано відповідно до розрахункової операції та на яку суму. Так, ч.1 ст.1551 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 надано: протокол про адміністративне правопорушення №1093 від 23.06.2025, акт № 1093/1 що засвідчує факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.06.2025; копію акту фактичної перевірки від 20.06.2025; копію акта, що засвідчує факт відмови від підписання акта фактичної перевірки від 20.06.2025.
Разом з тим, суд не має можливості перевірити правильність даних, які зафіксовано у вищевказаному Акті, оскільки матеріали провадження ні містять інших доказів по справі.
Також, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
З огляду на вищезазначене ОСОБА_1 , як ФОП, інкримінують порушення норми закону, яка розповсюджуєтся на суб'єкта господарювання. Саме суб'єкт господарювання (уповноважена особа) має забезпечити даний порядок щодо формування, програмування чеків та касового апарату чи формування і ведення бухгалтерських документів.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення відсутній склад правопорушення в цілому. Обов'язок доведення наявності в діях правопорушника складу правопорушення, передбаченого певною статтею КУпАП покладається на осіб, які відповідно до КУпАП уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення.
Так, на підтвердження того, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, доказів до протоколу не долучено.
Окрім цього, судом були встановлені такі процесуальні порушення під час оформлення матеріалу про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 :
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення від 02.07.2016 № 566 (далі - Інструкція) у разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в податковому органі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до податкового органу для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.
Відтак, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що перевірка на підставі якої було складено Акт фактичної перевірки, а в подальшому й протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1551, мала місце з 18.06.2025 до 20.06.2025 у приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, акт про неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до ГУ ДПС у Дніпропетровській області як і протокол про адміністративне правопорушення були складені 23.06.2025. Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що співробітниками контролюючого органу до матеріалів справи не було долучено виклик посадової особи ФОП ОСОБА_1 на дату, час та місце складання протоколу, що виключає можливість суду встановити, чи була обізнана особа про те, що відносно неї буде складено протокол за результатами перевірки чи ні, враховуючи, що фактичну перевірку було проведено лише у присутності продавця ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 13 Розділу ІІ Інструкції, у разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Всупереч наведеному положенню Інструкції акт, що засвідчує факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до ГУ ДПС у Дніпропетровській області засвідчений двома посадовими особами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які дозволяють спростувати вищевказане твердження та прийти до висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення.
Суд, зберігаючи безсторонність позбавлений можливості самостійно збирати докази на користь будь-якої із сторін провадження.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
З огляду на викладене, складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 1 ст. 1551 КУпАП в діях ОСОБА_1 не доведено.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутності в її діях складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
Керуючись статями 1551, 247 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 1551 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутності в її діях складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Суддя Н.М. Юдіна