Справа № 199/6242/25
(1-кс/199/1062/25)
18.09.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
якому 16 вересня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4, ст.357 ч.1 КК України, -
18 вересня 2025 року слідчий звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в обґрунтування якого послалась на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого наказом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 27 березня 2025 року близько 12 години 10 хвилин знаходячись на зупинці громадського транспорту розташованої по вул. Калиновій, 14, у м. Дніпрі на асфальтному покритті побачив пластикову банківську карту з № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», обладнану технологією безконтактної оплати (цифровим токеном), держателем якої є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доводячи свій злочинний умисел, направлений на привласнення офіційного документу з корисливих мотивів до кінця, взяв до рук банківську карту № НОМЕР_2 , номер рахунку № НОМЕР_3 , що належить АТ КБ «ПриватБанк», поклав до кишені одягнених на ньому штанів, тим самим привласнив та почав зберігати при собі вищевказану банківську карту. Скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_7 загубила свою банківську карту, обладнану технологією безконтактної оплати (цифровим токеном), здійснив шістдесят сім транзакцій, направлених на придбання товарів на загальну суму 28 518 гривень 44 копійок, чим спричинив майнову шкоду потерпілій. 16 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України. За викладених обставин, враховуючи особу підозрюваного, а також посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України (переховування від органу органів досудового розслідування та/або суду, вплив на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення), слідчий просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому, та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника та просив застосувати альтернативний запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу, суд враховує відсутність законодавчого визначення вказаного поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини і критерії визначення цього поняття. Зокрема, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
За змістом ст.ст.176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
В судовому засіданні підтверджено, що СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025042220000417, кваліфікованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4, ст.357 ч.1 КК України, та розпочатого за фактом таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
16 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4, ст.357 ч.1 КК України, за який підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Обґрунтованість підозри підтверджується долученими до клопотання копіями: заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколу допиту підозрюваного, протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколів пред'явлення для впізнання по фотознімкам за участю вказаних свідків, протоколів зняття показань технічних приладів та технічних засобів, а також іншими матеріалами клопотання в їх сукупності та взаємозв'язку.
Також, на думку суду, доведеними є зазначені в клопотанні ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення обґрунтованим є висновок, що ОСОБА_4 розуміючи тяжкість підозри та покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, залишивши місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання. А з огляду на відсутність у підозрюваного постійного офіційного місця роботи та сталого заробітку ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Разом з тим, заявлений в клопотанні ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшов свого підтвердження в ході розгляду клопотання.
Визнаючи доведеними заявлені слідчим вищевказані ризики, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 26 липня 2001 року по справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Тому з метою запобігання вказаним ризикам, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до нього, є тримання під вартою.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований та не має сталого заробітку, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного про який він просить є недоцільним.
При цьому відповідно до ст.183 ч.3 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення вчиненого підозрюваним, його майнового та сімейного стану, даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених даним кодексом, з огляду на тяжкість інкримінованого злочину, а саме в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 90840 гривень, та в разі внесення застави покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, але в межах строків досудового розслідування, тобто до 16 листопада 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 90840 гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, але в межах строків досудового розслідування, тобто до 16 листопада 2025 року включно, будуть покладені наступні обов'язки:
-не відлучатися з населеного пункту за місцем свого фактичного проживання/перебування без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12025042220000417 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати до слідчого, прокурора або до суду на кожний виклик.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1