Справа № 490/4901/25
нп 2/490/3291/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
19 вересня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
20.06.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій представник позивача просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за типовим індивідуальним договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами в розмірі 6623,63 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що КП «Миколаївкомунтранс» є офіційним виконавцем послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення) на території зокрема, Центрального району м. Миколаєва від 29 грудня 2021 року.
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва станом на 01.02.2022 року встановлено, що кількість осіб, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 складає три особи, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Право на пільги жодна з вищезазначених осіб не має.
За адресою АДРЕСА_1 надання послуг з управління (поводження) побутовими відходами здійснюється за ручною схемою збирання та вивезення відходів.
Позивач стверджує, що протягом всього часу дії Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами, жоден з Боржників жодного разу не звертався до Позивача з приводу неякісного надання послуги з управління (поводженням) побутовими відходами (вивезення), надання її не в повному обсязі або не ненадання взагалі.
Крім того, позивач вказує, що в порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, Типового індивідуального договору про надання послуг з управління з побутовими відходами, Боржники жодного разу не здійснювали оплату за надану КП «Миколаївкомунтранс» послугу з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) та абонентської плати, в зв'язку з чим у Боржників згідно із розрахунку заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.02.2022 року по 30.04.2025 року сформувалась заборгованість перед Позивачем за фактично надану комунальну послугу з управління (поводження) побутовими відходами та абонентської плати в розмірі 6623,63 грн. Несплата Боржниками коштів за надану послугу з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) в повному обсязі ставить під загрозу належне санітарне утримання території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва обслуговування якого здійснює КП «Миколаївкомунтранс» та власне і фінансово-економічне благополуччя підприємства.
З урахуванням наведеного вище, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів існуючу заборгованість за надані послуги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
20.06.2025 року матеріали справи передано судді.
23.06.2025 року суддею направлено запити щодо отримання інформації про реєстрацію місця проживання відповідачки ОСОБА_1
14.07.2025 року до суду надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління ДМС України в Миколаївській області, згідно з якою за відомостями ВОМІРМП та ВІС УДМС у Миколаївській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.07.2018 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 28.07.2025 року, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 28.07.2025 року відповідачам був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
11.07.2025 року представниця ОСОБА_1 - адвокат Єнова Л.М. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог КП «Миколаївкомунтранс» посилаючись на те, що між відповідачкою та позивачем відсутній укладений договір про надання таких послуг. Не укладався такий договір і з іншими особами, які зареєстровані за тією ж адресою, що і вона. Про зміну виконавця послуг з поводження з побутовими відходами, ОСОБА_1 нічого не знала, як і не слідкувала та не слідкує за публікаціями на веб-сайтах Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради. Більш того, навіть в 2023-2025 році, вона продовжувала сплачувати за дану послугу в ТОВ «Велан», з яким раніше був укладений договір на вивезення побутових відходів. Сплачені кошти, жодного разу не поверталися. як сплачені за не призначенням, ТОВ «Велан» не повідомляло про припинення договору. У зв?язку із зміною виконавця послуг з поводження з побутовими відходами. Сплачену суму, в розмірі 6000,00 грн, ТОВ «Велан» зараз відмовляється їх повертати або перераховувати належному виконавцю послуг. Також, жодного разу за всі роки, стягувач не повідомляв і не направляв на адресу боржників, будь-яких повідомлень, що на законній підставі надає дані послуги.
Зазначила, що у боржників взагалі виникають сумніви щодо належного вчасного виконання стягувачем свої обов?язків з прибирання та вивезення побутових відходів за їх адресою, оскільки в період декількох місяців, з початку війни в 2022 році, по м. Миколаєву взагалі було відсутнє будь-яке пересування транспорту вивезення побутових відходів, бо місто було паралізоване через часті обстріли агресором. Факт, належного та вчасного вивезення сміття за моєю адресою, стягувачем в позові не доведено. Роздруківка з історії фінансового стану за період з 01.02.2022р. по 30.04.2025р. не підтверджує надання саме ОСОБА_1 та членам її родини послуг з поводження з побутовими відходами, оскільки вони зареєстровані та проживають в приватному будинку АДРЕСА_1 , а роздруківка надана за адресою кв. АДРЕСА_2 (якого міста не зазначено). Яке вони мають відношення до квартири АДРЕСА_3 не зрозуміло. Адреса зазначена за документом не їх. Ще вказано номер особового рахунку за роздруківкою, але власниця будинку не може вказати що це за особовий рахунок, про нього їй ні коли не повідомляли.
Щодо стягнення суми судового збору з боржників у рівній частині представниця боржниці зазначила, що стягувач, безпідставно пов?язує в цій справі всі свої витрати, які він поніс по двом судовим процесам. Стягнення всіх сум сплаченого позивачем судових зборів по різним справам, в цій справі, є неприйнятним та не передбачається нормами ЦПК України. Більш того, стягувач не надав сторонам до позову копій квитанцій про сплату ним жодного судового збору, тому вони мають сумніви про його сплату взагалі.
08.09.2025 року директор КП «Миколаївкомунтранс» подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що доводи відповідачів у відзиві на позовну заяву вважає необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Зокрема, посилання відповідачів на те, що вони не укладали жодного договору на послуги, тобто не виступали замовниками послуги з позивачем є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов?язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Згідно п. 3 Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги тощо або мовчання.
Відповідно до Публічної оферти до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами на території, зокрема, Центрального, району міста Миколаєва нарахування плати за надання послуги з поводження з побутовими відходами (управління побутовими відходами) здійснюється виходячи з кількості осіб, згідно з державною реєстрацією місця проживання у житловому приміщенні.
Таким чином, станом на 01.02.2025 року та на дату подання позовної заяви позивачем до суду відповідачі були зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 , а отже ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 01.02.2022 року фактично приєдналися до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами та Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами.
ДоводивВідповідачів щодо укладання ними договору з ТОВ «Велан» не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Згідно п. З Правил надання послуги з поводження з побутовими відходами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року №1070 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 року №318, чинні до 15.08.2023 року), послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб?єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг. Як вже зазначалося в позовній заяві Позивача до Відповідачів, КП «Миколаївкомунтранс» згідно наказу №171 від 15.06.2021 року Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради визначено єдиним офіційним виконавцем послуги з поводження з побутовими відходами на території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва, який виборов свою перемогу на конкурсних засадах та довів свою технічну спроможність надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів шляхом встановлення його відповідності кваліфікаційним критеріям. Цей факт вставлений П'ятим апеляційним адміністративним судом в постанові від 29.04.2025 р. по справі№400/6862/24. Таким чином, виконавцем послуги з управління (поводження) побутовими відходами на території м. Миколаєва, де зареєстровані та проживають Відповідачі є КП «Миколаївкомунтранс».
Посилання відповідачів на те, що в них наявні сумніви щодо належного та вчасного надання позивачем послуги з управління (поводження) побутовими відходами е голослівними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки, як вже зазначалося в позовній заяві КП до Відповідачі, відповідно до п. 8 Типового індивідуального договору про налення послуг з поводження з побутовими відходами, п. 12 Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами та п.3 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства.
Згідно з Графіком вивозу побутових відходів по приватному сектору Центрального району, що здійснюється за безконтейнерною схемою, який розміщений на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради та погоджений з департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської затверджений «Миколаївкомунтранс», надання послуги з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) з території місцезнаходження одноквартирного будинку 3 присадибною ділянкою за відсутності одного або двох з видів благоустрою (каналізації та або опалення), який розташований по АДРЕСА_1 здійснюється щовівторка.
Протягом всього часу дії Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами, жоден з Боржників жодного разу не звертався до Позивача з приводу неякісного надання послуги з управління (поводженням) побутовими відходами (вивезення), надання її не в повному обсязі або не ненадання взагалі, а, відтак, послуга споживачам, зареєстрованим за адресою: м. Миколаїв, вул. Малко-Тирнівська, 64 вважається наданою вчасно та належним чином.
Доводи відповідачів щодо того, що позивач безпідставно пов?язує в цій справі всі свої витрати зі сплати судового збору по різним справам та різним процесам і доказів сплати судового збору за наказним провадженням не надав, суперечать нормам ЦПК, заяву про видачу судового наказу щодо відповідачів (сплативши судовий збір в розмірі та не відпові кат лісно і прального районного суду мір в колара. 302,80 грн.), того ж дня суд видав судовий наказ щодо стягнення з відповідачів заборгованості. 02.06.2025 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва судовий наказ було скасовано за заявою відповідачів.
20.06.2025 позивач звернувся до Центрального районного суду з позовною заявою до Відповідачів про стягнення заборгованості, і сплатив судовий збір в розмірі 2725,20 грн. Обидві платіжні інструкції щодо сплати судового збору позивач додав до позовної заяви. Таким чином, КП «Миколаївкомунтранс» сплатив судовий збір в повному обсязі, що відповідає вимогам чинного законодавства України.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.08.2011 №909 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Миколаєві», КП «Миколаївкомунтранс» було визнано виконавцем послуг по вивезенню побутових відходів.
Типовий індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, що є публічним договором приєднання, був офіційно оприлюднений на сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/content/kp-mikolaivkomuntrans.html, який набрав чинності 01 лютого 2022 року.
Згідно п. 3 Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги тощо або мовчання. Відповідно до Публічної оферти до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами на територіях Центрального, Інгульського та Заводського районів міста Миколаєва нарахування плати за надання послуги з поводження з побутовими відходами (управління побутовими відходами) здійснюється виходячи з кількості осіб, згідно з державною реєстрацією місця проживання у житловому приміщенні.
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва станом на 01.02.2022 року встановлено, що кількість осіб, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 складає три особи, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Право на пільги жодна з вищезазначених осіб не має.
У зв'язку із вищезазначеним, враховуючи ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово- комунальні послуги», якою встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, кожен зі споживачів, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 01.02.2022 року фактично приєдналися до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами та Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами.
Відповідно до п. 8 Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, п. 12 Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами та п. 3 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги'критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства.
Відповідно до п. 9.8 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві, затверджених рішенням Миколаївської міської ради №12/21 від 19.04.2007, зі змінами та доповненнями, на території міста Миколаєва впроваджено дві схеми збирання та вивезення відходів: контейнерний збір та ручне завантаження.
Згідно з Графіком вивозу побутових відходів по приватному сектору Центрального району, що здійснюється за безконтейнерною схемою, який розміщений на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради та погоджений з департаментом житлово- і затверджений КП комунального господарства Миколаївської міської ради «Миколаївкомунтранс», надання послуги з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) з території місцезнаходження одноквартирного будинку з присадибною ділянкою за відсутності одного або двох з видів благоустрою (каналізації та/або опалення), який розташований по АДРЕСА_1 здійснюється щовівторка.
Відповідно до Публічної оферти до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами та Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами, де зазначено, що нарахування оплати за надання послуги з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) здійснюється виходячи з кількості осіб, згідно з державною реєстрацією місця проживання у житловому приміщенні.
За наявної кількості зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 з 01.02.2022 року плата нараховувалася на трьох осіб, згідно інформації з Реєстру територіальної громади м. Миколаєва щодо кількості зареєстрованих осіб в житловому приміщенні.
З врахуванням змін до тарифів на послугу, які вносилися Рішеннями ВК ММР, за період з 01.02.2022 року по 30.04.2025 року заборгованість відповідачів за послуги з управління побутовими відходами складає 6623,63 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком (історія фінансового стану).
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статей 67, 162 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог статей 67 і 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги, у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Статями 68, 162 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Положеннями ст. 610 та ст. 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Беручи до уваги те, що відповідачі є споживачами послуг з управління побутовими відходами за адресою: м. Миколаїв, вул. Малко-Тирнівська, буд. 64 та враховуючи неналежне виконання ними зобов'язань щодо сплати за надані послуги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути в солідарному порядку заборгованість за надані послуги з управління побутовими відходами за вищевказаною адресою у розмірі 6623,63 грн.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України та, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, стягує з відповідачів понесені позивачем витрати на оплату судового збору, сплата якого підтверджується платіжними інструкціями №4258 від 17.06.2024 року та №1742 від 04.09.2024 року у розмірі по 1009,33 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» (код ЄДРПОУ: 32459822, р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, адреса: 54034, м. Миколаїв, вул. Ковальська, буд. 199) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» заборгованість за надані послуги з управління побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2022 року по 30.04.2025 року у розмірі 6623 (шість тисяч шістсот двадцять три) гривні 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» судовий збір у розмірі по 1009 (одна тисяча дев'ять) гривень 33 копійки з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін