Справа №490/1923/25
Провадження №1-в/490/146/2025
19 вересня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
представника органу пробації ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 про направлення до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засудженого вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.04.2025 року за ч.2 ст.389 КК України, ст. ст. 71, 72 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 /один/ рік 6 /шість/ місяців,
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 про направлення до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, відносно ОСОБА_6 .
Подання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 перебуває на обліку як засуджений 03.04.2025 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.389, ст.ст.71,72 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі. Засуджений ОСОБА_6 09.07.2025 року особисто отримав припис, згідно якого був зобов'язаний самостійно прибути 14.07.2025 року до виправного центру за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 2 для відбування покарання у виді обмеження волі. Того ж дня ОСОБА_6 попереджено про наслідки неприбуття до місця відбування покарання, та що є поважними причинами невиїзду до установи.
30.07.2025 року працівниками Центру пробації було здійснено вихід за адресою мешкання ОСОБА_6 під час якого двері ніхто не відчинив. В бесіді з сусідкою засудженого, остання повідомила, що добре знайома з ОСОБА_6 , він постійно мешкає по сусідству, усім відкриває двері, коли до нього намагаються достукатись. ОСОБА_6 зі слів сусідки не працює, матеріально залежить від своєї матері, весь час знаходиться вдома.
Тому, на підставі ч. 5ст. 57 КВК України, начальник Центрального районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_7 просила про направлення до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, ОСОБА_6 .
В судовому засіданні представник Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_3 підтримав подання, просила його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними в ньому.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подання у повному обсязі, просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повідомлявся належним чином, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.
Частиною 5 ст. 539 КПК України, передбачено, що у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
Відповідно до абз. 2 ч.5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Заслухавши представника органу пробації, прокурора, дослідивши матеріали страви та матеріали особової справи засудженого, суд прийшов до переконання, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали подання та особову справу засудженого, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.04.2025 року по справі №490/1923/25 ОСОБА_6 було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 /один/ рік. На підставі ст. ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за іншим вироком, і за сукупністю вироків призначено ОСОБА_6 , остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 /один/ рік і 6 /шість/ місяців.
Після набрання вироком законної сили, Центральним районним судом м. Миколаєва було направлено розпорядження про виконання вироку та копія вказаного вироку до Центрального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях для виконання.
09.07.2025 року Центральним районного відділу пробації ОСОБА_6 особисто виданий припис, згідно якого він зобов'язаний самостійно прибути 14.07.2025 року до виправного центру за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 2 для відбування покарання у виді обмеження волі. Також ОСОБА_6 було попереджено про наслідки неприбуття до місця відбування покарання, а саме, що у разі невиїзду у установлений строк чи не прибуття до виправного центру на підставі ст. 57 КВК України він буде затриманий для вирішення питання про направлення до місця відбування покарання в порядку, встановленого для засуджених до позбавлення волі.
Проїзними квитками забезпечений не був, згідно особової справи ОСОБА_6 не звертався до органу пробації для забезпечення йому квитка чи коштів на придбання.
Згідно повідомлення ДУ "Бердичівський виправний центр №108" від 17.07.2025 року за №8-3017, гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 17.07.2025р. не прибув до державної установи "Бердичівський виправний центр №108".
30.07.2025 року заступником начальника Центрального районного відділу пробації ОСОБА_3 здійснено вихід за адресою мешкання ОСОБА_6 під час якого двері ніхто не відчинив. Проведена бесіда з ОСОБА_8 , яка є сусідкою з квартири АДРЕСА_3 , остання повідомила, що ОСОБА_6 мешкає по сусідству, усім відкриває двері, навіть зараз може знаходитись вдома.
Згідно ч. 1 ст. 57 КВК України, особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.
Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов'язаний з'явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
Згідно до Глави 2 Розділу ХІІ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29 січня 2019 року № 272/5, засуджені до ОВ прямують самостійно до виправного центру за рахунок держави. Якщо засуджений до ОВ прибув до виправного центру за власний рахунок, адміністрація виправного центру протягом трьох робочих днів зобов'язана компенсувати йому кошти на проїзд згідно з наданими квитками, при цьому кошти виплачуються у сумі з розрахунку, що не перевищує вартості проїзду у загальних вагонах залізничного транспорту, автобусах (крім класу «люкс»). У разі відсутності у засудженого до ОВ коштів на проїзд до виправного центру він звертається із заявою до Державної установи «Центр пробації» про сплату його проїзду до виправного центру, яка розглядається в одноденний строк. До заяви засудженого до ОВ додається заява працівника уповноваженого органу з питань пробації. Бухгалтерія Державної установи «Центр пробації» сплачує проїзд до виправного центру засудженого до ОВ, про що в приписі робиться запис про забезпечення проїзним квитком. Про використані кошти на проїзд засудженого до ОВ складається звіт, до якого додається копія проїзного квитка. У разі неприбуття засудженого до ОВ до місця відбування покарання та у разі, якщо місце знаходження його невідоме, уповноважений орган з питань пробації, на обліку якого він перебуває, здійснює заходи з виявлення засудженого до ОВ протягом п'ятнадцяти календарних днів з часу отримання повідомлення адміністрації виправного центру про неприбуття до місця відбування покарання. Якщо після здійснення зазначених заходів місце знаходження засудженого до ОВ не встановлено, уповноважений орган з питань пробації надсилає до територіального органу Національної поліції України за місцем розташування уповноваженого органу з питань пробації клопотання про розшук для оголошення його в розшук та клопотання до суду для вирішення питання щодо направлення засудженої особи до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 КВК України, з урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.
Частиною 4 ст. 57 КВК України передбачено, що у разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису. Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 57 КВК України у разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місце знаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в розшук та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Згідно ст. 58 КВК України строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.
Порядок виконання покарання у виді позбавлення волі визначений розділом ІІІ особливої частини КВК України. Так, у ст. 87 КВК України зазначено, що порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 року №680/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2017 року №265/30133, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань.
Згідно з вимогами ст. 88 КВК України засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою. Порядок переміщення засуджених під вартою визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України відповідно до цього Кодексу.
Оскільки вирок набрав законної сили, а ОСОБА_6 ухиляється від самостійного направлення до місця відбування покарання за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул. Нізгурецька, 2, суд вважає, що є всі підстави для задоволення подання та направлення засудженого ОСОБА_6 до місця відбування покарання в порядку, встановленого для засуджених до позбавлення волі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 372, 537, 395, 539КПК України, суд -
Подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 про направлення до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Затримати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 03.04.2025 року вироком Центрального районного суду м.Миколаєва за ч.2 ст.389 КК України, ст.ст. 71,72 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 /один/ рік 6 /шість/ місяців, для направлення його до місця відбування покарання, призначеного за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.04.2025 року.
Направити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця відбування покарання, призначеного вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 03.04.2025 року у виді обмеження волі на строк 1 /один/ рік 6 /шість/ місяців в порядку, встановленому для осіб до позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його затримання.
Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання час затримання та слідування під вартою до місця відбування покарання, з розрахунку, що один день тримання під вартою відповідає двом дням обмеження волі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1