19 вересня 2025 року м. Чернігівсправа № 910/671/24
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді А.В. Романенко, розглянув у судовому засіданні подання приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржниці в справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ейджджи Агро Менеджемент»,
вул. Борисоглібська, 6Б, м. Київ, 04070;
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;
про стягнення 5 119 604,00 грн
за участю приватного виконавця: Гненного Дмитра Анатолійовича;
без виклику сторін у судове засідання (частина 4 статті 337 Господарського процесуального кодексу України),
17.09.2025, до суду надійшло подання приватного виконавця Гненного Д.А. (далі - приватний виконавець), з проханням тимчасово обмежити в праві виїзду за межі України боржницю - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до виконання зобов'язань за судовим рішенням у виконавчому провадженні № 76072356.
Подання приватного виконавця обґрунтоване тим, що боржниця ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням. Об'єкти нерухомого майна, транспортні засоби і грошові кошти на рахунках у боржниці відсутні та обмеження її в праві виїзду за межі України є тією крайньою мірою, яка змусить її виконати свої зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 337 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця.
Ухвалою від 17.09.2025 суд прийняв подання виконавця до розгляду; призначив судове засідання на 19.09.2025 о 10:30 за участю приватного виконавця в режимі відеоконфенцзв'язку; учасники справи, зареєстровані в системі Електронний суд, повідомлені засобами електронного зв'язку.
В судовому засіданні 19.09.2025 приватний виконавець підтримав подане ним подання.
Суд розглянув подання приватного виконавця та встановив наступне.
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа № 910/671/24 за позовом ТОВ “Ейджиджи Агро Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5 119 604,00 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 та постановою Верховного Суду від 19.09.2024, позов задоволений повністю; присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ейджджи Агро Менеджемент» заборгованість в сумі 5119604,00 грн та судовий збір в сумі 76794,06 грн.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 910/671/24 набуло законної сили 31.07.2024 та на його примусове виконання, 21.08.2024, виданий наказ зі строком пред'явлення до виконання протягом трьох років.
17.09.2024, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем, за заявою стягувача, ТОВ «Ейджджи Агро Менеджемент», відкрите виконавче провадження № 76072356 за наказом Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2024 у справі № 910/671/24.
Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження № 76072356 приватним виконавцем винесені постанови: про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про стягнення основної винагороди приватного виконавця, про арешт майна та коштів боржника.
18.09.2024, постанову про відкриття виконавчого провадження № 76072356 направлено боржниці засобами поштового зв'язку рекомендованою кореспонденцією (поштове відправлення: № 0600963544895), за адресою її реєстрації: АДРЕСА_2 .
Згідно з повідомленням № 2034394 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС, постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) № 76072356 доставлена 17.09.2024 до електронного кабінету ЄСІТС ОСОБА_1 .
Враховуючи положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, боржниця вважається повідомленою про початок примусового виконання судового рішення в справі № 910/671/24.
У постанові про відкриття виконавчого провадження (п. 2) зазначено про обов'язок боржниці протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно; попереджено про відповідальність в разі невчинення зазначених дій або в разі внесення до такої декларації неправдивих відомостей.
Вимоги приватного виконавця в частині подачі декларації про доходи та майно залишені боржницею без належного реагування.
З метою виявлення майна, що зареєстроване за боржницею на праві власності, та встановлення її майнового стану, приватним виконавцем скеровано відповідні запити.
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка: 395562499, сформована на 19.09.2024), за ОСОБА_1 зареєстровано на праві власності:
- земельна ділянка площею 2 га за кадастровим номером 7425882200:01:000:0427, на яку 17.05.2023, накладений арешт (номер обтяження: 50293573), ВП № 71777294, Донецький відділ ДВС у Донецькому районі Донецької області;
- п'ятикімнатна квартира загальною площею 128,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 .
Приватний виконавець, 31.10.2024, звертався до боржниці з вимогою забезпечити безперешкодний доступ до об'єкта нерухомого майна, що належить боржниці: земельної ділянки площею 2 га за кадастровим номером 7425882200:01:000:0427, для проведення виконавчих дій 13.11.2024 з 09:00 по 18:00 год.
Звернення приватного виконавця залишене боржницею без належного реагування.
Відповідно до актів приватного виконавця від 19.09.2024, від 04.08.2025, від 11.08.2025 за адресою реєстрації боржниці ( АДРЕСА_1 ) не виявлене майно, на яке можливе звернення стягнення.
З відповіді Міністерства внутрішніх справ України в МВС вбачається, що відсутні дані про зареєстровані за боржницею транспортні засоби.
В процесі примусового виконання судового рішення приватному виконавця стало відомо, що боржниця має відкриті рахунки в АТ «ПУМБ», проте, згідно з відповіді Банку (лист від 09.10.2024 № 116/9459/19БТ) залишок коштів на рахунку боржниці складає 509,90 грн. Постановою від 17.09.2024 ВП № 76072356 накладений арешт на кошти на рахунку клієнта Банку.
За відповідями від Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України, боржниця отримує дохід у вигляді пенсії в розмірі 8 567,78 грн (станом на 01.09.2025) та заробітну плату/дохід застрахованої особи від ПСП «Прогрес» (податковий номер 00132144) у розмірі 28650,00 грн, утриманий податок у розмірі 5157,00 грн (за ІІ квартал 2025 року).
Згідно з відповідями від Державної фіскальної служби України боржниця за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
05.08.2025, приватним виконавцем скеровано до боржниці виклик, за яким ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись до виконавця 19.08.2025 о 14:00 за адресою: 03040, м. Київ, пр-т. Голосіївський, 86/1 та надати: пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа; повідомити про заходи, які вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про доходи та місце роботи; достовірні відомості про кошти в гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), в тому числі про кошти на рахунках та вклади в банківських установах; достовірні відомості про майно та майнові права та ін.
Виклик приватного виконавця направлений боржниці засобами поштового зв'язку, рекомендованою кореспонденцією (поштове відправлення: 0601177942069) за адресою її реєстрації: вул. Панаса Мирного, 16/13, м. Київ, 01011, вручений 07.08.2025, за відомостями з Реєстру АТ «Укрпошта».
На виклик боржниця не з'явилась, вимоги виконавця залишила без виконання, про що ним складений відповідний акт від 19.08.2025.
Як повідомлено приватним виконавцем, з дати відкриття виконавчого провадження № 76072356, з боржниці стягнуті кошти в сумі 45 790,00 грн, що є незначними порівняно з наявним боргом за виконавчим документом.
За даними АСВП, а саме з відповіді на запит № 276661958 від 25.06.2025 до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржницею державного кордону, остання перетинала кордон з 17.09.2024 по 25.06.2025 сім разів.
11.09.2025, приватним виконавцем отримано інформацію про вжиття боржницею ряду заходів, після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/671/24 (31.07.2024), до відкриття ВП № 76072356 (17.09.2024), з метою ухилення від звернення стягнення на належне їй майно та майнові права, зокрема:
- 01.08.2024, за актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ПСП «Прогрес», ОСОБА_1 (продавець), на виконання умов договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ПСП «Прогрес» від 01.08.2024, передала ОСОБА_2 (покупцю) 10% частки в статутному капіталі ПСП «Прогрес», вартістю 7 829 059,24 грн;
- 01.08.2024, за актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Заріччя Агро», ОСОБА_1 (продавець), на виконання умов договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Заріччя Агро» від 01.08.2024, передала ОСОБА_2 (покупцю) 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Заріччя Агро», вартістю 5 000,00 грн;
- 01.08.2024, за актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Делчем», ОСОБА_1 (продавець), на виконання умов договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Делчем» від 01.08.2024, передала ОСОБА_3 (покупцю) 50% частки в статутному капіталі ТОВ «Делчем», вартістю 50 000,00 грн.
Наразі, договори купівлі - продажу частки в статутному капіталі перелічених юридичних осіб, за умовами яких ОСОБА_1 відчужене належні їй майнові права, оскаржуються в судовому порядку (справи № 757/44998/24-ц, № 757/44981/24).
Приватний виконавець вважає, що боржниця умисно не виконує наказ Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2024 у справі № 910/671/24, будучи обізнаною про наявність відкритого ВП № 76072356, достовірно знаючи та розуміючи наслідки своїх дій, що стало підставою для звернення його з поданням про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , до виконання зобов'язань за судовим рішенням у ВП № 76072356.
Як на підставу звернення з поданням до суду приватний виконавець посилається на норми статті 18 Закону України “Про виконавче провадження», статті 6 Закону України “Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», статті 337 ГПК України.
Суд, за участю приватного виконавця в судовому засіданні 19.09.2025 розглянув його подання, дослідив долучені докази в їх сукупності, та встановив наступне.
За п. 19 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право в разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За статтею 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника в праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи в праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом, для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи в праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрите відповідне виконавче провадження.
Верховний Суд, у складі Касаційного господарського суду, в постанові від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17, звертав увагу на те, що Закон України “Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовані умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовані права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (п. 19 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження») передбачено, що в разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця в такому праві свідчить про порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, зокрема, Законом України “Про виконавче провадження».
За частинами 1, 4 статті 1 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом. Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.
Відповідно до п. 5 частини 1 статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежене у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
За статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та в Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
За статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена в здійсненні права на пересування лише в випадках, установлених законом.
Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження в праві виїзду фізичної особи - боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Для застосування такого заходу щодо боржника суд має отримати докази застосування виконавцем усіх можливих загальних заходів примусового виконання рішення, визначених статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження», та встановити саме факт ухилення боржника від виконання судового рішення.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 “Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», зазначено, що однією з підстав для відмови в задоволенні подання виконавця, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Таким чином, право державного / приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження в праві виїзду за кордон виникає лише в разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за кордон.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження в виїзді особи за межі України.
За змістом статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привод боржника в разі його нез'явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності тощо.
Натомість, неявка боржника на виклики виконавця та ненадання відомостей про його доходи та майно не є підставою для застосування до нього такого виключного заходу, як обмеження в праві виїзду за кордон, особливо в період введення в країні воєнного стану, що може ставити під загрозу його життя та здоров'я.
Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку в виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Статтями 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши надані приватним виконавцем в обґрунтування поданого подання докази, судом взято до уваги, що дійсно на наступний день після набрання судовим рішенням у справі № 910/671/24 законної сили (31.07.2024), до відкриття виконавчого провадження № 76072356, боржницею вчинені свідомі дії з ухилення від його виконання. Зокрема, 01.08.2024, відчужено на користь третіх осіб частки в статутному капіталі юридичних осіб: ПСП «Прогрес» в розмірі 10% вартістю 7 829 059,24 грн; ТОВ «Заріччя Агро» у розмірі 100% вартістю 5 000,00 грн та ТОВ «Делчем» у розмірі 50% вартістю 50 000,00 грн.
Кошти, отримані ОСОБА_1 за вказаними угодами, були достатніми для погашення наявного боргу перед ТОВ «Ейджиджи Агро Менеджмет», присудженого до стягнення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 910/671/24, натомість дії з добровільного виконання судового рішення останньою не вчинені.
Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що боржниця, будучи обізнаною про відкриття ВП № 76072356, ухиляється від виконання вимог виконавця щодо надання декларації про свої доходи та майно.
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують накладення виконавцем штрафів на боржницю за ухилення від виконання його вимог прибути до офісу та за ненадання декларації про доходи та майно, чи звернення виконавця до правоохоронних органів з відповідними поданнями тощо.
Як вбачається з відомостей наданих на запит приватного виконавця Державною прикордонною службою (додані як доказ до подання), ОСОБА_1 (закордонний паспорт НОМЕР_2 ), у період з 17.09.2024 по 25.06.2025 неодноразово перетинала кордон України. Зокрема, зазначено, що 12.06.2025 вона здійснила перетин кордону України на виїзд, щодо її повернення в країну станом на день розгляду подання інформація у суду відсутня.
У свою чергу в поданні приватного виконавця не зазначено, яким чином обмеження в праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 реально забезпечить виконання судового рішення, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи в перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції / покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання судових рішень.
Положеннями ГПК України на суд покладений обов'язок з оцінки всіх доказів, долучених до матеріалів справи. Відтак, доводи виконавця про те, що інформаційна довідка органів Державної прикордонної служби подана ним до суду виключно на підтвердження фінансової можливості в боржниці з виїзду за межі України, судом відхилені.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржниці, в межах ВП № 76072356, наразі, не підлягає задоволенню.
Додатково суд повідомляє, що приватний виконавець має право повторно звернутися з відповідним поданням за умови надання належних доказів в обґрунтування необхідності забезпечення виконання судового рішення.
Керуючись статтями 234, 235, 337 ГПК України, господарський суд
Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича від 17.09.2025 про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань за судовим рішенням у межах виконавчого провадження № 76072356.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 19.09.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання, в порядку статті 256 ГПК України.
Повна ухвала складена та підписана 19.09.2025.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко