18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 вересня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/832/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від прокурора: Бутар В.С. - заступник начальника відділу Черкаської обласної прокуратури, Вібе С.В. - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,
позивача - не з'явився,
відповідача: Каданцев А.С. - самопредставництво, за довіреністю, Пасіченко К.П. - адвокат, за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дмитрушківської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоград-2007»
про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 185 284,50 грн,
Заступник керівника Уманської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дмитрушківської сільської ради (далі - Відділ освіти) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоград-2007» (далі - Товариство), в якому просив суд визнати недійсною укладену між сторонами додаткову угоду від 15.11.2021 (далі - додаткова угода) до договору про закупівлю № 3412 від 10.11.2021 (далі - договір), стягнути з Товариства на користь Відділу освіти 56 869,50 грн пені за порушення строку виконання зобов'язання за договором та 128 415,00 грн штрафу.
Судові витрати Прокурор просить стягнути з відповідача на свою користь.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає, що сторонами безпідставно додатковою угодою було суттєво продовжено строк поставки товару до 15.12.2021 без жодного належного обґрунтованого документального підтвердження виникнення об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки товару, у тому числі непереборної сили, в порушення норм ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень п. 8 договору, не відповідає також вимогам тендерної документації. Оскільки постачання товару відбулося з порушенням строку, передбаченого договором, з відповідача мають бути стягнуті штрафні санкції.
07 серпня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у задоволенні позову просить відмовити повністю. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що листом № 1161 від 11.11.2021 ТОВ «Автоград-2007» запропонувало покращити предмет закупівлі - шкільний автобус шляхом встановлення автомагнітоли та підключення її до штатних гучномовців та обґрунтувало доцільність таких покращень. Посилаючись на пункт 3 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», беручи до уваги гарантію від постачальника - ТОВ «Автоград-2007», що покращення предмета закупівлі не вплине на вартість закупівлі, фактично сторони скористалися можливістю продовжити строк поставки товару та внесли зміни до істотної умови договору № 3412 від 10.11.2021, що не суперечить чинному законодавству та не призводить до негативних наслідків для замовника.
Беручи до уваги наявність фактичних та правових підстав для укладення додаткової угоди, якою змінено істотну умову договору - строк поставки товару, відсутні правові підстави для визнання недійсною додаткової угоди та відповідно стягнення пені за несвоєчасну поставку товару.
Щодо стягнення штрафу в розмірі семи відсотків у разі прострочення поставки товару понад тридцять днів відповідач зазначає, що фактичне отримання предмета закупівлі замовником відбулося в межах строку встановленого додатковою угодою, тобто прострочення понад тридцять днів не відбулося.
Твердження Прокурора про те, що ціна товару у тендерній пропозиції постачальника (відповідача) була занижена задля отримання замовлення, яке він не мав на меті виконати у визначений тендерною документацією та договором строк, повністю суперечить інформації, що міститься на офіційному порталі публічних закупівель «ProZorro» та положенням Тендерної документації.
11 серпня 2025 року від Прокурора надійшла відповідь на відзив.
Посилаючись на п. 9 договору, п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Прокурор вказує, що будь-яких обґрунтованих, законних підстав та документально підтверджених об'єктивних обставин для продовження строку поставки товару за договором на дату укладання додаткової угоди 15.11.2021 не було.
Відповідно до листа Черкаської торгово-промислової палати від 30.05.2025 № 09/01.3-3 та листа Торгово-промислової палати України від 04.06.2025 № 1472/05-7.2 Відділ освіти та ТОВ «Автоград-2007» з приводу підтвердження обставин непереборної сили упродовж 2021 року не зверталось.
Посилаючись на ч. 3 ст. 6 ЦК України, ст. 42 ГК України Прокурор вказує, що підписуючи договір зі строком поставки до 15.11.2021, відповідач мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору у зв'язку з невиконанням зобов'язань в строк. Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи договір, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з поставки товару та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний строк. Договір підписано 10.11.2021, лист щодо необхідності продовження строку поставки понад місяць направлено наступного дня - 11.11.2021. Підставою необхідності його продовження вказано можливість встановлення автомагнітоли, при цьому постає логічне питання: чи є обґрунтованим строк в 30 днів для встановлення автомагнітоли у шкільний автобус. Отже, дана підстава є формальністю, якою прикрито безпідставне невиконання постачальником взятого зобов'язання щодо поставки шкільного автобуса для перевезення дітей.
Вказаними діями постачальника серед іншого грубо порушено права дітей, які б мали користуватися безперешкодним доступом для здобуття освіти не за місцем свого проживання. Проте внаслідок несвоєчасної поставки здійснювалось підвезення учнів з сіл Аполянка та Танське Уманського району Черкаської області понад місяць або ж автобусом, який підлягав заміні, що ставило життя та здоров'я дітей під загрозу або ж за кошти батьків.
Посилаючись на п. 3.1, 6.3 договору Прокурор зазначає, що моментом поставки є саме момент підписання представниками сторін видаткової накладної на товар - 17.12.2021, а не підписання акту прийому - передачі товару - 15.12.2021, як вважає відповідач, тому постачальником прострочено виконання зобов'язання понад тридцять днів.
01 вересня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, зумовлене отриманням відповіді на відзив:
1. Лист № 202/01-15 від 13.08.2025 Відділу освіти на адвокатський запит, яким надано інформацію про те, що до дати оголошення публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2021-08-28-00704З-а у розпорядженні Відділу був наявний в користуванні шкільний автобус: марка автобуса БАЗ А079.13Ш, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2012 рік, який здійснював пiдвiз здобувачів освіти до місця навчання та у зворотному напрямку. Двiчi на рік Вiддiлом організовується технічний огляд транспортних засобів, які знаходяться у розпорядженнi вiддiлу. Технiчний стан шкільного автобуса задовільний. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу додається; шкільний автобус: марка автобуса - ATAMAN D093S2, номер кузова: НОМЕР_2 , придбаний в ТОВ «Автоград-2007» в результаті проведення публічної закупiвлi з ідентифікатором UА-2021-08-28-007043-а станом на 13 серпня 2025 року в користуванні та розпорядженні Вiддiлу не перебуває. Вiдповiдно до Наряду № 2/49 від 07 березня 2022 року вищевказаний транспортний засіб передано в розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наведене спростовує висновок позивача про порушення прав дітей, оскільки на початку повномасштабного вторгнення рф даний автобус був переданий на потреби армії, та не використовувався для перевезення дітей.
2. Настанову щодо експлуатування D093-0000010 HE Автобуси неспеціалізовані шкільні, де на 70 сторінці в пункті 8.2 вказано, що за окремим замовленням автобус може бути укомплектований аудіо - або відеопристроєм.
Настанова подавалася Товариством разом з тендерною пропозицією.
Відділ освіти у призначене судове засідання свого представника не направив, причини неявки не повідомив. В матеріалах наявні відомості про направлення позивачу ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи зазначене, те, що участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника Відділу освіти.
У судовому засіданні, що відбулося 09.09.2025 за участю Прокурора, представників відповідача, суд заслухавши вступне слово учасників справи, їх усні пояснення, перейшов до з'ясування обставин справи та дослідження доказів.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 15 год. 00 хв. 09.09.2025.
Прокурор позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі, зокрема й з тих підстав, що покращення предмету закупівлі є підставою для внесення змін до предмета договору, а не строку поставки. Встановлення автомагнітоли - доукомплектування автобуса, не потребує значного часу. Надані відповідачем фото з тендерної пропозиції не містять ідентифікуючих ознак, в т.ч. часу укомплектування, тому не підтверджують жодних обставин у справі. Шкода полягає в тому, що інші учасники закупівлі могли запропонувати більш вигідні ціну і строки поставки.
Представниця відповідача заперечила проти позовних вимог повністю, оскільки п. 6.4 договору встановлений термін поставки до 15.11.2021, відповідно до п. 13.1 внесення змін у договір допускається тільки за згодою сторін, а так само у випадках, що передбачені ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.2 договору зокрема визначено, що покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, може бути підставою зміни істотних умов договору, а також, посилаючись на п. 13.3, 13.4, Товариство запропонувало покращити предмет закупівлі, що не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, а замовник - погодився з запропонованими покращеннями та продовженням строку поставки до 15.12.2021, сторонами було укладено додаткову угоду, яка відповідає умовам договору та не суперечить законодавству. Зміна істотної умови відбулася саме через покращення предмету закупівлі - встановлення автомагнітоли та її підключення до штатних гучномовців, що не передбачено при комплектації, а не через обставини непереборної сили. Відповідно відсутні підстави і для застосування штрафних санкцій.
Представник відповідача надав пояснення, що продовження та погодження обраних сторонами строків, запланованих для виконання робіт, відповідно і поставки зумовлено саме необхідністю виробничого процесу на заводі-виробника, пов'язаного з встановлення магнітоли, який є конвеєрним, та дією карантинних обмежень, спричинених COVID-19.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.09.2025 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Звертаючись з позовом прокурор зазначає, що Уманською окружною прокуратурою з метою забезпечення захисту інтересів держави в сфері охорони дитинства шляхом вжиття заходів представницького характеру проведено вивчення матеріалів закупівель за бюджетні кошти товарів для потреб навчальних закладів Уманського району, оприлюднених на офіційному порталі публічних закупівель «ProZorro» та виявлено порушення вимог чинного законодавства.
28 серпня 2021 року Відділом освіти оприлюднено на офіційному порталі публічних закупівель «ProZorro» оголошення про проведення відкритих торгів у закупівлі UA-2021-08-28-007043-a ДК 021:2015: 34120000-4 - Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб - шкільного автобуса.
Відповідно до тендерної документації та змін до останньої, затвердженої протоколом тендерного комітету Відділом освіти предметом закупівлі є шкільний автобус Код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 34120000-4 Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб», очікуваною вартістю 1 850 000 грн, строком поставки до 15 листопада 2021 року. Основним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна. Шкільний автобус має відповідати стандарту ДСТУ 7013:2009 «Автобус спеціалізований для перевезення школярів. Технічні вимоги» (без урахування вимог для перевезення школярів з обмеженою здатністю до пересування). Автобус повинен мати торгову марку, бути новим, не раніше 2020 року випуску, технічно справним, комплектуючі та матеріали - такі, що не були у вживанні.
За результатами проведення електронного аукціону та оцінки і розгляду тендерної пропозиції тендерним комітетом Відділу освіти прийнято 27.10.2021 рішення про визначення переможцем Товариство (звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-08-28-007043-a від 10.11.2021).
10 листопада 2021 року між Відділом освіти (Замовник) Товариством (Постачальник) було укладено договір про закупівлю № 3412, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця: Шкільний автобус ДК 021:2015: «Єдиний закупівельний словник» - 34120000-4 Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб», в кількості та за цінами, які вказані в специфікації: Додаток № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору. Постачальник гарантує, що він є власником Товару, який він постачає за цим Договором; Товар ніяким чином не відчужений, не перебуває в заставі або під арештом, вільний від претензій третіх осіб.
Відповідно до п. 3.1 договору його ціна становить 1 834 500 грн 00 коп. (Один мільйон вісімсот тридцять чотири тисячі п'ятсот грн 00 коп.) у т.ч. ПДВ 305 750,00 грн. Фінансування здійснюється на умовах співфінансування за кошти: з державного бюджету (50 %) 917 250,00 грн (дев'ятсот сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят грн 00 коп.); з місцевого бюджету (50 %) 917 250,00 грн (дев'ятсот сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят грн 00 коп.).
Відповідно до п. 5.1 - 5.3 договору оплата здійснюється Покупцем згідно накладних. Ціни, що застосовуються до Товару, зазначаються Постачальником у гривнях. Здійснення оплати відбувається шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 робочих днів з дня фактичного постачання Товару на адресу Замовника.
Місце поставки товару: Черкаська обл.,Уманський р-н, с. Дмитрушки, вул. Петропавлівська, 19 (п. 6.1 договору).
Відповідно до п. 6.2 договору поставка товару Покупцю здійснюється силами та за рахунок Постачальника з використанням залучених транспортних засобів протягом 10 календарних днів з моменту надання Покупцем письмової заявки на отримання товару Постачальнику. Усі витрати пов'язані із транспортуванням Товару за місцем поставки несе Постачальник.
Пунктом 6.3 договору визначено, що моментом здійснення поставки є момент підписання представниками сторін видаткової накладної на Товар.
Відповідно до п. 6.4 договору строк поставки Товару: з моменту укладення договору до 15.11.2021.
Серед іншого Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість Товару згідно умов цього Договору; прийняти поставлений Товар згідно видаткової накладної на Товар (п.п. 7.1.1, 7.1.2); Постачальник - забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товару належної кількості та якості на умовах цього Договору; Передати Покупцю товаросупровідні документи, зазначені в п. 5.3. цього Договору (п.п. 7.3.1 - 7.3.3).
Відповідно до п. 8.1 договору у випадку непостачання Товару у визначений строк, до Постачальника будуть застосовані штрафні санкції у вигляді пені та у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (про що у складі тендерної пропозиції надається письмове підтвердження).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором, у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов'язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України. У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 14 (чотирнадцять) календарних днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати Договір (п. 9.1 - 9.4 договору).
Відповідно до п. 11.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п. 13.1 договору внесення змін у цей Договір чи його розірвання допускається тільки за згодою Сторін, а так само у випадках, що передбачені згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 13.2 договору умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі, обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідно до п. 13.3 - 13.6 зміни, що до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, вказаних вище, та оформлюватися в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди. Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування. Відповідь особи, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною та безумовною. Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлю договором або законом. В той же час, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною т а в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання, тощо.
Специфікація товару (найменування, одиниця виміру, кількість, ціна, сума) викладена у додатку № 1 до договору № 3412 від 10.11.2021.
Листом № 1161 від 11.11.2021 Товариство запропонувало Відділу освіти покращити предмет закупівлі шляхом встановлення автомагнітоли та підключення її до штатних гучномовців; гарантувало, що покращення предмета закупівлі не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; у разі погодження із запропонованими покращеннями, просило продовжити строк поставки до 15.12.2021 та укласти додаткову угоду.
Листом № 1161/1 від 11.11.2021 Товариство надало додаткове обґрунтування щодо доцільності встановлення автомагнітоли та переваги її застосування під час перевезення дітей у шкільному автобусі, а саме: використання автомагнітоли покращить інформування та безпеку перевезень дітей, оскільки надасть можливість отримувати екстрені повідомлення про аварії, погодні умови або інші небезпечні ситуації на маршруті; сприятиме створенню комфортної атмосфери через відтворення музики та розважального дитячого контенту, що допоможе знизити рівень стресу у дітей, що в свою чергу зменшить галас у салоні, що збільшить концентрацію водія; допоможе забезпечити дотримання дисципліни в салоні, оскільки через гучномовець можна зробити зауваження або нагадати про правила поведінки; сприятиме підтримці національної та культурної свідомості.
Листом № 165а від 12.11.2021 Відділ освіти погодився з запропонованими покращеннями та продовженням строку поставки до 15.12.2021 шляхом укладення додаткової угоди.
15 листопада 2025 року сторони уклали додаткову угоду № 1 від 15.11.2021.
Керуючись пунктами 3 та 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 13.2.3 Договору про закупівлю товару від 10.11.2021 року № 3412, пункт 6.4 Договору викладено у новій редакції: Строк поставки товару - до 15.12.2021 року. Поставка Товару повинна супроводжуватись наступними документами: технічна документацію (Інструкцію по експлуатації); документи для реєстрації в уповноваженому органі; видаткову накладну; сервісну книжку транспортного засобу (формуляр); акт приймання-передачі.
З метою виконання зобов'язання щодо поставки автобуса власними засобами Товариство залучило до виконання цих послуг ТОВ «ВМ ТРАНС ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ: 39864658). Рахунком - фактурою № СФ-0001716 від 15.12.2021 та Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001716 від 15.12.2021 підтверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю «ВМ ТРАНС ЛОГІСТИК» відповідачу послуг щодо перегону автобуса D093S2, м. Черкаси - Черкаська обл., Уманський р-н, село Дмитрушки.
15 грудня 2021 року між ТОВ «Автоград-2007» та Відділом освіти було підписано акт приймання - передачі до договору. Сторонами зазначено, що при прийманні передачі товару явних недоліків не виявлено. Комплектність товару відповідає Технічній специфікації заводу-виробника та тендерній документації. Загальна ціна переданого товару становить 1 834 500,00 грн у т.ч. ПДВ - 305 750,00 грн. Щодо виконаних та засвідчених даним Актом дій Сторони взаємних претензій не мають. Даний акт вступає в силу з дня його підписання Сторонами та вважається невід'ємною частиною договору про закупівлю № 3412 від 10.11.2021 р.
17 грудня 2021 року сторони підписали видаткову накладну № РН-0000902.
Платіжними дорученнями № 2 та № 3 від 17.12.2021 проведені банком 21.12.2021 сплачено 1 834 500,00 грн з посиланням у призначені платежу на договір, накладну.
Листом № 185/01-15 від 29.07.2025 Відділ освіти на заяву відповідача про надання інформації від 28.07.2025 р № 453 щодо фактичної поставки автобуса повідомив, що він був поставлений 15 грудня 2021 року, що підтверджується актом приймання - передачі до договору; видаткова накладна була підписана 17.12.2021, у зв'язку із процедурою погодження дати прийняття платіжного документа для оплати за поставлений товар із ДКСУ і можливістю казначейства здійснити платіж протягом 5 (п'яти) днів; платіж був проведений 21 грудня 2021 року.
Листом № 109/01-15 від 13.05.2025 Відділ освіти на запит Прокурора від 12.05.2025 № 53-1152вих-25 повідомив про здійснення закупівлі, інформація щодо якої є в електронній системі закупівель «ProZorro», до додатків додав копію акту приймання - передачі.
Листом № 141/01-15 від 20.06.2025 Відділ освіти на запит Прокурора від 16.06.2025 року № 53/2-526вих-25 повідомив, що Відділ освіти не вживав заходів, в тому числі представницького характеру щодо визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 15.11.2021 року та стягнення з ТОВ «Автоград-2007» штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасну поставку товару та не звертався з цього приводу з позовом до суду. Невжиття таких заходів зумовлено тим, що Відділ освіти не заперечував проти запропонованих покращень та продовження строку поставки до 15.12.2021. Положення договору, зокрема пункти 13.2, 13.3, 13.4, 13.5 надають можливість сторонам вносити зміни до такої істотної умови договору як строк поставки. У додатковій угоді міститься обґрунтування підстави продовження строку договору. Враховуючи пункт 3 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пункт 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, беручи до уваги гарантію від постачальника - ТОВ «Автоград-2007», що покращення предмета закупівлі не вплине на вартість закупівлі, фактично сторони скористалися можливістю продовжити строк поставки товару та внесли зміни до істотної умови договору № 3412 від 10.11.2021, що не суперечить чинному законодавству та не призводить до негативних наслідків для замовника.
Листом № 1184/100 від 06.08.2025 АТ «Черкаський автобус» - виробник автобусу спеціалізованого шкільного ATAMAN D093S2 (VІN Y7BD093S2MB000312, № двигуна 0КЕ302), 2021 року випуску, підтвердив, що вказаний автобус був укомплектований автомобільною магнітолою.
Звертаючись до суду в інтересах держави в особі Відділу освіти з позовними вимогами про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій, прокурор обґрунтував їх порушенням вимог пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зміни внесено без зазначення посилання на документально підтверджені об'єктивні обставини, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили. Ні вказаною нормою, ні договором, не передбачено можливості зміни істотних умов договору без наявності випадків, передбачених законодавством, що спотворює результати торгів. А можливість зміни строку поставки товару внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Прокурор посилається на правові висновки, що міститься у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 25.06.2019 у справі № 913/308/1812, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 01.06.2020 у справі № 913/368/19, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 19.08.2020 у справі № 925/47/19, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18.
Вказане відповідно до положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для визнання додаткової угоди недійсною.
Оспорювана угода підлягає визнанню недійсною також тому, що за своїм змістом не підпадає під випадки, визначені статтею 43 Закону (в редакції, чинній на час укладання угоди), коли договір про закупівлю є нікчемним, а це у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Щодо представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Згідно з ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Встановлена статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Прокурором поданий позов в особі Відділу освіти у зв'язку з бездіяльністю та неналежним невиконанням останнім своїх повноважень щодо захисту інтересів держави в суді.
Частиною 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
Згідно з п. 1 Положення про Відділ освіти, культури, молоді та спорту Дмитрушківської сільської ради затвердженого рішенням Дмитрушківської сільської ради (також по тексту - відділ) від 23.12.2022 № 21-5/V464 відділ є виконавчим органом Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області (далі - сільська рада), який утворюється сільською радою та є підзвітним і підконтрольним сільській раді, що його утворила, і підпорядковується виконавчому комітету Дмитрушківської сільської ради та сільському голові, а з питань здійснення делегованих йому повноважень підзвітний управлінням освіти і науки, культури та охорони культурної спадщини, у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації.
Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими міжнародними договорами та правовими актами, ратифікованими Верховною Радою України та законами України, актами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та іншими нормативно-правовими документами Міністерства освіти і науки України, наказами управлінь освіти і науки, культури та охорони культурної спадщини, у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації, рішеннями сільської ради, її виконавчого комітету та розпорядженнями сільського голови, а також цим Положенням.
Відділ є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та штамп, бланк зі своїм найменуванням, ідентифікаційний номер, майно, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства.
Відділ є бюджетною неприбутковою установою.
Відділ фінансується за рахунок коштів сільського бюджету та інших коштів, не заборонених законодавством, а загальна чисельність, фонд оплати праці працівників відділу та видатки на його утримання встановлюються сільською радою відповідно до чинного законодавства України.
Відділ є головним розпорядником бюджетних коштів за видатками, які визначені рішенням про бюджет Дмитрушківської сільської ради на фінансування закладів освіти, культури, спорту, сільських програм і заходів. Фінансову діяльність відділ, як головний розпорядник бюджетних коштів галузі освіти, культури, молоді та спорту, здійснює відповідно до Бюджетного кодексу України.
Пунктом 2 визначено основні завдання відділу у галузі освіти: реалізація державної політики в галузі освіти та забезпечення доступності дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти на території населених пунктів Дмитрушківської територіальної громади; здійснення управління закладами освіти у межах повноважень; забезпечення рівних умов розвитку закладів освіти всіх форм власності; сприяння проведенню інноваційної діяльності в закладах освіти комунальної форми власності; участь у забезпеченні соціального захисту учасників освітнього процесу; здійснення інших повноважень у сфері освіти, передбачених законодавством.
Виходячи з викладеного відділ є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини 4 статті 23 Закону Про прокуратуру).
Прокурор у позовній заяві зазначає, що звернення прокурора з позовною заявою в інтересах держави в особі лише сторони спірного правочину - Відділу освіти, а не всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду, є належним і узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18. Звертаючись з даною позовною заявою до суду в інтересах держави та в інтересах органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у даних правовідносинах, а саме, Відділу освіти, прокурор виконує конституційну функцію, закріплену в ст. 131-1 Конституції України, шляхом представництва інтересів держави у суді у виключних випадках.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави. Звернення Прокурора до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.
Бездіяльність Відділу освіти в частині невизнання недійсною додаткової угоди до Договору та не стягнення з постачальника до бюджету штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за договором у розмірі 185 284, 5 грн впродовж понад 3 роки негативно впливає на дохідну частину бюджету, що порушує економічні інтереси держави, та становить суспільний або публічний інтерес, що повинен захищатися державою (рішення ЄСПЛ у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004). А невжиття органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, заходів щодо повернення коштів до бюджету такому суспільному інтересу не відповідає, особливо в умовах воєнного стану.
Бюджетом розвитку згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази. Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.
Неефективне використання бюджетних коштів перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади міста, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров'я, а також функціонування місцевого самоврядування в Україні.
Прокурор вбачає, що Дмитрушківська сільська рада не здатна належним чином забезпечити соціальні-економічні права, визначені Конституцією України та законами, Дмитрушківської територіальної громади практично в усіх сферах життя, через нестачу коштів у бюджеті, а тому повернення коштів до бюджету неодмінно впливає на суспільний та публічний інтерес, оскільки зачіпає інтереси великого числа громадян, в тому числі незахищених категорій, які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси.
Правовідносини, пов'язані з використанням коштів з бюджету, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткової угоди до договору, на підставі якої ці кошти до бюджету не стягуються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткової угоди та незастосування штрафних санкцій до сторони договору за прострочення виконання зобов'язання унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави.
Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають, зокрема, в ефективному та результативному використанні бюджетних коштів (п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України).
Неефективне та неправомірне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у т.ч. захищених. Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України. Відповідно до частини 1 статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з частиною 5 статті 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) (п. 3).
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Оскільки фінансування за оспорюваними правовідносинами здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється, зокрема фінансування потреб навчальних закладів міста. Невжиття заходів щодо стягнення за наявності правових підстав коштів з метою повернення їх до бюджету порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Разом з тим, Відділом освіти не вжито заходів до усунення порушень Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного та Господарського кодексів та визнання у судовому порядку недійсною додаткової угоди та стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за договором.
З огляду на вказане Прокурор вважає правомірним та обґрунтованим звернення в інтересах держави в особі Відділу освіти до суду з позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді. При цьому, прокурор діє від імені державного органу - прокуратури, на яку законодавством покладені представницькі повноваження, а саме ст. 131-1 Конституції України та Законом України «Про Прокуратуру». Статус прокурора і статус представника сторони не є тотожними. Відносини між представником і довірителем засновані на договорі доручення або трудовому договорі. Представник для виконання своїх обов'язків наділяється відповідними повноваженнями й не може виходити за межі цих повноважень, якщо не одержить на це спеціального дозволу. Натомість, прокурор бере участь у розгляді справ судами як представник держави й виступає гарантом законності при здійсненні судочинства. Виконуючи свої функції, прокурор керується відповідним процесуальним та іншим законодавством. Тобто, прокурор не є представником у даному спорі Відділу освіти, він є представником держави і в позові, відповідно до ст. 53 ГПК України зазначив орган, який неналежним чином здійснює свої повноваження у даних правовідносинах (бездіяльність щодо визнання у судовому порядку недійсною додаткової угоди до договору та стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строку виконання зобов'язання).
У відповіді на лист Уманської окружної прокуратури від 16.06.2025 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо виявлених порушень під час даної закупівлі та необхідності вжити заходів щодо визнання додаткової до договору угоди недійсною та стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, Відділ освіти листом від 20.06.2025 не висловив свою позицію щодо порушення інтересів держави, про наміри самостійно звернутися з позовом щодо виявлених прокуратурою фактів або про вжиття інших заходів, та не спростував твердження прокурора стосовно виявлених порушень.
Таку позицію оцінено Уманською окружною прокуратурою як бездіяльність та наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі управління освіти, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що Прокурор правильно визначив позивача у справі, оскільки Відділ освіти є замовником предмета закупівлі при здійсненні процедури закупівель за рахунок бюджетних коштів. За доводами Прокурора, підставою реалізації представницьких функцій стала бездіяльність позивача, який є стороною спірного правочину, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів за рахунок коштів місцевого бюджету, має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.
Предметом позову є позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення з Товариства на користь Відділу освіти штрафних санкції за прострочення поставки товару за договором.
Необхідно встановити наявність або відсутність підстав для визнання недійсною додаткової угоди до договору, факту прострочення поставки товару за договором, обґрунтованість нарахованих штрафних санкцій.
Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України (ГК України) передбачають, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним.
ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами 1 - 3, 5 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад викладені у Законі України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 зазначеного Закону, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Аналогічні умови також закріплені в п. 13.2 договору.
Отже, вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).
У постанові від 30.01.2024 у справі № 907/811/21 Верховний Суд виснував, що під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, чинного на час укладення договору, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, щодо строку поставки товару (п. 6.4 договору) - до 15.11.2021.
Строк виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг визначено як істотна умова договорів про закупівлю безпосередньо шляхом їх віднесення до істотних у ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з видатковою накладною від 17.12.2021 та акта приймання-передачі від 15.11.2021 вбачається, що відповідач поставив позивачу товар за договором на суму 1 834 500, 00 грн.
Згідно з платіжними дорученнями № 2 та № 3 від 17.12.2021 проведені банком 21.12.2021 сплачено 1 834 500, 00 грн з посиланням у призначені платежу на договір та накладну.
Із змісту укладеної сторонами додаткової угоди вбачається, що зміни в п. 6.4 договору щодо строку поставки товару - до 15.12.2021, внесено на підставі п. 3 та 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 13.2.3 договору.
Відповідач посилається на п. 3 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», беручи до уваги гарантію від постачальника, що покращення предмета закупівлі не вплине на вартість закупівлі, зазначає що фактично сторони скористалися можливістю продовжити строк поставки товару та внесли зміни до істотної умови договору, що не суперечить чинному законодавству та не призводить до негативних наслідків для замовника, що також підтверджується Відділом освіти у листуванні.
У позовній заяві Прокурор зазначає, що зміни до договору внесені без документально підтверджених об'єктивних обставини, що спричинили продовження строку поставки, у тому числі відсутні обставини непереборної сили, не існувало підстав, визначених п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тому оспорюваний правочин укладено всупереч вказаній нормі та підлягає визнанню недійсним.
В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження об'єктивних обставин, що спричинили продовження строків, у тому числі непереборної сили. Додаткова угода не містить положень щодо покращення якості предмета закупівлі, відсутні докази, які підтверджують постачання товару у визначену дату покращеної якості.
Надані докази на підтвердження наявності підстав для продовження строку поставки за договором зводяться до листування між відповідачем та позивачем.
Суду не надано первинних документів, які б свідчили про наявність таких підстав.
Вказане вбачається і зі змісту оспорюваної додаткової угоди, яка містить посилання лише норми закону та пункт договору, без жодних інших доказів.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що укладення додаткової угоди про продовження строку поставки товару здійснено без належно обґрунтованого документального підтвердження виникнення об'єктивних обставин, що спричинили необхідність продовження строку поставки товару, у тому числі дії непереборної сили, в порушення норм ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень п. 13 договору, не відповідає також вимогам тендерної документації.
Позовні вимоги про визнання додаткової угоди від 15.11.2021 до договору про закупівлю № 3412 від 10.11.2021 недійсною в силу ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 56 869,50 грн пені за порушення строку виконання зобов'язання за договором та 128 415,00 грн штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка. Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1 та 3 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до п. 6.4 договору строк поставки товару: до 15.11.2021.
У позовній заяві Прокурор зазначає, що строк прострочення поставки обумовленого договором товару у відповідача розпочався з 16.11.2021.
Відповідно до видаткової накладної від 17.12.2021 № РН-0000902 та платіжних доручень № 2 та № 3 від 17.12.2021 оплата за поставлений за договором товар становить в сумі 1 834 500,00 грн. Прострочення виконання зобов'язання за договором за період з 16.11.2021 по 16.12.2021 становить 31 день на суму 1 834 500,00 грн, що є вартістю товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання. Розмір пені за вказаний період становить: 31 день х 1 834,50 грн за 1 день прострочення ((1 834 500 грн вартість товару, з якого допущено прострочення виконання х 0,1 % цієї вартості за кожен день прострочення) : 100%) = 56 869,50 грн оскільки прострочено виконання понад 30 днів, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості Товару. Розмір штрафу становить: 128 415 грн (1 834 500 грн вартість товару х 7 %) : 100%)).
Відповідно до вимог п. 7.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Пунктом 6.3 договору визначено, що моментом здійснення поставки є момент підписання представниками сторін видаткової накладної на Товар.
За змістом п. 6.4 договору поставка повинна супроводжуватися зокрема актом-приймання передачі.
Отже сторони умовами договору чітко визначили підтверджуючі документи здійснення поставки.
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому, видаткова накладна датована 17.12.2025, акт приймання-передачі до договору - 15.12.2025.
Відповідно до п. 8.1 договору у випадку непостачання Товару у визначений строк, до Постачальника будуть застосовані штрафні санкції у вигляді пені та у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (про що у складі тендерної пропозиції надається письмове підтвердження).
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19).
У постанові від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23 Верховний Суд дійшов висновку, що згідно зі статтями 230, 231 ГК України, статтями 549, 551 та 611 ЦК України встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони в межах, встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при його укладенні.
Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи договір з строком поставки до 15.11.2021, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з поставки товару та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17 та постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 910/2659/18.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу за вказаний період (31 день), суд встановив відповідність цього розрахунку умовам договору, обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Позовні вимоги про стягнення 56 869,50 грн пені за порушення строку виконання зобов'язання за договором та 128 415,00 грн штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).
Суд прийняв, дослідив та надав оцінку всім доводам та запереченням учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду від 15.11.2021 до договору про закупівлю № 3412 від 10.11.2021, укладеного між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Дмитрушківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоград-2007».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоград-2007» (код ЄДРПОУ 35891028, вул. Смілянська, 127, м. Черкаси, 18008) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Дмитрушківської сільської ради (код ЄДРПОУ 44173902, вул. Петропавлівська, 19, с. Дмитрушки, Уманський район, Черкаська область, 20332) штрафні санкції у розмірі 185 284,50 грн, з яких 56 869,50 грн пені за порушення строку виконання зобов'язання за договором та 128 415,00 грн штрафу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоград-2007» (код ЄДРПОУ 35891028, вул. Смілянська, 127, м. Черкаси, 18008) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 19 вересня 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз