8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18 вересня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1215/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
за участі секретаря судового засідання: Крамарової Н.В.
розглянувши клопотання судових експертів про надання додаткових документів та уточнення експертного завдання №7227/7228/25-72 від 27.08.2025 (вх. № 20135 від 03.09.2025) по справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-сервіс", м. Харків
про стягнення коштів
за участі представників сторін:
позивача - Сосунова Є.В. (самопредставництво);
відповідача - Марченко С.О. адвокат, ордер серія ВІ №1289507 від 24.03.2025 (після
перерви не з'явився);
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-сервіс" про стягнення суми основної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій за період: корегування/врегулювання жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, липень 2024, листопад 2024, грудень 2024, звіт за першою версією за січень 2025 у розмірі: 188 506 343,03 грн, з яких: 187 739 217,57 грн - сума основного боргу, 307 527,65 грн - інфляційне збільшення, 459 597,81 грн - 3% річних.
Також просить судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1393-01024 від 15.01.2020 щодо своєчасної та повної оплати спожитих об'ємів небалансів електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2025, залишеною без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2025, призначено по справі № 922/1215/25 комплексну судово-електротехнічну та судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інститут, судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:
- Який розмір вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період 01.10.2023- 31.10.2023 для ТОВ "ЕЛЕКТРОЗБУТ-СЕРВІС" за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1393-01024 від 15.01.2020?
- Який розмір вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період 01.11.2023 - 30.11.2023 для ТОВ "ЕЛЕКТРОЗБУТ-СЕРВІС" за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1393-01024 від 15.01.2020?
- Який розмір вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період 01.12.2023 - 31.12.2023 для ТОВ "ЕЛЕКТРОЗБУТ-СЕРВІС" за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1393-01024 від 15.01.2020?
- Який розмір вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період 01.01.2024- 31.01.2024 для ТОВ "ЕЛЕКТРОЗБУТ-СЕРВІС" за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1393-01024 від 15.01.2020?
- Який розмір вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період 01.07.2024 - 31.07.2024 для ТОВ "ЕЛЕКТРОЗБУТ-СЕРВІС" за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1393-01024 від 15.01.2020?
- Який розмір вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період 01.11.2024 - 30.11.2024 для ТОВ "ЕЛЕКТРОЗБУТ-СЕРВІС" за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1393-01024 від 15.01.2020?
- Який розмір вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період 01.12.2024 - 31.12.2024 для ТОВ "ЕЛЕКТРОЗБУТ-СЕРВІС" за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1393-01024 від 15.01.2020?
- Який розмір вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період 01.01.2025 - 31.01.2025 для ТОВ "ЕЛЕКТРОЗБУТ-СЕРВІС" за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1393-01024 від 15.01.2020?
- Чи підтверджуються фактично та документально сертифіковані дані комерційного обліку, які були використані ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" для розрахунку вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за рахунками-фактурами: № 2702202400801 від 05.02.2025; №2902202400807 від 05.03.2025; № 0103202401344 від 05.03.2025; № 1705202400564 від 12.03.2025; та звітів про розрахунки за липень 2024 року, листопад 2024 року, грудень 2024 року та січень 2025 року?
- Чи складаються розрахунки небалансів електричної енергії по Договору № 1393 - 01024 від 15.01.2020 у рахунках-фактурах № 2702202400801 від 05.02.2025 № 2902202400807 від 05.03.2025; № 0103202401344 від 05.03.2025; №1705202400564 від 12.03.2025; та звітах про розрахунки за липень 2024 року, листопад 2024 року, грудень 2024 року та січень 2025 року з підтверджених документально та фактично законтрактованих обсягів купівлі-продажу електричної енергії, графіків відпуску/відбору, диспетчерських команд балансуючого ринку?
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-сервіс". Для проведення експертизи направлено експертній установі матеріали справи № 922/1215/25.
03.09.2025 до Господарського суду Харківської області надійшло клопотання судових експертів про надання додаткових документів та уточнення експертного завдання №7227/7228/25-72 від 27.08.2025 (вх. № 20135 від 03.09.2025).
У поданому клопотанні судові експерти для проведення експертизи просять надати:
- детальні розрахунки обсягів та вартості небалансів електричної енергії для ТОВ “Електрозбут-сервіс» за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1393-01024 від 15.01.2020 за жовтень 2023-січень 2024, липень 2024, листопад - грудень 2024 та січень 2025 (помісячно) з посиланням на формули та первинні документи, на підставі яких ці обсяги визначено, та поясненнями щодо здійснення вказаних розрахунків;
- первинні документи, оформлені за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1393-01024 від 15.01.2020, на підставі яких здійснені розрахунки обсягів та вартості небалансів електричної енергії для ТОВ “Електрозбут-сервіс».
Також, судові експерти зазначили, що надані документи мають бути оформлені у відповідності до вимог законодавства, у форматі, прийнятному для дослідження, згруповані та систематизовані по періодах складання.
Крім того, від експертної установи надійшов лист від 03.09.2025 (вх. №20136), в якому повідомлено, що у зв'язку зі значною поточною завантаженістю фахівців КНДІСЕ економічного експертного напрямку виконанням експертиз різної категорії складності, провести призначену експертизу у визначені законодавством строки не вбачається за можливе. Таким чином, зазначена експертиза об'єктивно не може бути виконана у строк до 90 календарних днів, тому просили суд погодити більший розумний строк проведення експертизи понад 90 календарних днів.
Суд, ознайомившись із клопотанням судових експертів про надання додаткових документів та уточнення експертного завдання №7227/7228/25-72 від 27.08.2025 (вх. № 20135 від 03.09.2025) та листом експертної установи від 03.09.2025 (вх. №20136), в якому судовий експерт просив погодити строк проведення експертизи понад 90 календарних днів та повідомив суд про відсутність в експертній установі фахівців для вирішення дев'ятого та десятого питань поставлених експертам в ухвалі, визнав за необхідне об'єднати їх розгляд.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 провадження у справі № 922/1215/25 поновлено. Розгляд клопотання судових експертів про надання додаткових документів та уточнення експертного завдання №7227/7228/25-72 від 27.08.2025 (вх. № 20135 від 03.09.2025) призначено у підготовчому засіданні на 09 вересня 2025 року о 13:30.
Протокольною ухвалою від 09.09.2025 судом за усним клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 12 вересня 2025 року о 12:00, для надання йому часу для викладення своєї письмової позиції.
12.09.2025 до Господарського суду Харківської області через систему “Електронний суд» надійшла заява позивача (вх. № 20946) до якої він надав копії матеріалів для вивчення та надання оцінки при формуванні висновку експертів.
12.09.2025 до Господарського суду Харківської області через систему “Електронний суд» надійшла заява позивача (вх. № 20947), в якій він просить суд:
- роз'яснити сторонам та експертній установі порядок подання запитуваної інформації до суду та можливість суду та експертам працювати з інформацією з обмеженим доступом під час її витребування та отримання;
- визначити коло осіб, які можуть працювати з інформацією з обмеженим доступом з боку експертної установи, та надати інформацію про особу/осіб у якої мається доступ для такої роботи, в протилежному випадку наданням такої інформації без дотримання вимог Законодавства, буде наслідком застосування норм чинного законодавства, яке регулює відносини в такій сфері з боку осіб, які таку інформацію затребували;
- застосувати норми чинного законодавства для подальшого розгляду справи з урахуванням наявності в ній інформації з обмеженим доступом та за необхідності визначити склад суду для подальшого розгляду справи з урахуванням положень законодавства про інформацію та положень Постанови НКРЕКП № 349 від 26.03.2022 (зі змінами та доповненнями);
- в задоволенні клопотання експертів в частині виходу за строки понад 90 днів відмовити повністю, зобов'язати експертів дотримуватись норм чинного законодавства, так як збитки від нерозглянутих справ №№ 922/234/22, 922/2263/22, 922/699/24, 922/1916/24, 922/4851/24, 922/1178/23, 922/4040/24 сягають більше 4,5 мільярдів грн., всі вони з 2022 року перебувають на експертизах у експертів, які надали клопотання та фактично на 12.09.2025 не виконали жодного експертного дослідження.
Протокольною ухвалою від 12.09.2025 судом відкладено підготовче засідання на 17 вересня 2025 року о 11:30.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позицію викладену у письмових поясненнях від 12.09.2025 та просив її врахувати.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2025 проти задоволення клопотання судового експерта не заперечував.
Протокольною ухвалою від 17.09.2025 судом оголошено перерву у підготовчому засіданні для постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання експертів до 18 вересня 2025 року о 14:00.
У судове засідання 18.09.2025 представник відповідача не з'явився. Надав до Господарського суду Харківської області через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. №21569), в якому повідомляє про непрацездатність представника відповідача Марченко С.О. та просить розгляд справи відкласти.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи вважає за необхідне його відхилити, оскільки представник відповідача, який був присутнім у судовому засіданні 17.09.2025, був обізнаний про те, що суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами розгляду клопотання експертів. Представнику відповідача, який брав участь у судових засіданнях 12.09.2025 та 17.09.2025, суд надав можливість висловити свою позицію, тому його неявка не перешкоджає ухваленню та оголошенню судового рішення.
Суд, розглянувши клопотання судових експертів про надання додаткових документів та уточнення експертного завдання №7227/7228/25-72 від 27.08.2025 (вх. № 20135 від 03.09.2025) та лист експертної установи від 03.09.2025 (вх. №20136), встановив наступне.
За приписами ч.1 ст.13 Закону України "Про судову експертизу", незалежно від виду судочинства судовий експерт має право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів.
Відповідно до п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.
Аналогічна правова норма закріплена в ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом (ч.1 ст.102 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 102 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Враховуючи, що законом не передбачено повноважень судового експерта щодо витребування та одержання додаткових матеріалів безпосередньо від учасників справи, з огляду на необхідність проведення призначеної у справі експертизи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту, судових експертиз Міністерства юстиції України та витребування у учасників справи, зазначених у клопотанні документів.
Суд, вивчивши матеріали, надані позивачем у справі до заяви від 12.09.2025 за вх. №20946, встановив, що позивачем надано для вивчення та надання оцінки при формуванні висновку експертів:
- графіки погодинного споживання електричної енергії (небаланси) з їх вартістю на підставі формульних розрахунків, викладених в Правилах ринку та інших галузевих нормативних актах;
- первинні документів (Акти корегування, купівлі-продажу) небалансів електричної енергії, копії рахунків/звітів з детальним формульним розрахунком; листа № 06-56к/04-2316 від 12.06.2025.
Проте судовий експерт просив надати для проведення судової експертизи детальні розрахунки обсягів та вартості небалансів електричної енергії для ТОВ “Електрозбут-сервіс» за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1393-01024 від 15.01.2020 за жовтень 2023-січень 2024, липень 2024, листопад - грудень 2024 та січень 2025 (помісячно) з посиланням на формули та первинні документи, на підставі яких ці обсяги визначено, та поясненнями щодо здійснення вказаних розрахунків; первинні документи, оформлені за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1393-01024 від 15.01.2020, на підставі яких здійснені розрахунки обсягів та вартості небалансів електричної енергії для ТОВ “Електрозбут-сервіс».
Також, позивач у письмових поясненнях від 12.09.2025 (вх. № 20946) зазначає, що "експертна установа повинна зробити порівняльний аналіз вихідних даних ППКО (Відповідача), але чомусь не робить таких запитів для Відповідача та не витребує від нього дані.
Суд зазначає, що такий висновок позивача суперечить змісту клопотання судових експертів, оскільки експертна установа не вказує про необхідність надання вказаних судовим експертом документів та вихідних даних виключно позивачем.
Згідно з положеннями пунктів 4, 5 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч.3 ст.42 ГПК України).
Таким чином, суд висновує, що і позивач, і відповідач повинні надати необхідні для проведення експертизи вихідні дані та документи, зокрема, саме ті, що вказані судовим експертом у клопотанні, або надати письмові пояснення щодо причин неможливості їх надання.
Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 4 ст. 102 ГПК України визначено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
При цьому суд зазначає про те, що відповідно до вимог останнього абзацу пункту 3.3. розділу III “Науково-методичних рекомендацій по питанням підготовки та призначення судових експертиз»: «Економічна експертиза», затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 за № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції Україні від 30.12.2004 за №144/5) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.01.2005 за №61/10341, документи мають бути систематизованими в хронологічному порядку (за відповідними періодами), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.
Також листом експертної установи від 03.09.2025 (вх. №20136) у зв'язку зі значною поточною завантаженістю фахівців Київського науково-дослідного інституту, судових експертиз Міністерства юстиції України економічного експертного напрямку виконанням експертиз різної категорії складності, заступник директора експертної установи вказав, що провести призначену експертизу у визначені законодавством строки не вбачається за можливе, тому просив розглянути питання про узгодження проведення судової експертизи у термін понад 90 календарних днів.
Суд зазначає, що строки проведення експертних досліджень та порядок встановлення строків їх проведення передбачено у Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які також затверджені згаданим наказом Міністерства юстиції України.
Підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції унормовано, що строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У випадках, коли визначені законом строки є меншими ніж строки проведення судової експертизи, передбачені цією Інструкцією, строк проведення судової експертизи не може перевищувати визначені законом строки.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу сторін та судових експертів на наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України судове рішення, до якого згідно з ст. 232 Господарського процесуального кодексу України віднесено також ухвали господарського суду, є обов'язковим до виконання.
Приписами частин 1, 2 статті 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Таким чином недотримання порядку проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
З метою забезпечення виконання приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, господарським судам необхідно контролювати дотримання передбачених Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень строків проведення експертизи іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу" і реагувати на відповідні порушення шляхом винесення окремих ухвал у порядку, встановленому ГПК.
Отже суд зазначає, що у разі затримування строків проведення експертизи суд може зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомити суд про хід, стадію, конкретні строки проведення та причини довготривалого проведення судової експертизи. На даний час інформація щодо затримування строків проведення експертизи експортною установою у суду відсутня.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне погодити проведення судової експертизи у строк понад 90 календарних днів.
При цьому суд відхиляє заперечення позивача в частині відмови у клопотанні судового експерта щодо виходу за строки проведення судової експертизи понад 90 днів. Так, позивач зазначив у письмових поясненнях від 12.09.2025 (вх. №2097) перелік справ, які “з 2022 року перебувають на експертизах у експертів, які надали клопотання та фактично на 12.09.2025 не виконали жодного експертного дослідження».
Суд зазначає, що у даній справі при призначенні судової експертизи судом було враховано заперечення позивача щодо призначення її проведення Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" через велику завантаженість експертів цієї установи та призначено проведення експертизи Київському науково-дослідному інститут, судових експертиз Міністерства юстиції України.
Вказані позивачем в заяві (від 12.09.2025 (вх. №2097) справи знаходяться на експертному дослідженні в іншій експертній установі, а саме: Національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса". Відтак, обгрунтування позивача з посиланням на те, що клопотання подано судовими експертами, які фактично на 12.09.2025 не виконали жодного експертного дослідження по аналогічних справах є безпідставним.
Щодо роз'яснення сторонам та експертній установі порядку подання запитуваної інформації до суду з урахуванням наявності в ній інформації з обмеженим доступом, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 8 ГПК України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Частинами 10, 11 статті 8 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні. Використання систем відеоконференцзв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому продовжено.
Постановою НКРЕКП № 349 від 26.03.2022 (зі змінами) "Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури" встановлено, що під час дії воєнного стану в Україні та до останнього дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного стану:
1) положення ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг діють в частині, що не суперечать здійсненню заходів із захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом;
2) на вебсайтах ліцензіатів повинен бути закритий доступ до інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, зокрема щодо:
- місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної та теплової енергії, системи передачі та розподілу електричної енергії, газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховищ, транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, системи централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення;
- диспетчерського управління та передачі електроенергії, оперативно- диспетчерського управління газотранспортною системою та транспортування природного газу, диспетчерського управління та транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом;
- геодезичної інформаційно-технічної системи об'єктів газової інфраструктури, об'єктів електроенергетики, об'єктів у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, транспортування нафти та нафтопродуктів з прив'язкою до географічних даних у геодезичній інформаційно-технічній системі, технічної інформації (топологія мереж, газо- та трубопроводів, межі охоронних зон, технічна характеристика об'єктів);
- величини коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій основної мережі, для трансформаторних підстанцій - кількість трансформаторів, їх тип та номінальна потужність, для ліній електропередачі - рівень напруги, протяжність лінії, нумерація опор, переріз провідників тощо, для газосховищ - інформація про буферний об'єм газу, вільної потужності закачування, газотранспортної, газорозподільної системи, системи транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, системи централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення - діаметр, протяжність трубопроводу, інформація щодо споруд на них (ГРС, ГРП, ЦТП тощо).
Таким чином, відповідно до положень постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 запитувана експертами інформація може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, оскільки ця інформація стосується в тому числі місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної та теплової енергії.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України "Про інформацію", інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна чи службова інформація.
Статтею 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Отже, як вбачається з наведеного вище, письмові документи, які мають намір подати до суду сторони, можуть містити інформацію з обмеженим доступом, а саме, відомості стосовно місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної та теплової енергії.
Враховуючи наведені вище обставини, з метою запобігання розголошення інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та необхідності здійснення розгляду справи № 922/1215/25 у закритому судовому засіданні.
Також суд вважає за необхідне визначити коло осіб з боку експертної установи, які можуть працювати з інформацією, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, а також попередити судових експертів про кримінальну відповідальність за поширення цієї інформації, у тому числі щодо місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної та теплової енергії.
Крім того, судовими експертами у листі за вх. №20136 від 03.09.2025 повідомлено суд про те, що відповідно Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, перше - восьме питання ухвали суду від 17.06.2025 відносяться до питань, що вирішуються в межах економічної експертизи, вирішення дев'ятого та десятого питань на виконання ухвали не може бути здійснене силами експертів КНДІСЕ, у зв'язку із відсутністю в штаті відповідних фахівців.
З огляду на викладене вище суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів даної експертної установи, її керівник повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта проводиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України.
Отже, суд, з урахуванням вказаних приписів діючого законодавства, вважає за необхідне в найкоротший термін з'ясувати у експертної установи чи є можливість для залучення стороннього експерта відповідної спеціалізації для вирішення дев'ятого та десятого питань, поставлених в ухвалі суду від 17.06.2025. А також чи просить керівник Київського науково-дослідного інституту, судових експертиз Міністерства юстиції України залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації та кого саме.
За приписами п.2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової експертизи суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи, що у даній справі призначено судову комплексну судово-електротехнічну та судово-економічну експертизу, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити.
Керуючись ст. ст. 81, 102, 228, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання судових експертів про надання додаткових документів та уточнення експертного завдання №7227/7228/25-72 від 27.08.2025 (вх. № 20135 від 03.09.2025) - задовольнити.
2. Погодити строк проведення судової експертизи по справі №922/1215/25 понад 90 календарних днів.
3. Учасникам справи у строк до 26.09.2025 надати документи, необхідні для проведення експертизи, а саме:
- детальні розрахунки обсягів та вартості небалансів електричної енергії для ТОВ “Електрозбут-сервіс» за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1393-01024 від 15.01.2020 за жовтень 2023-січень 2024, липень 2024, листопад - грудень 2024 та січень 2025 (помісячно) з посиланням на формули та первинні документи, на підставі яких ці обсяги визначено, та поясненнями щодо здійснення вказаних розрахунків;
- первинні документи, оформлені за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1393-01024 від 15.01.2020, на підставі яких здійснені розрахунки обсягів та вартості небалансів електричної енергії для ТОВ “Електрозбут-сервіс».
У разі ненадання окремих матеріалів (вихідних даних) за цим клопотанням сторонам надати письмові пояснення щодо причин їх ненадання.
Звернути увагу сторін на те, що усі документи мають бути пронумеровані, прошнуровані та прошиті у хронологічному порядку. Копії документів повинні бути добре читаючими та завіреними у встановленому законом порядку. Якщо які-небудь документи відсутні або не складались, повідомити про це судового експерта письмово.
4. Розгляд справи № 922/1215/25 здійснювати у закритому режимі.
5. Визначити наступне коло осіб з боку експертної установи, які можуть працювати з інформацією, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом:
- судовий експерт Юлія Матвєєва;
- судовий експерт Ольга Богданович.
6. Попередити судових експертів про кримінальну відповідальність за поширення інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної та теплової енергії.
7. Зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України у строк протягом 3-х днів з дня отримання даної ухвали повідомити суд чи є експерт відповідної спеціалізації, якого керівник експертної установи просить залучити для вирішення дев'ятого та десятого питань, поставлених на вирішення судової експертизи в ухвалі суду від 17.06.2025?
Якщо так, то повідомити суду дані такого експерта/експертів (спеціалізацію, прізвище, ім'я та по-батькові, установу, в якій він працює) для його залучення в процесуальному порядку.
8.Провадження у справі № 922/1215/25 зупинити на час проведення експертизи.
9.Матеріали після надання сторонами у справі №922/1215/25 направити до Київського науково-дослідного інституту, судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Сім'ї Бродських, 6, м.Київ, 03057).
Ухвала набирає законної сили 18.09.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу щодо зупинення провадження у справі.
Ухвалу складено (підписано) 19.09.2025.
Суддя Ю.Ю. Мужичук