8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1868/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської обласної ради (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" (61201, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 366)
про та за позовом третьої особи до про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 1394534,43 грн. Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" (м. Харків, вул. Клочківська, буд. 366) Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" (61201, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 366) стягнення 753233,32 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
третьої особи - не з'явився,
Позивач, Харківська обласна рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+", в якому просить суд:
- розірвати договір оренди № 404 Н комунального майна від 27.05.2020, укладений Харківською обласною радою з Товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+";
- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" з нежитлового приміщення 1-го поверху (№ 81, 83-95, 98-102, 83а, 102а) загальною площею 364,7 м2, у тому числі місця спільного користування площею 20,6 м2, будівлі, літ. «А-3», розташованої за адресою: вул. Клочківська, 366, м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" та зобов'язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 27.05.2020 № 404 Н на загальну суму 1394 534,43 грн, з яких: заборгованість у розмірі 1044457,26 грн. та пеня у розмірі 350077,17 грн., нарахована за період з 01.01.2023 по 28.02.2025.
Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 20918,02 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.2025 у справі № 922/1868/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.07.2025 об 11:40.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі № 922/1868/25 клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи задоволено (вх. №14874 від 24.06.25) та відкладено підготовче засідання на 15.07.2025 на 10:40.
24.06.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему Електронний суд від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх. №14924), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
30.06.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему Електронний суд від Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" надійшов позов третьої особи до відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" про стягнення 753233,32 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" та вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №922/1868/25.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 у справі № 922/1868/25 відкладено підготовче засідання на 29.07.2025 о 10:40.
15.07.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання (вх. №16487).
17.07.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №16636), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
17.07.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №16711) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
29.07.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання (вх. №17458).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 у справі № 922/1868/25 закрито підготовче провадження та призначити справу № 922/1868/25 до судового розгляду по суті на 12.08.2025 на 10:30.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2025 у справі № 922/1868/25 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 09.09.2025 на 10:40.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі № 922/1868/25 відповідно до ч. 1, ст. 219 ГПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 19.09.2025 на 12:00.
Позивач у судове засідання 19.09.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідач у підготовче засідання 19.09.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений своєчасно та належним чином, разом з ти, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у підготовче засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
За результатами розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 21648 від 19.09.2025) суд, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2025 у справі № 922/1868/25 відмовив у його задоволенні.
Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 27.05.2020 між Харківською обласною радою (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Клініка 19+» (далі - Відповідач) був укладений договір оренди № 404 Н комунального майна (далі - Договір; додаток № 1).
Відповідно до п. 1.1 Розділу 1 Договору об'єктом оренди були нежитлові приміщення 1-го поверху (№ 81, 83-95, 98-102, 83а, 102а) загальною площею 364,7 м2, у тому числі місця спільного користування площею 20,6 м2, будівлі, літ. “А-3», розташованої за адресою: вул. Клочківська, 366, м. Харків (далі - Майно), що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Обласного центру служби крові» (Балансоутримувач). Майно було передано в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики.
Згідно з п. 3.1 Розділу 3 Договору місячна орендна плата, склала 36140,05 грн.
Відповідно до п. 3.3 Розділу 3 Договору орендну плату Орендар мав сплачувати щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди, у співвідношенні:
- 70% до обласного бюджету;
- 30% - Балансоутримувачу.
Відповідно до пункту 15 Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорції її розподілу, затвердженого рішенням Харківської обласної ради від 01 березня 2012 року № 3681, орендна плата спрямовується за нерухоме майно комунальних підприємств - 70 відсотків орендної плати - до обласного бюджету, 30 відсотків орендної плати-комунальним підприємствам, на балансі яких перебуває це майно (джерело: https://surl.li/thmktf).
Відповідно до п. 3.5 Розділу 3 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягала індексації та стягненню Харківською обласною радою (в частині, належній обласному бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу) у урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Фактично користуватись приміщеннями Відповідач почав з дати приймання-передачі Майна - з 27 травня 2020 року.
Договір був укладений на 2 роки 11 місяців, до 26 квітня 2023 року включно (п. 10.1 Договору).
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (далі - Указ) в Україні введено воєнний стан. Дія воєнного стану, починаючи з дати його введення не переривалася та згідно з останніми змінами до Указу 15.04.2025 подовжена до 07 серпня 2025 року. Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Оскільки, згідно з Указом, на території України запроваджено воєнний стан, дія якого не переривалася та відповідно до останніх змін продовжена до 07 серпня 2025 року, договір вважається таким, що продовжений і діє на момент звернення до суду.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що у період з 01.01.2023 Відповідач припинив виконання своїх обов'язків щодо сплати орендної плати, передбачених Договором.
19.07.2023 Позивач повідомив Відповідача та Балансоутримувача, що рішенням Харківської обласної ради від 20 вересня 2022 року № 410-УП “Про внесення змін до рішення обласної ради від 28 травня 2020 року № 1303^11 “Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користуванням майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області під час дії карантину» (зі змінами)», Відповідача було звільнено від сплати орендної плати за Договором у розмірі 100% на термін невикористання приміщення у період воєнного стану з 24.02.2022 по 31.12.2022 включно. Водночас Позивач зазначив, що станом на 14.07.2023 заборгованість Відповідача зі сплати орендної плати за Договором перед обласним бюджетом становить 249 174, 81 грн (лист № 01-37/1628; додаток № 2).
28.12.2023 Позивач направив Відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість за користування комунальним майном у сумі 437837,72 грн (лист № 01-37/3166; додаток № 3). Проте зазначений лист був повернутий у зв'язку із закінчення строків зберігання через неотримання його Відповідачем (копія службової записки від 31.01.2024 № ВД-134-24; додаток № 4).
26.02.2025 Позивач направив Відповідачу та Балансоутримувачу листа з пропозицією про дострокове припинення Договору за взаємною згодою сторін, а також із вимогою до Відповідача негайно сплатити заборгованість з орендної плати до обласного бюджету - 957307, 83 грн, пеня - 273614, 76 грн, Балансоутримувачу - 485 233, 21 грн та відшкодувати комунальні послуги (лист № 01-37/716; додаток № 5). Проте зазначений лист був повернутий у зв'язку із закінчення строків зберігання через неотримання його Відповідачем (копія службової записки від 20.03.2025 № ВД-147-25; додаток № 6).
Таким чином, позивачем у позові зазначено, що станом на 07.04.2025 у відповідача перед обласним бюджетом наявна заборгованість, яка становить 1 044 457,26 грн. та яка залишилася несплаченою. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 350077,17 грн.
Крім того, позивачем у позові зазначено, що порушення відповідачем умов договору стали підставою для заявлення вимоги про розірвання Договору та виселення боржника з орендованого приміщення.
Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування своїх заперечень, зокрема зазначив про те, що з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, зокрема про те, що керуючись положеннями параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю “Клініка 19+» заявляла позивачу та третій особі про настання форс-мажору з 24.02.2022 та про неможливість виконання покладених на нього як Сторону за Договором зобов'язань і по цей час, оскільки Товариство одразу після введення воєнного стану в Україні зупинило власну діяльність та було вжито заходів щодо евакуації найманих працівників Товариства. У зв'язку з тим, що з 24.02.2022 здійснення господарської діяльності через війну призупинено, орендоване приміщення не використовується товариством, орендоване приміщення та майно ТОВ “КЛІНІКА 19+» пошкоджено, використання його без проведення ремонтних робіт, заміни конструктивних елементів та обладнання неможливе, а також з тим що майже усі лікарі та медичний персонал з 24.02.2022 і до цього часу перебувають на військовій службі в ЗСУ, отже протягом 2022-2024 років відновлення господарської діяльності і здійснення медичної практики було неможливе. На початку війни ТОВ “КЛІНІКА 19+» надала усе своє обладнання: кроваті, матраци та інше для розміщення евакуйованого персоналу Служби крові у підвальному приміщенні по вул. Клочківській, 366 в м. Харкові. Також, відповідачем зазначено про те, що внаслідок обстрілів, пошкодження приміщень та обладнання, на даний час, щоб розпочати роботу необхідно проводити ремонті роботи, відновлювати медичне та кисневе обладнання, що потребує значних витрат. На даний час деякі фахівці Клініки вже звільнені зі служби в ЗСУ та готові працювати та ТОВ “КЛІНІКА 19+» має на меті надати робочі місця та відновити і здійснювати свою діяльність. Засновниками товариства прийнято рішення розширювати, змінювати і напрями діяльності з урахуванням нагальних потреб населення, військових, зокрема надання медичної допомоги з реабілітації, психологічної адаптації, військовослужбовцям, переселенцям, дітям, особам, які у опинилися у складних життєвих умовах внаслідок війни, на пільгових умовах, можливо узяти на постійне профілактичне медичне обслуговування працівників військової адміністрації та органів місцевого самоврядування, що потребує інший підхід, підбір медичного персоналу та придбання і встановлення медичного обладнання. Наразі протягом 2024 року і на даний час ведеться активна робота з благодійними організаціями, які мають можливість та бажання допомогти відновити роботу Клініки, однак з-за наближення лінії фронту , наявної небезпеки та місця розташування Клініки наші пропозиції поки що не розглянуті, тривають перемовини щодо узгодження умов. Отже, відповідачем у відзиві зазначено про те, що заборгованість по орендній платі виникла не з вини орендаря, опинившись у таких складних умовах непереборної сили, тільки розпочавши роботу, Клініка не встигла набрати необхідний обсяг роботи та матеріального забезпечення, а також економічно окупити первісний ремонт, здійснений до початку роботи, не має можливості погашати такий великий борг по орендній платі та за послуги теплопостачання, в період коли неможливо було здійснювати медичну практику через військову агресію. Так, відповідача було звільнено від сплати орендної плати до кінця 2022 року, проте надалі неможливо було використовувати орендовані приміщення та відновити роботу через наближення лінії фронту до міста; в лютому 2025 позивача було повідомлено про те, що відповідач готовий розпочати свою роботу, було запропоновано розглянути варіанти співпраці та подолання кризи для подальшої роботи Клініки, мали можливість надавати безоплатно (або на пільгових умовах) послуги щодо первісного медичного обстеження, надання невідкладної медичної допомоги працівникам ХОДА в рахунок погашення поточної заборгованості, просили розглянути інші пропозиції. Також відповідач просив розглянути можливість зарахування в рахунок погашення заборгованості витрати на ремонт орендованого приміщення на момент укладення договору оренди та витрати на ремонт приміщення після обстрілів, звільнення від сплати орендної плати за договором № 404Н від 27.06.2020 за 2023-2024, та пропонує розглянути питання можливості продовження виконання вищевказаних зобов'язань за Договором оренди після відновлення господарської діяльності Товариством в орендованому приміщенні з безпосереднім його використанням. Однак на дане звернення відповіді по суті не отримали і до цього часу. Згідно з наказом № б/н від 24.02.2022 ТОВ “Клініка 19+» зупинило свою діяльність, у зв'язку із неможливістю здійснювати медичну практику в зоні активних бойових дій, медичний персонал та лікарі проходять службу в ЗСУ, трудові договори призупинені, будівля пошкоджена під час проведення бойових дій. Внаслідок пошкодження орендованого приміщення, пошкоджено було і медичне обладнання. Надане в оренду нежитлове приміщення фактично не використовувалось з 24.02.2022 і до березня 2025 року, споживання комунальних послуг ТОВ “Клініка 19+» не здійснювалось, про що складались акти в 2022 році. Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України орендоване приміщення постійно знаходилось під обстрілами, ракетними ударами, тощо, та було пошкоджено. Пошкоджено було також внутрішнє оздоблення приміщень, обладнання приміщень хірургії, кисневий резервуар. Без проведення ремонтних робіт, заміни конструктивних елементів та обладнання, вирішення питання про укриття працівників та пацієнтів під час повітряних тривог, використання орендованого приміщення за цільовим призначенням та здійснення медичної практики в сфері хірургії було неможливо. Товариство з обмеженою відповідальністю “Клініка 19+» заявляло позивачу про настання форс-мажору та про неможливість виконання покладених на нього як Сторону за Договором зобов'язань. Тривалий час орендоване приміщення не використовувалось, було пошкоджено внаслідок ракетних обстрілів, господарські діяльність відповідачем не здійснювалась. Постійні обстріли його наслідки порушили умови надання медичної допомоги, підприємство відповідача спеціалізувалась на наданні медичної допомоги хірургічного профілю. Відновлення системи сигналізації на контрольний пункт поліції охорони приміщення потребує додаткових фінансових вкладень. Отже, відповідачем у відзиві вказано, що використання орендованих приміщень не здійснювалось через незалежні від відповідача обставини, за таких же обставин не визнаються і позовні вимоги третьої особи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст. 759 ЦК України законодавцем визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна».
Частинами 1-3, 5 ст. 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526ЦКУкраїни).
Відповідно до частини другої статті 651 ЦКУ Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК Кодексу).
Відповідно до п. 1.1 Розділу 1 Договору об'єктом оренди були нежитлові приміщення 1-го поверху (№ 81, 83-95, 98-102, 83а, 102а) загальною площею 364,7 м2, у тому числі місця спільного користування площею 20,6 м2, будівлі, літ. “А-3», розташованої за адресою: вул. Клочківська, 366, м. Харків (далі - Майно), що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Обласного центру служби крові» (Балансоутримувач). Майно було передано в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики.
Згідно з п. 3.1 Розділу 3 Договору місячна орендна плата, склала 36140,05 грн.
Відповідно до п. 3.3 Розділу 3 Договору орендну плату Орендар мав сплачувати щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди, у співвідношенні:
- 70% до обласного бюджету;
- 30% - Балансоутримувачу.
Відповідно до пункту 15 Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорції її розподілу, затвердженого рішенням Харківської обласної ради від 01 березня 2012 року № 3681, орендна плата спрямовується за нерухоме майно комунальних підприємств - 70 відсотків орендної плати - до обласного бюджету, 30 відсотків орендної плати-комунальним підприємствам, на балансі яких перебуває це майно (джерело: https://surl.li/thmktf).
Відповідно до п. 3.5 Розділу 3 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягала індексації та стягненню Харківською обласною радою (в частині, належній обласному бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу) у урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківської обласної ради в частині заявленої до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" заборгованості з орендної плати за договором оренди комунального майна від 27.05.2020 № 404 у розмірі 1044457,26 грн. підлягає задоволенню.
Також, позивачем - Харківською обласною радою заявлено до стягнення пені у розмірі 350077,17 грн., нарахованої за період з 01.01.2023 по 28.02.2025.
За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст. 547 ЦК України).
Частиною 1 ст. 548 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Відповідно до п. 3.5 Розділу 3 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягненню Харківською обласною радою (в частині, належній обласному бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу) у урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Також, згідно з п.9.1 Розділу 9 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Пунктом 9.3 Розділу 9 Договору передбачено, що спори, які виникають за цим Договором або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з п.10.6 Розділу 10 Договору його чинність припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
За розрахунком позивача, сума розміру пені становить 350077,17 грн., нарахованої за період з 01.01.2023 р. по 28.02.2025 р.
Як вже зазначалося судом вище, за правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог ЦК України (ст. 526 ЦК України).
Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги Харківської обласної ради в частині стягнення з відповідача 350077,17 грн. пені є обґрунтованими, з боку відповідача належними та допустимими доказами не спростованими, тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог Харківської обласної ради про розірвання договору оренди № 404 Н комунального майна від 27.05.2020, укладений Харківською обласною радою з Товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" та виселення Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" з нежитлового приміщення 1-го поверху (№ 81, 83-95, 98-102, 83а, 102а) загальною площею 364,7 м2, у тому числі місця спільного користування площею 20,6 м2, будівлі, літ. «А-3», розташованої за адресою: вул. Клочківська, 366, м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" та зобов'язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Поряд з цим, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Крім того, відповідно ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норми якого в даних правовідносинах є спеціальними, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідач у межах розгляду даного спору не спростував доводів позивача про наявність заборгованості з орендної плати.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Системно проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про доведеність факту наявності заборгованості з орендної плати, що свідчить про порушення умов укладеного договору та наявність підстав застосування правових наслідків порушення зобов'язання.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Водночас, частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" закріплено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору, що полягає у невиконанні зобов'язань щодо погашення сум заборгованості за користування об'єктом оренди, а також враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку не спростував встановлених обставин справи, суд на підставі вищезазначених норм чинного законодавства дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині розірвання договору оренди № 404 Н комунального майна від 27.05.2020, укладений Харківською обласною радою з Товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" підлягає задоволенню.
У позовній заяві позивач також просить суд виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" з нежитлового приміщення 1-го поверху (№ 81, 83-95, 98-102, 83а, 102а) загальною площею 364,7 м2, у тому числі місця спільного користування площею 20,6 м2, будівлі, літ. «А-3», розташованої за адресою: вул. Клочківська, 366, м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" та зобов'язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі.
Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Крім того, за змістом частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав розірвання спірного договору оренди, тому на підставі вищезазначених вимог закону суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Харківської обласної ради щодо виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" з нежитлового приміщення 1-го поверху (№ 81, 83-95, 98-102, 83а, 102а) загальною площею 364,7 м2, у тому числі місця спільного користування площею 20,6 м2, будівлі, літ. «А-3», розташованої за адресою: вул. Клочківська, 366, м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" та зобов'язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі.
Також, зважаючи те, що Харківська обласна рада є управителем орендованого Відповідачем майна (приміщення), що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області, а Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" є його балансоутримувачем, враховуючи те, що останній є комунальним некомерційним підприємством саме Харківської обласної ради, яке фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, тобто Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" є безпосереднім учасником спірних правовідносин, тому останнім, як третьою особою було подано позов до відповідача про стягнення 753233,32 грн., що складається із: 572204,94 грн. основного боргу та 181028,38 грн. пені, що нарахована за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та 01.01.2023 по 28.02.2025,
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам позовних вимог Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові", з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Так, у позові третя особа зазначає про те, що Балансоутримувач повністю підтримує позовні вимоги Орендодавця та просить суду їх задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна у розмірі 572204,94 грн. (у т.ч. ПДВ - 95 367,49 грн.) основного боргу (станом на 21.03.2025), а також 181028,38 грн. пені, що нарахована за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та 01.01.2023 по 28.02.2025, виходячи з наступного.
Із обставин справи убачається що, між відповідачем в особі директора Васильєвої Л.А. та позивачем за первісним позовом в особі голови Чернова С.І. укладено Договір оренди комунального майна від 27.05.2020 за №404н (далі - Договір оренди, копія додається) згідно якого, окрім іншого (п.1.1.):орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлових приміщень 1-го поверху (№81, 83-95, 98-102, 83а, 102а) загальною площею 364,7 м2, у тому числі місця спільного користування площею 20,6 м2, будівлі, літ. “А-3», далі - Майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 366, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" ( далі - КНП ХОР “ОЦСК»), склад і вартість якого визначено відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку Майна, складеного станом на 27.01.2020, вартість якого становить 2136240,00 грн. без урахування ПДВ.
Стартова орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01 березня 2012 року №368^1, далі - Методика, і становить за рік 427 248,00 грн. (чотириста двадцять сім тисяч двісті сорок вісім гривень 00 к.) без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2020 року становить 36 140,05 грн. (тридцять шість тисяч сто сорок гривень 05 к.) без урахування ПДВ та індексу інфляції за травень 2020 року, який буде враховано при сплаті. Ставка орендної плати (тариф) становить 20% за рік. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.3.1. Договору оренди).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2. Договору оренди).
При цьому, Додатком 1 до Договору оренди, який підписано сторонами є Розрахунок орендної плати за оренду комунального майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 366, літ. “А-3», а Додатком 2 до нього є Акт приймання-передачі орендованого майна, який також підписано сторонами правочину та Балансоутримувачем (копії додаються).
При цьому, хоча Балансоутримувач не є стороною та/або підписантом самого Договору оренди, проте, як зазначалося судом вище, згідно п.3.3. Договору оренди орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні: 70%до обласного бюджету; 30% Балансоутримувачу.
Пунктом 5.3. Договору оренди визначено, що Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
У п.9.1. Договору Оренди закріплено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Спірний договір та додатки до нього підписано уповноваженими представниками сторін, їх скріплено печатками, тобто укладено з суворим дотриманням вимог чинного законодавства.
Договір оренди є обов'язковим для виконання сторонами згідно положень ст.ст.11, 626-629 ЦК України.
Як зазначалося судом вище, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, та відповідачем зі свого боку належними та допустимими доказами не спростовано, що Орендарем тривалий час мало місце порушення своїх зобов'язань щодо обумовленої договором повної та своєчасної оплати як орендної плати, так і відшкодування спожитих комунальних послуг Балансоутримувачу згідно окреслених раніше Договорів оренди та на відшкодування комунальних послуг від 01.06.2020 за №1, відповідно.
Суд визнав слушними доводи третьої особи про те, що Відповідач протягом вже більш ніж п'яти років користується орендованим майном та споживає комунальні послуги, здійснюючи свою господарську діяльність у орендованому приміщені (і має діючу медичну ліцензію), фактично займає його власним майном та персоналом, однак з 01.01.2022 (за виключенням періоду з березня по грудень 2022 року, адже за даний період орендна плата не нараховувалася за рішенням місцевої влади (ради) орендну плату, ані Орендодавцю, ані Балансоутримувачу не сплачує.
Так, із обставин справи слідує, що у період протягом періоду з 01.01.2022 по 28.02.2022, та з 01.01.2023 по теперішній час у ТОВ “Клініка 19+» перед ХОР (70%) та КНП ХОР “ОЦСК» (30%) утворилася заборгованість з орендної плати згідно Договору оренди.
Розмір заборгованості перед Балансоутримувачем за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 становить 572204,94 грн. основного боргу, а також відповідачу нараховано пеню у розмірі 181028,38 грн.
Заборгованість підтверджено, зокрема: рахунками на оплату: від 14.02.2022 за №549, від 26.04.2022 за №917, від 03.05.2022 за №966, від 14.02.2023 за №186, від 14.03.2023 за №323, від 20.04.2023 за №522, від 26.05.2023 за №711, від 30.06.2023 за №810, від 31.07.2023 за №1036, від 26.08.2023 за №1262, від 14.09.2023 за №1354, від 30.10.2023 за №1642, від 10.11.2023 за №1652, від 11.12.2023 за №1816, від 31.01.2024 за №161, від 14.02.2024 за №333, від 19.03.2024 за №670, від 18.04.2024 за №1030, від 14.05.2024 за №1331, від 13.06.2024 за №1631, від 22.07.2024 за №2011, від 26.08.2024 за №2345, від 13.09.2024 за №2584, від 16.10.2024 за №3075, від 19.11.2024 за №3264, від 17.12.2024 за №3725, від 13.01.2025 за №78, від 17.02.2025 за №486, від 14.03.2025 за №727; Актами надання послуг: №556 від 14.02.2022, №924 від 26.04.2022, №973 від 03.05.2022, №189 від 14.02.2023, №328 від 14.03.2023, №529 від 20.04.2023, №719 від 26.05.2023, №882 від 30.06.2023, №1044 від 31.07.2023, №1270 від 26.08.2023, №1364 від 14.09.2023, №1653 від 30.10.2023, №1663 від 10.11.2023, №1827 від 11.12.2023, №162 від 31.01.2024, №334 від 14.02.2024, №671 від 19.03.2024, №1031 від 18.04.2024, №1340 від 14.05.2024, №1638 від 13.06.2024, №2016 від 22.07.2024, №2351 від 26.08.2024, №2592 від 13.09.2024, №3081 від 16.10.2024, №3269 від 19.11.2024, №3731 від 17.12.2024, №80 від 13.01.2025, №486 від 17.02.2025, №728 від 14.03.2025; розрахунками по орендній платі за окреслений вище період у якому у ТОВ перед КНП ХОР “ОЦСК» (а також ХОР - згідно первісного позову) виникла заборгованість зі сплати орендної плати (січень-лютий 2022 року та січень 2023 року-лютий 2024 року); а також листуванням між сторонами, у т.ч. претензійною роботою КНП ХОР “ОЦСК» та ХОР, а також листуванням у месенджері на телефоні.
З урахуванням всього вищезазначеного, позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" про стягнення 572204,94 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
У ст.611 ЦК України установлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов'язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов'язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов'язання. Така вимога може бути пред'явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов'язання.
Статтею 612 ЦК України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У ст.614 ЦК України установлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
За змістом ст.ст.623-625 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Одночасно, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).
Нормами ч.2 ст.231 ГК України, окрім іншого, визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Поряд із цим слід зазначити, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549ЦК України).
Порушення Орендарем своїх зобов'язань має триваючий характер.
Відповідно до п. 3.5 Розділу 3 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягненню Харківською обласною радою (в частині, належній обласному бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу) у урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як вже зазначалося судом вище, за правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог ЦК України (ст. 526 ЦК України).
Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 181028,38 грн. пені, що нарахована за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та 01.01.2023 по 28.02.2025 є обґрунтованими, з боку відповідача не спростованими, тому підлягають задоволенню, тому позов Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" про стягнення 181028,38 грн. пені підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" у повному обсязі як обґрунтованого, не спростованого відповідачем належним чином та підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами.
Водночас суд не погоджується із доводами відповідача, покладеними в основу заперечень проти позову та зазначає наступне.
Аргументи відповідача вказують про неможливість підприємством відповідача здійснювати господарську діяльність через начебто руйнування у наслідок збройної агресії рф, що, на переконання відповідача, є форс-мажорними обставинами та є підставою для звільнення від орендної плати саме через обставини, які унеможливлюють використання орендованого майна.
Проте відповідачем на обґрунтування вказаних тверджень не було подано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про втрату або об'єктивну неможливість використання орендованого майна, через його зниження.
Доводи відповідача щодо нездійснення Товариством діяльності з 24.02.2022 як підстави для звільнення від сплати орендної плати не спростовує наявність обов'язку відповідача своєчасно сплачувати орендну плату, оскільки відповідно до умов спірного договору оренди комунального майна № 404 Н від 27 травня 2020 року, Орендар зобов'язаний здійснювати орендні платежі.
Судом також враховано, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про підприємництво», підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Нездійснення господарської діяльності, як таке, не є підставою для звільнення від зобов'язань, які взяті стороною до виникнення обставин, що перешкоджають веденню господарської діяльності. Іншими словами, якщо підприємство не веде господарську діяльність, це автоматично не звільняє його від зобов'язань, які воно мало та має перед іншими сторонами (постачальниками, клієнтами, кредиторами тощо).
Крім того, на підтвердження факту здійснення господарської діяльності підприємства Відповідача, у якого увесь цей час була наявна медична ліцензія) у матеріалах справи наявні копії заяв заступника директора з методичної частини, у т.ч. за минулий рік, які в свою чергу спростовують доводи відповідача про нездійснення ним господарської діяльності взагалі через відсутність персоналу, та про перепрофілювання та початок здійснення ним господарської діяльності лише з 2025 року.
Відповідач посилається на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №197 від 11.07.2023 (далі - Наказ № 197) як на підставу для звільнення від орендної плати, що є юридично необґрунтованим і не відповідає положенням чинного законодавства, втім такі посилання як на підставу для звільнення від орендної плати є юридично необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 129 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 року (далі - Постанова № 483), якщо у зв'язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця. Орендні знижки або звільнення у таких випадках надаються з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування), або якщо у відповідному рішенні дата початку застосування знижки або звільнення не визначена, - то з дати, визначеної у наказі орендодавця.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 року “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі - Постанова № 634) у редакції, чинній у відповідний період, передбачалося звільнення орендарів від орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але в будь-якому разі не довше ніж до 31 грудня 2022 року за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше. Проте, дана пільга надавалася лише орендарям, які використовували майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, де було припинено доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. У частині Харківської області така умова стосувалася лише окремих районів і прямо не поширювалася на м. Харків, що зазначено в переліку винятків (“крім м. Харкова»).
При цьому, не зважаючи на те, що відповідно до Наказу № 197 місто Харків було включено до переліку територій, на яких велися активні бойові дії, цей факт сам по собі не є достатньою правовою підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати. Зазначений наказ має виключно довідковий характер і не змінює нормативного регулювання, встановленого Кабінетом Міністрів України, зокрема положень Постанов № 483 та № 634, які прямо визначають умови звільнення від орендної плати.
Постанова № 634 не була змінена або доповнена після набрання чинності Наказом № 197, у зв'язку з чим місто Харків не було включено до переліку адміністративно-територіальних одиниць, щодо яких застосовується звільнення від орендної плати. Відсутність відповідних змін до постанови, а також відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування, як того прямо вимагає пункт 129 Постанови № 483, унеможливлює застосування звільнення щодо об'єктів оренди, розташованих у м. Харків.
Більше того, навіть за умови наявності відповідної компетенції, Харківська обласна рада не мала жодних правових підстав для прийняття рішення про звільнення Товариства від сплати орендної плати, оскільки згідно з положеннями вищевказаних постанов звільнення могло застосовуватись виключно щодо комунального майна, яке розміщене на визначених територіях, до числа яких м. Харків не належить.
Таким чином, твердження відповідача про наявність підстав для звільнення від сплати орендної плати є необґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути прийняті судом як належна правова підстава.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду (далі за текстом детально) останніх років, введення воєнного стану само по собі не є форс-мажором. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це конкретні події, що роблять виконання зобов'язання неможливим, незалежно від зусиль сторони, які вона могла б докласти. Військова агресія, у тому числі введення воєнного стану, може бути форс-мажором, але лише у разі, якщо вона дійсно перешкоджає виконанню зобов'язання.
Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 (далі - Лист ТПП), на який відповідач посилається як на підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажору) з 24.02.2022, не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні». Даний лист є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Товариство не було позбавлено можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов'язанням (окрім інших, окреслене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, що викладено у постановах Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22, від 02.08.2023 у справі №916/1788/22 та від 13.09.2023 у справі №910/7679/22).
Крім того, окреслений раніше Лист ТПП не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (зокрема, дане твердження узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, що викладено у постановах Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №906/540/22 та від 13.09.2023 у справі №910/7679/22).
При цьому, навіть у разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами відповідно до ст.86 ГПК України. Одночасно, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов'язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку (окрім інших, указане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, що викладено постановах Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22, від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 06.06.2024 у справі №910/6405/23 та від 19.11.2024 у справі №906/1378/23).
Посилання відповідача на пошкодження встановленого без погодження кисневого обладнання також не може бути підставою для звільнення від виконання договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати.
Таким чином, доводи відповідача є не обґрунтованим.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок зазначених доказів у їх сукупності.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову Харківської обласної ради, а також задоволення позову Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові", покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Харківської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" (61201, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 366, код ЄДРПОУ 42808038) на користь Харківської обласної ради (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64, код ЄДРПОУ 24283333; р/р UA598999980334109870000020649 в Казначействі України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК Харківської області, Харківська МТГ, код ЄДРПОУ - 37874947, код класифікації бюджету - 22080400) - 1044457,26 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди комунального майна № 404 Н від 27.05.2020; 350077,17 грн. пені та 26974,02 грн. судового збору.
3. Розірвати договір оренди № 404 Н комунального майна від 27.05.2020, укладений Харківською обласною радою (код ЄДРПОУ 24283333) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" (код ЄДРПОУ 42808038).
4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" (61201, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 366, код ЄДРПОУ 42808038) з нежитлового приміщення 1-го поверху (№ 81, 83-95, 98-102, 83а, 102а) загальною площею 364,7 м2, у тому числі місця спільного користування площею 20,6 м2, будівлі, літ. «А-3», розташованої за адресою: вул. Клочківська, 366, м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" (код ЄДРПОУ 02001699) та зобов'язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64, код ЄДРПОУ 24283333) за актом приймання-передачі.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Позов Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" задовольнити повністю.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 19+" (61201, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 366, код ЄДРПОУ 42808038) на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр служби крові" (м. Харків, вул. Клочківська, буд. 366; код ЄДРПОУ 02001699; р/р № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк") - 572204,94 грн. (у т.ч. ПДВ 95367,49 грн.) заборгованості з орендної плати за Договором оренди комунального майна від 27.05.2020 за №404Н; 181028,38 грн. пені та 11298,50 грн. судового збору.
8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "19" вересня 2025 р.
Суддя Є.М. Жиляєв