вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
15 вересня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/301/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Дикої Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" (46008, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 47А, код ЄДРПОУ 21141124)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" (46008, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 47А, код ЄДРПОУ 31138350)
про: стягнення 207009,36 грн. боргу, в тому числі: 192089,54 грн. - суми основного боргу, 2935,66 грн. - інфляційних втрат, 1074,93 грн. - 3% річних, 10909,23 грн. - пені, та судові витрати.
За участю представників:
-позивача: не з'явився;
-відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" (46008, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 47А, код ЄДРПОУ 21141124) звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою № без номера від 16.05.2025 (вх. №340 від 19.05.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" (46008, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 47А, код ЄДРПОУ 31138350) про стягнення з ТЗОВ "МАКБУД" (код ЄДРПОУ 31138350, 46008, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 47А) на користь ТОВ "Магістр-Д" (код ЄДРПОУ 21141124, 46008, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 47А) 207009,36 грн. боргу , в тому числі: 192089,54 грн. - суми основного боргу, 2935,66 грн. - інфляційних втрат, 1074,93 грн. - 3% річних, 10909,23 грн. - пені, та судові витрати (3105,05 грн. як судовий збір, 10000,0 грн. як оплата вартості послуг адвоката) які покласти на Відповідача.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2022 в частині орендної плати за період з 01.12.2024 по 31.01.2025 та не своєчасне повернення орендованого майна у зв'язку з чим позивачем відповідно до умов договору нараховано подвійну орендну плату за період з 01.02.2025 по 31.03.2025, що є предметом даного судового спору.
Позиція відповідача.
До матеріалів справи відповідачем не було подано Відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заперечення позивача.
Від позивача до матеріалів справи Відповідь на відзив не поступала.
Рух справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 справу №921/301/25 передано на розгляд судді Хомі С.О.
Ухвалою від 23.05.2025 прийнято позовну заяву № без номера від 16.05.2025 (вх. №340 від 19.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" - до розгляду та відкрито провадження у справі №921/301/25 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 23.06.2025 на 14 год. 30хв.
Ухвалою від 23.06.2025 відкладено підготовче засідання на 09.07.2025 на 11 год. 15 хв.
Ухвалою від 09.07.2025 (протокольна) повідомлено відповідача про відкладення підготовчого засідання на 21.07.2025 на 14 год. 15 хв.
Ухвалою 21.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2025 на 10 год. 30хв.
Ухвалою від 03.09.2025 (протокольна) повідомлено відповідача, про оголошення перерви в судовому засіданні до 15.09.2025.2025 до 12 год. 40 хв.
Явка сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився.
В судове засідання представник відповідач не з'явився.
Відповідачу ухвала від 23.05.2025 про відкриття провадження у справі № 921/301/25, та в подальшому ухвали у справі були надіслані до зареєстрованого електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".
А тому, слід вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" повідомлене належним чином про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Розгляд заяв та клопотань.
Заяви та клопотання від сторін до матеріалів справи не надходили.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ) зп відсутності представників сторін.
Господарський процес.
Судом не оголошувалась вступна та резолютивна частини скороченого рішення, оскільки представники сторін в судове засідання 15.09.2025 не прибули.
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.
01.07.2022 між ТОВ «Магістр-Д» (надалі - Орендодавець) та ТОВ «МАКБУД» (надалі - Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору, орендодавець зобов'язується надати за цим договором орендарю приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною корисною площею 68,55 м.кв. (в приміщенні першого поверху), розташоване за адресою: м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького 47а, для розміщення ділового офісу, а також забезпечити орендарю вільний доступ в зазначене приміщення.
Орендодавець зобов'язується передати орендарю у користування за цим договором все майно, яке було встановлено та знаходиться в приміщенні. Перелік переданого майна, встановленого і що знаходиться в приміщенні, наводиться в Додатку 1 до цього договору (п.1.2 Договору).
Орендодавець втрачає право розпоряджатися зданими в оренду приміщеннями на термін дії цього договору(п.1.3. Договору), крім того, як визначено у п.1.4. Договору, орендодавець засвідчує відсутність претензій третіх осіб на об'єкт оренди, а також те, що на момент підписання цього договору об'єкт оренди не виступає предметом будь-якого іншого Договору.
Відповідно до пункту 1.5. Договору орендар не має права передати зазначене приміщення в суборенду (або інше - за рішенням сторін).
Порядок та умови передачі та повернення об'єкта оренди встановлено пунктом 2 Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2022.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, орендодавець у п'ятиденний термін після підписання цього договору забезпечує орендарю передачу приміщення по акту здачі-приймання. Сторони домовились, що підписання акту здачі-приймання об'єкта оренди відбудеться протягом п'яти днів з моменту підписання цього Договору.
Разом з приміщенням в аналогічному порядку здавання-приймання підлягає майно, яке було встановлено та знаходиться в приміщенні, перераховане у Додатку 1 до цього договору (п.2.2 Договору).
Передача об'єкта оренди орендарю не спричиняє передачу останньому права власності на нього. Орендар володіє й користується ним протягом терміну оренди.
Відповідно до п.2.5 Договору, у випадку припинення дії даного договору з будь-яких причин, у тому числі у разі закінчення терміну його дії, Орендар зобов?язаний повернути об?єкт оренди орендодавцю на протязі десяти календарних днів, з моменту припинення терміну дії даного договору.
Відповідно до п.2.10 Договору - якщо після припинення дії даного Договору Орендар не звільнить об?єкт оренди від будь-якого майна, що є його власністю на протязі десяти календарних днів, Орендодавець має право самостійно звільнити об?єкт оренди від вказаного майна та стягнути з Орендаря витрати на звільнення об?єкта оренди від майна Орендаря та його зберігання. Своїм підписом під текстом даного Договору Орендар надає на це безвідкличну згоду. У такому випадку, об?єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту складання акту звільнення об?єкту оренди від майна Орендаря, а Орендар зобов'язується сплатити орендну плату у подвійному розмірі, від розміру, встановленого у даному Договорі за весь час прострочення повернення об?єкта оренди та відшкодувати Орендодавцю витрати, пов'язані із звільненням об?єкта оренди та зберігання майна.
Пуктом 3 Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2022 визначено термін дії оренди, де у п.3.1 передбачено, що договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2022 року включно. Термін оренди може бути скорочений тільки за взаємною згодою сторін (п.3.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.2. Договору, орендна плата починає нараховуватись з 01 жовтня 2022 року та сплачується Орендарем не пізніше 5 числа кожного наступного місяця на підставі рахунку, наданого Орендодавцем.
Пунктом 4.3 Договору, орендар також вносить на розрахунковий рахунок орендодавця, протягом 15 (п?ятнадцяти) днів з моменту укладання Договору, забезпечувальний платіж за останній місяць оренди в розмірі орендної плати за місяць. Забезпечувальний платіж може бути використаний Орендодавцем у разі невиконання Орендарем фінансових зобов?язань щодо своєчасної сплати Орендної плати, комунальних та експлуатаційних послуг. Використання забезпечувального платежу Орендодавцем відбувається з попереднім письмовим повідомленням Орендаря.
Відповідно до пункту 4.4. Договору, щомісяця Орендодавець готує та передає Орендарю акт наданих послуг, який останній зобов?язується підписати на протязі двох робочих днів.
З аналізу підпунктів 4.5.- 4.9. пункту 4 Договору, судом встановлено що:
- Розмір орендної плати може переглядатися за письмовою вимогою Орендодавця.
- Орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який строк у розмірі, що визначається на момент оплати.
- Вартість комунальних та інших послуг не входить до орендної плати.
- Орендар не пізніше 5 числа кожного наступного місяця компенсовує Орендодавцю усі фактичні витрати за користування комунальними та іншими послугами.
- У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення об?єкта оренди та майна за Актом прийому-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов?язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції (якщо такі передбачені цим Договором).
Пунктом 6.1 Договору передбачені обов'язки орендаря, зокрема:
- на підставі наданих орендодавцем рахунків своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсовувати усі фактичні витрати за користування комунальними послугами, телефонами, послугами інтернет;
- у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві, орендоване приміщення та майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна.
Відповідно до п.9.2 договору, у разі невнесення орендної плати (компенсації фактичних витрат за користування комунальними та іншими послугами) у строки, встановлені в цьому договорі, Орендар сплачує Орендодавцю пеню за весь період прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (у період впродовж якого існувала заборгованість), за кожен день прострочення від розміру простроченої суми платежів, передбачених Договором.
На виконання умов Договору, на підставі акту здачі-приймання майна, Орендодавець передав в строкове платне володіння та користування майно (приміщення загальною корисною площею 68,55 м.кв.).
Факт передачі майна в оренду підтверджується Актом здачі-приймання майна (в рамках Договору оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2022 року) від 01.07.2022. Відповідно до Акту, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГІСТР-Д» (орендодавець) передав, а орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКБУД» прийняв у строкове платне володіння та користування для потреб ведення господарської діяльності майно, що розташоване за адресою: Україна, 46006, Тернопільська область, м.Тернопіль, вулиця Князя Острозького, 47-А (надалі - об'єкт оренди), а саме: (1/частина адмінбудинку (приміщення цокольного поверху) - 68,55 м.кв., 2/кондиціонери - 1 шт., 3/світильники денного світла - 10 шт., 4/тумбочка з умивальником - 1шт., 5/дзеркало настінне - 1 шт., 6/система пожежної сигналізації - 1 од., 7/система відеоспостереження - 1 од.). Об'єкт оренди переданий в технічно-справному стані (п.2. Акту здачі-приймання майна від 01.07.2022).
Між сторонами до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2022, було укладено додаткові угоди від 23.08.2022, від 30.12.2022 та від 30.12.2023.
Додатковою угодою від 23.08.2022 змінено умови договору, зокрема:
- змінена площа переданого в оренду приміщення - 137,1 кв.м.;
- змінено розмір місячної орендної плати, який за вересень 2022 року становив 10000,00 грн., з жовтня 2022 року становив 20000,00 грн.
Додатковою угодою від 30.12.2022 року змінено умови договору, зокрема:
- продовжено термін дії Договору - до 31.12.2023 року;
- змінено розмір місячної орендної плати, який з березня 2023 року становить 27480,55 грн.
Додатковою угодою від 30.12.2023 продовжено термін дії Договору - до 31.12.2024.
Орендна плата та розрахунки за договором визначені у пункті 4 Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2022.
Розмір місячної орендної плати складає 10000,00 гривень (п.4.1 Договору).
20.09.2024 року, у зв?язку з порушенням умов договору щодо орендної плати, позивач звернувся із позовною заявою до Господарського суду Тернопільської області. У позовній заяві позивач просив стягнути борг в сумі 211188,62 грн. по наступних актах надання послуг:
- по акту надання послуг №1039 від 29.02.2024 року в сумі 675,44 грн. (по вказаному акту частково погашений борг в сумі 6077,33 грн.);
- по акту надання послуг №1644 від 29.03.2024 року в сумі 27480,55 грн.;
- по акту надання послуг №1645 від 29.03.2024 року в сумі 6006,60 грн.;
- по акту надання послуг №2389 від 30.04.2024 року в сумі 27480,55 грн.;
- по акту надання послуг №2390 від 30.04.2024 року в сумі 3181,31 грн.;
- по акту надання послуг №3037 від 31.05.2024 року в сумі 27480,55 грн.;
- по акту надання послуг №3038 від 31.05.2024 року в сумі 3099,95 грн.;
- по акту надання послуг №3724 від 30.06.2024 року в сумі 27480,55 грн.;
- по акту надання послуг №3725 від 30.06.2024 року в сумі 2362,93 грн.;
- по акту надання послуг №4601 від 31.07.2024 року в сумі 27480,55 грн.;
- по акту надання послуг №4602 від 31.07.2024 року в сумі 3498,54 грн.;
- по акту надання послуг №5444 від 31.08.2024 року в сумі 27480,55 грн.
08.11.2024 позивач на адресу відповідача надіслав лист-попередження про небажання продовжити договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2022 року, який міститься у матеріалах справи. Також цим листом позивач повідомив відповідача, що у разі неповернення об?єкта оренди, ТОВ «МАГІСТР-Д» буде нараховувати оренду плату у подвійному розмірі, що встановлений у Договорі.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.01.2025 року у справі № 921/568/24 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" (46008, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 47А, ідентифікаційний код 31138350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТР-Д" (46008, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 47А, ідентифікаційний код 21141124):
- 211188 (двісті одинадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн 62 коп. боргу;
- 4657 (чотири тисячі шістсот п?ятдесят сім) грн 96 коп. інфляційних нарахувань;
- 1747 (одну тисячу сімсот сорок сім) грн 08 коп. 3% річних;
- 15333 (п?ятнадцять тисяч триста тридцять три) грн 30 коп. пені.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" (46008, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 47А, ідентифікаційний код 31138350) повернути об'єкт оренди загальною площею 137,1 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 47 А (приміщення першого поверху) Товариству з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" (46008, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 47А, ідентифікаційний код 21141124).
Позивач стверджує, що вказане рішення відповідачем добровільно не виконане, у зв?язку з чим, видані на підставі нього накази щодо стягнення боргу та судових витрат від 11.02.2025 року, пред?явленні для виконання до приватного виконавця.
Матеріали справи містять копії актів про надання послуг скріплених підписами та печатками сторін за період грудень 2024 - березень 2025 року на загальну суму 192635,70 грн, зокрема:
- по акту надання послуг №8271 від 31.12.2024 року в сумі 27480,55 грн. (за оренду приміщення);
- по акту надання послуг №8272 від 31.12.2024 року в сумі 6 313,51 грн ( за компенсацію електроенергії, водопостачання, водовідведення та використаний газ);
- по акту надання послуг №492 від 31.01.2025 року в сумі 27480,55 грн (за оренду приміщення);
- по акту надання послуг №493 від 31.01.2025 року в сумі 8022,97 грн ( за компенсацію електроенергії, водопостачання, водовідведення та використаний газ);
- по акту надання послуг №983 від 28.02.2025 року в сумі 54959,45 грн (за оренду приміщення);
- по акту надання послуг №1003 від 28.02.2025 року в сумі 7569,53 грн ( за компенсацію електроенергії, водопостачання, водовідведення та використаний газ);
- по акту надання послуг №1584 від 31.03.2025 року в сумі 54959,45 грн (за оренду приміщення);
- по акту надання послуг №1585 від 31.03.2025 року в сумі 5849,69 грн ( за компенсацію електроенергії, водопостачання, водовідведення та використаний газ).
На їх підставі позивач виставляв відповідачу рахунки для оплати на загальну суму 192635,70 грн, а саме:
- №3996 від 31.12.2024 на суму 33 794,06 грн;
- №1293 від 31.01.2025 на суму 35 503,52 грн;
- №1296 від 28.02.2025 на суму 62 528,98 грн;
- №1297 від 31.03.2025 на суму 60 809,14 грн
Позивач стверджує, що відповідач частково погасив борг по акту №8272 від 31.12.2024 року в сумі 6 313,51 грн на суму 546,16грн і заборгованість по такому складає 5767,35грн. Решта актів наданих послуг залишилися неоплаченими на загальну суму 192089,54 грн.
05.03.2025 року позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу щодо повернення орендованого майна та погашення заборгованості (лист-вимогу відповідач отримав 21.03.2025, що підтверджується трекінгом поштового пересилання АТ "УКРПОШТА", наявним у матеріалах справи).
23.04.2025 між позивачем та відповідачем складено Акт повернення майна (в рамках Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2022), згідно якого, відповідно до умов Договору, Орендар повернув, а Орендодавець прийняв майно, що розташоване за адресою: Україна, 46008, Тернопільська область, м. Тернопіль, вулиця Князя Острозького, 47-А, (надалі - Об'єкт оренди), а саме: 1/ Частина адмінбудинку (приміщення першого поверху) - 137,1 м.кв. Об'єкт оренди, відповідно до пункту 2 Акту, повернутий в технічно справному стані.
Зобов'язання щодо погашення заборгованості з орендної плати та компенсації за комунальні послуги відповідач не виконав.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором оренди нежитлового приміщення від 01.07.2022, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Згідно з частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).
У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником.
Щодо компенсаційного характеру заходів відповідальності у цивільному праві, зокрема встановленого ст.625 ЦК України, то такий сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19.06.2019р. у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 18.03.2020р. у справі №902/417/18, від 16.09.2021р. у справі №915/2222/19.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріалами справи підтверджено укладення сторонами у справі договору від 01.07.2022 оренди нежитлового приміщення, а також факт передачі позивачем за актом приймання - передачі від 01.07.2022 відповідачу визначеного вказаним договором майна, площа якого з урахуванням укладеної додаткової угоди від 23.08.2022 складає 137,1 кв.м.
Рішенням суду від 16.01.2025 у справі №921/568/24, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТР-Д", зокрема, 211188 грн 62 коп. заборгованості по орендній платі за період з лютого 2024 по серпень 2024 року (включно) та встановлено, що строк дії договору складав до 31.12.2024.
Зазначеним рішенням суду зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" (46008, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 47А, ідентифікаційний код 31138350) повернути об'єкт оренди загальною площею 137,1 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 47 А (приміщення першого поверху) Товариству з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" (46008, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 47А, ідентифікаційний код 21141124)
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлена в рішенні, у зв'язку з чим відсутня необхідність встановлення їх повторно, піддаючи сумніву стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" лише 23.04.2025 повернуло орендоване майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д", що підтверджується Актом повернення майна (в рамках Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2022).
Оскільки відповідач користувався об'єктом оренди, факт такого користування не заперечив, то в силу закону та договору зобов'язаний був здійснювати орендні платежі за користування ним.
Позивач, відповідно до умов договору та чинного законодавства за період з 01.02.2025 по 31.03.2025, за час прострочення повернення орендованого майна, нарахував відповідачу орендну плату у подвійному розмірі.
Згідно розрахунку, складеного позивачем, у відповідача, станом 16.05.2025 ( дата звернення з позовом), існує борг по орендній платі та за користування комунальними послугами за період грудень 2024 року - березень 2025 року в сумі 192 089,54 грн.
Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати оренди майна та плати за користування комунальними послугами за період з грудня 2024 по березень 2025 року, матеріали справи не містять.
Отже, вказане свідчить, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" має заборгованість перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" на загальну суму 192 089,54 грн, які не сплачені, а відтак позовна вимога про стягнення заборгованості у сумі 192 089,54 грн підлягає задоволенню.
Позивач відповідно до ст.625 ЦК України здійснив нарахування на суму боргу 2935,66 грн - інфляційних втрат за період з 07.01.2025 по 07.05.2025.
Перевіривши правильність нарахування втрат від інфляції, суд дійшов до висновку що розрахунок проведено вірно, а тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 2935,66 грн - інфляційних втрат.
Позивач здійснив нарахування на суму боргу 1074,93 грн - 3% річних за період з 07.01.2025 по 07.05.2025.
Перевіривши правильність нарахування 3% річних, суд дійшов до висновку що розрахунок проведено вірно, а тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 1074,93 грн - 3% річних.
Відповідно до п.9.2 Договору оренди та вимог чинного законодавства позивач, у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем оплати оренди майна та плати за користування комунальними послугами нарахував останньому пеню за період 07.01.2025 по 07.05.2025, яка згідно детального розрахунку позивача становить 10909,23грн.
Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов до висновку, що розрахунок проведено вірно, а тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 10909,23грн - пені.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3105,15 грн згідно платіжної інструкції № 7604 від 15.05.2025.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3105,15 грн збору в повернення сплачених судових витрат.
Витрати на правову допомогу.
Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення судових витрат. В своїй позовній заяві зазначає про те, що планує понести витрати як оплату вартості послуг адвоката, пов'язаних з підготовкою та написанням позовної заяви та розглядом справи в суді першої інстанції в сумі 10 000,00 грн. гонорару за надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення таких витрат позивач надав до позовної заяви:
- Договір про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) №01/24 від 04.01.2024, який укладений між адвокатом - Шкварком Тарасом Романовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000281, видане Радою адвокатів Тернопільської області 29.03.2018 року (на підставі рішення №118/6 від 29.03.2018 року), далі - Адвокат, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" в особі директора Джумаги Олега Михайловича, що діє на підставі статуту, далі Замовник, з другої сторони, кожен окремо Сторона, а разом - Сторони, уклали даний Договір, де згідно п.1.1. виконавець бере на себе зобов'язання по наданню Замовнику на строковій основі комплексу адвокатських послуг (правничої допомоги) консультаційно-правового характеру у відповідності з умовами цього договору та наступними додатковими письмовими угодами, а Замовник зобов'язується здійснювати оплату таких послуг.
- Додаткову угоду від 15.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) №01/24 від 04.01.2024, в якій пунктом 1 визначено що дана додаткова угода визначає порядок оплати правничої допомоги (адвокатських послуг) при представленні інтересів Замовника щодо підготовки та подання до Господарського суду Тернопільської області позовної заяви про стягнення боргу з ТОВ "Макбуд" (код ЄДРПОУ 31138350). А згідно пункту 2 визначено, що за надання правової допомоги (адвокатських послуг) в суді першої інстанції Замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 10 000,00 грн.
Згідно п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Верховний Суд в своїй додатковій постанові від 21.01.2020 у справі 904/1038/19 зазначив про те, що аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04).
За приписами статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому цим Законом. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами (ст.6 Закону).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено», що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у відповідності до п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази понесення позивачем судових витрат на оплату послуг адвоката Шкварка Т.Р., який представляв інтереси позивача під час розгляду справи, умови договору про надання правової допомоги, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 10 000,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКБУД" (код ЄДРПОУ 31138350, 46008, м. Тернопіль, вул.Кн. Острозького, 47А) на користь ТОВ "Магістр-Д" (код ЄДРПОУ 21141124, 46008, м. Тернопіль, вул.Кн. Острозького, 47А) :
- 192089,54 грн. (сто дев'яносто дві тисячі вісімдесят дев'ять гривень 54 копійки) - суми основного боргу,
- 2935,66 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 66 копійок) - інфляційних втрат,
- 1074,93 грн. (одну тисячу сімдесят чотири гривні 93 копійки) - 3% річних,
- 10909,23 грн. (десять тисяч дев'ятсот дев'ять гривень 23 копійки) - пені,
- 3105,15 грн (три тисячі сто п'ять гривень 15 копійок) - судові витрати по сплаті судового збору,
- 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати позивачу та відповідачу до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано: 19 вересня 2025 року.
Суддя С.О. Хома