19.09.2025м. СумиСправа № 920/948/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
Розглянувши заяву представника ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Суми», адвоката Мазнєвої Світлани Григорівни, про ухвалення додаткового рішення (вх. № 4863 від 09.09.2025) та матеріали справи № 920/948/25:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» (м. Суми, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36067295)
до відповідача Комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 70, код ЄДРПОУ 34452169)
про стягнення 281242 грн 54 коп.
Без виклику сторін.
Рішенням від 03.09.2025 Господарського суду Сумської області позов задовольнив повністю; стягнув з Комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 70, код ЄДРПОУ 34452169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» (м. Суми, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36067295) 254712 грн 50 коп. боргу, 20750 грн 91 коп. пені, 5779 грн 13 коп. інфляційних втрат, 3374 грн 91 коп. витрат зі сплати судового збору.
09.09.2025 представник позивача - ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Суми», адвокат Мазнєва С.Г., звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення (вх. № 4863 від 09.09.2025), згідно якої просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 920/948/25 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі в розмірі 14062 грн 12 коп.
Розглянувши без повідомлення сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 5, 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Лавентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано поняття ціни договору. Так, за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року в справі № 914/359/18, від 06.03.2019 року в справі № 922/1163/18.
Суд установив, що у позовній заяві представник позивача зазначив, що позивач очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 15000 грн 00 коп.
Послуги з правничої допомоги у справі № 920/948/25 були надані позивачу адвокатом Мазнєвою Світланою Григорівною.
В підтвердження витрат на правничу допомогу позивач подав копії: договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 25.06.2025; ордеру на надання правничої допомоги від 26.06.2025; акту приймання-передачі виконаних робіт від 09.09.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 26.06.2025; платіжної інструкції № 6896 від 10.07.2025 на суму 20000 грн 00 коп.
Згідно до п. 7 договору про надання правової допомоги, оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом (позивачем у цій справі) наступним чином: загальна сума гонорару адвоката по веденню кожної справи становить 5% від суми стягнутого боргу, яка сплачується клієнтом адвокату авансом у розмірі 10000.00 гривень по кожній справі і залишок остаточного розрахунку протягом 3-х днів з дати ухвалення місцевим судом судового рішення у кожній справі.
Вказані суми оплати послуг адвоката є фіксованими і не залежать від кількості часу, витраченого адвокатом та/або обсягу створених документів адвокатом, необхідних для виконання цього договору.
Сторони можуть узгодити і підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг, де конкретизувати певні права і обов'язки сторін за цим договором.
09.09.2025 року між позивачем і адвокатом підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт за вищевказаним договором, згідно якого сторони узгодили обсяг і вартість виконаних робіт, наданих послуг по двом справам, за якими адвокатом здійснювалось представництво у Господарському суді Сумської області та надавалась професійна правнича допомога, а саме: у справі № 920/948/25 та № 920/989/25.
По веденню адвокатом Мазнєвою С.Г. справи № 920/948/25, згідно вказаного акту, сторони узгодили такі виконані роботи, надані послуги:
- вивчення матеріалів, наданих клієнтом, консультації з клієнтом щодо предмету спору, підготовка і подання до Господарського суду Сумської області позовної заяви про стягнення з Комунального підприємства «Сумитеплоенерогоцентраль» Сумської міської ради боргу в сумі 254712 грн 50 коп., 20750 грн 91 коп. пеня подвійна ставка НБУ, 5779 грн 13 коп. інфляційних збитків, всього - 281242 грн 54 коп.;
- підготовка і подання до Господарського суду Сумської області документів з процесуальних питань та по суті справи № 920/948/25;
- контроль руху справи № 920/948/25 через Електронний кабінет адвоката в системі Електронний суд з ціллю своєчасного реагування і вирішення питань процесуального характеру.
Відповідно до п. 1 акту приймання-передачі від 09.09.2025 загальна вартість послуг адвоката, наданих клієнту з ведення справи № 920/948/25 в Господарському суді Сумської області згідно до п. 7 договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.06.2025 року становить 14062 грн 12 коп., що відповідає 5% від суми стягнутого боргу за рішенням Господарського суду Сумської області від 03.09.2025 року у справі № 920/948/25, з яких аванс в сумі 10000 грн 00 коп. сплачено згідно до платіжної інструкції № 6896 від 10.07.2025 року, а решта, в сумі 4062 грн 12 коп. підлягає оплаті до 12.09.2025 року і ця сума є фіксованою та не залежить від кількості часу, витраченого адвокатом на ведення справи на цій стадії.
За приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Виходячи з наданих ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України від 23.01.2014, Горковлюк та Кагановський проти України від 04.10.2018).
В кожній конкретній справі суд оцінює розмір витрат на правничу допомогу у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були вони фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо. Суд не вбачає розумної потреби у таких витратах для цієї справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
З огляду на вищевикладене, специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, з урахуванням договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 25.06.2025, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем, у зв'язку із розглядом справи № 920/948/25 у розмірі 14062 грн 12 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 70, код ЄДРПОУ 34452169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» (м. Суми, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36067295) 14062 грн 12 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складене та підписане суддею 18.09.2025.
Суддя Є.А. Жерьобкіна