03.09.2025м. СумиСправа № 920/455/23(920/630/24)
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/455/23 (920/630/24) в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Афганський центр» (40000, м.Суми, вул. Петропавлівська, буд. 72, код ЄДРПОУ 32317817) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича (40022, м.Суми, вул. Троїцька, 21),
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469)
про покладення субсидіарної відповідальності
За участі представників сторін:
від позивача - Солдаткін І.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідача - Ступак І.В. (в режимі відеоконференції)
від третьої особи - не з'явився
Ліквідатор у своїй заяві просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю “Афганський центр» на ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 кошти в сумі 784 173,30 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Афганський центр», для забезпечення задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/455/23 (920/630/24); справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; розгляд справи № 920/630/24 здійснювати в межах справи № 920/455/23 про банкрутство ТОВ “Афганський центр» в окремому позовному провадженні. Також ухвалою було залучено до участі у справі третю особу; надано сторонам строк для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив; третім особам подати письмові пояснення щодо позовних вимог з урахуванням вимог ст. 168 ГПК України.
17.06.2024 представником третьої особи - ГУ ДПС у Сумській області подано до суду пояснення від 13.06.2024 №877/5/18-28-13-04-01, в яких просить задовольнити заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_1 .
Відповідно до ухвали суду від 29.07.2024 справу № 920/455/23 (920/630/24) вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, розпочавши зі стадії відкриття провадження; призначено підготовче засідання на 27.08.2024, 12:30.
Судове засідання 27.08.2024 у справі № 920/455/23 (920/630/24) не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 29.08.2024 призначено підготовче засідання на 01.10.2024, 12:30.
У зв'язку з відпусткою суддя Соп'яненко О.Ю. 01.10.2024 судове засідання не відбулося у справі №920/455/23 (920/630/24), ухвалою суду від 07.10.2024 призначено підготовче засідання на 31.10.2024, 11:00.
Судове засідання 31.10.2024 у справі №920/455/23 (920/630/24) не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 05.11.2024 призначено підготовче засідання на 27.11.2024, 12:30.
25.11.2024 позивачем - ліквідатором ТОВ “Афганський центр» подано клопотання від 25.11.2024, в якому зазначив, що з метою не затягування ліквідаційної процедури боржника, у разі оголошення повітряної тривоги просить розглядати справу без участі ліквідатора.
Судове засідання 27.11.2024 не відбулося у зв'язку з відпусткою судді; ухвалою суду від 04.12.2024 підготовче засідання призначено на 26.12.2024, 12:30.
У зв'язку з відпусткою судді 26.12.2024 підготовче засідання було призначено на 04.02.2025, 12:40, згідно ухвали суду від 24.12.2024.
04.02.2025 позивачем - ліквідатором ТОВ “Афганський центр» подано клопотання від 04.02.2025, в якому зазначив, що з метою не затягування ліквідаційної процедури боржника, у разі оголошення повітряної тривоги просить розглядати справу та прийняти рішення його без участі.
Також у зв'язку з відпусткою судді 04.02.2025 розгляд справи не відбувся, підготовче засідання призначено на 17.02.2025, 15:00 згідно ухвали суду від 07.02.2025.
Судове засідання 17.02.2025 у справі №920/455/23 (920/630/24) не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 19.02.2025 призначено підготовче засідання на 12.03.2025, 12:40.
Відповідно до ухвали суду від 12.03.2025 підготовче провадження у справі № 920/455/23 (920/630/24) закрито; призначено розгляд справи по суті на 10.04.2025, 12:40.
31.03.2025 представником ОСОБА_1 подано до суду заяву від 31.03.2025 (вх.№1706), в якій просить повернутися до стадії підготовчого провадження у даній справі та поновити строк відповідачу для подання відзиву на заяву.
09.04.2025 представником ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву від 09.04.2025 (вх.№1599), в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Ухвалою суду від 10.04.2025 задоволено заяву представника відповідача від 31.03.2025 (вх.№1706) про повернення до стадії підготовчого провадження у даній справі та поновлення строку для подання відзиву на заяву; постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження при розгляді справи №920/455/23 (920/630/24); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня отримання даної ухвали; призначено підготовче засідання на 29.04.2025, 11:40. Судове засідання режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника відповідача - адвоката Ступак І.В. та позивача - ОСОБА_2
22.04.2025 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву від 22.04.2025, в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, та вказує на те, що відсутні правові підстави для покладення на відповідача субсидіарної відповідальності, яка становить суму визнаних кредиторських вимог за зобов'язаннями боржника. А ліквідатором не вжито всієї повноти дій у ліквідаційній процедурі, що унеможливлює визначення розміру субсидіарної відповідальності, та не доведено вчинення відповідачем дій, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з банкрутством боржника (доведення боржника до банкрутства).
22.04.2025 позивачем - ліквідатором ТОВ “Афганський центр» подано заяву про зменшення позовних вимог від 22.04.2025 (вх.№2351), відповідно до якої останній просить
- покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю “Афганський центр» (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 72, код ЄДРПОУ 32317817) у сумі 654 315,24 грн. на громадянина України ОСОБА_1 ;
- стягнути з громадянина України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) кошти в сумі 654 315,24 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Афганський центр», для забезпечення задоволення вимог кредиторів.
Також 25.04.2025 позивачем подано до суду пояснення від 25.04.2025, в яких надає додаткові обгрунтування з урахуванням відзиву відповідача та зазначає, що коли директором ТОВ “Афганський центр» був ОСОБА_1 , товариство здійснювало підприємницьку діяльність, однак, в той же час збільшувалась кредиторська заборгованість. При цьому у боржника були відсутні будь - які активи, а більша частина боргу виникла при директорі ОСОБА_1 . Після того, як борги перед кредитором зросли, ОСОБА_1 здійснив відчуження 100% частки у статутному капіталі ТОВ “Афганський центр» на користь нового номінального засновника та керівника підприємства ОСОБА_3 , що свідчить про наявність умисних дій щодо переведення управління товариством на нового номінального засновника та керівника - ОСОБА_3 , та як наслідок уникнення відповідальності засновника та директора ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 29.04.2025 прийнято заяву позивача - ліквідатора ТОВ “Афганський центр» про зменшення позовних вимог від 22.04.2025 (вх.№2351) до розгляду; підготовче провадження у справі № 920/455/23 (920/630/24) закрито; призначено розгляд справи по суті на 20.05.2025, 12:20.
Судове засідання 20.05.2025 у справі №920/455/23 (920/630/24) не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 28.05.2025 призначено розгляд справи по суті на 17.06.2025, 12:20.
У зв'язку з відпусткою судді 17.06.2025 розгляд справи не відбувся, ухвалою суду від 26.06.2025 призначено розгляд справи по суті на 16.07.2025, 12:00.
Судове засідання 16.07.2025 призначене на 12:00 у справі №920/455/23(920/630/24) не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 17.07.2025 призначено розгляд справи по суті на 07.08.2025, 12:20.
Судове засідання 07.08.2025 призначене на 12:20 у справі №920/455/23(920/630/24) не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 13.08.2025 призначено розгляд справи по суті на 03.09.2025, 12:20.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, заяв, клопотань не подала, про розгляд справи повідомлена належним чином.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення та підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Представник відповідача заперечила проти позову, просила відмовити у його задоволенні.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Постановою господарського суду від 10.08.2023 у справі № 920/455/23 Товариство з обмеженою відповідальністю “Афганський центр» (40000, м.Суми, вул. Петропавлівська, буд. 72, код ЄДРПОУ 32317817) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича (вул. Троїцька, 21, м. Суми, 40022; свідоцтво № 200 від 08.02.2013).
Ухвалою суду від 31.05.2023 (ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство) були визнані вимоги єдиного кредитора - Головного управління ДПС у Сумській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Афганський центр» у розмірі 784 173,30 грн та включено до реєстру вимог кредиторів, з яких: 26 840,00 грн судового збору та 60 300,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого включено до першої черги, 697 033,30 грн - податкової заборгованості включено до третьої черги реєстру вимог кредиторів.
На виконання приписів норм Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення активів банкрута для подальшого погашення грошових вимог кредиторів ТОВ “Афганський центр», як на стадії розпорядження майном, так і у ліквідаційній процедурі арбітражним керуючим вчинялися дії для виявлення майна та активів товариства.
Перебуваючи на стадії розпорядження майном ТОВ «Афганський центр» розпорядником майна направлені директору боржника Тимківу А.З. на юридичну адресу підприємства - боржника та за місцем його проживання, з проханням надати документи для аналізу та провести інвентаризацію. Однак, вказані листи не отримані та повернулися розпоряднику майна.
Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, засновником та директором ТОВ “Афганський центр» станом на 21.05.2020 був ОСОБА_1 .
Так, відповідно до проведеного аналізу фінансово - господарської, інвестиційної діяльності та становища на товарних ринках ТОВ “Афганський центр» встановлено, що “За результатом роботи у 2020 році підприємство отримало збитки у сумі (-432,7) тис. грн., у 2021 році підприємство спрацювало зі збитками у сумі (-369,4) тис. грн., у 2022 році підприємство отримало збитки в сумі (-85,4) тис. грн., станом на 31.03.2023 р. підприємство отримало прибуток в сумі 2,0 тис. грн. Тож на даному етапі підприємство є загалом збитковим та його фінансове становище є нестабільним.
Загальна сума доходів підприємства в 2020 році становила 83,0 тис. грн., в 2021 році склала 2,4 тис. грн., в 2022 році склала 0,4 тис. грн., станом на 31.03.2023 р. - 2,0 тис. грн. При цьому на протязі всього періоду, що аналізується, спостерігалась тенденція до зменшення як загальної суми доходів підприємства, так і доходів від основної виробничої діяльності. Доходи в періоді з 2020 р. по 31.03.2023 р. на 100% сформовані за рахунок доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Показник інвестиційної привабливості впродовж всього досліджуваного періоду має від'ємні значення та негативні тенденції розвитку: а саме, в 2020 році він становив (-94); в 2021 році (-3558); в 2022 році (-21780); та станом на 31.03.2023 року дорівнює (-4355).
Отже, у 2021, 2022 роках ТОВ “Афганський центр» спрацювало із збитками, при цьому за період з 30.03.2021 по 30.09.2022 заборгованість перед ГУ ДПС у Сумській області зросла з 21 334,00 грн. до 654 315,24 грн, коли директором ТОВ “Афганський центр» був ОСОБА_1 .
В ході проведення інвентаризації майна ліквідатором був виявлений актив підприємства, а саме: цінні папери, які належать ТОВ «Афганський центр». Найменування емітента: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «СТАНДАРТ РЕ». Кількість цінних паперів 298 863. Загальна номінальна вартість - 298 863. Іншого майна виявлено не було.
На виконання рішення комітету кредиторів ТОВ «Афганський центр» був здійснений продаж цінних паперів через систему ПРОЗОРРО. Цінні папери виставлялись на першому аукціоні, першому повторному аукціоні, другому повторному аукціоні.
Однак, аукціони не відбулись за відсутністю учасників.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 25.04.2024 та рішення господарського суду Сумської області від 19.12.2016 у справі №920/750/16 встановлено:
23 листопада 2005 р. між Сумською міською радою і ТОВ «Афганський центр» був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Сумська міська рада надала, а ТОВ «Афганський центр» прийняло в оренду земельну ділянку загальною площею 2,4111 га, яка знаходиться за адресою: м. Суми, перехрестя вулиць Калініна та Першотравнева (перейменовано м. Суми, перехрестя вулиць В'ячеслава Чорновола та Першотравнева).
Також ТОВ «Афганський центр» передало в суборенду ПАТ «Сумиобленерго» частину земельної ділянки площею 0,0172 га за адресою: м. Суми, перехрестя вулиць В'ячеслава Чорновола та Першотравнева, від загальної площі 2,4111, відповідно до договору суборенди частини земельної ділянки від 20.01.2020.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області від 29.11.2019 № 6388 становить 11 074 182,30 грн. (одинадцять мільйонів сімдесят чотири тисячі сто вісімдесят дві гривні 30 коп.) за 2,4111 га.
Орендна плата на період будівництва для 0,8184 га (землі комерційного користування) протягом двох років з моменту реєстрації становить 1,0% від нормативної грошової оцінки землі, після завершення будівництва (через два роки після реєстрації договору) становить 2,0% від нормативної грошової оцінки землі. Орендна плата на рік для 1,2332 га (землі автомобільного транспорту) становить 1,5% від нормативної грошової оцінки землі, для 0,3595 га (землі комерційного використання) становить 2,0% від нормативної грошової оцінки землі.
Отже, сплата податків за оренду земельної ділянки директором ОСОБА_1 припинилась з моменту завершення будівництва житлової та громадської забудови.
Відповідно до листа від 23.06.2023 з Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управлінням Державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради в 2020 - 2022р.р., ТОВ «Афганський центр» видавались декларація про початок будівельних робіт та сертифікати про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Разом з тим, податковий борг перед ГУ ДПС у Сумській області з орендної плати з юридичних осіб у ТОВ «Афганський центр» на загальну суму 697 033,30 грн виник за період з лютого 2021 по вересень 2022, з терміном сплати з 30.03.2021 по 31.10.2022.
Вказана заборгованість виникла за період з 30.03.2021 по 31.10.2022 коли діяли повноваження директора ТОВ “Афганський центр» ОСОБА_1 .
Отже, на час коли директором та засновником ТОВ «Афганський центр» був ОСОБА_1 , підприємством здійснювалась підприємницька діяльність. Зокрема, отримувались сертифікати та декларації від Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради, земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ «Афганський центр» та передавалась в суборенду ПАТ «Сумиобленерго».
По договору оренди земельної ділянки від 23.05.2005 виник податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у ТОВ «Афганський центр», який, на думку позивача, директор ОСОБА_1 не мав наміру сплачувати, через відсутність активів у боржника.
Сплата податків за оренду земельної ділянки директором ОСОБА_1 припинилась з моменту завершення будівництва житлової та громадської забудови.
В процедурі ліквідації, в ході проведення інвентаризації, ліквідатором довгострокові фінансові інвестиції на суму 1 284,5 виявлені не були.
Отже, відчуження 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Афганський центр» на користь нового номінального засновника та керівника боржника - ОСОБА_3 свідчить про наявність умисних дій щодо переведення управління товариством на нового номінального засновника та керівника - ОСОБА_3 , та як наслідок уникнення відповідальності засновника та директора ОСОБА_1 за невиконання товариством - боржником зобов'язань зі сплати податків, а також унеможливлення звернення стягнення на будь - яке майно товариства для задоволення вимог його кредиторів.
У постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18 (917/1932/20) зазначено, що до засновника може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв'язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів.
Згідно із ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, па засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Навмисне зменшення ліквідаційної маси керівником призводить до недостатності майна боржника для погашення боргів перед кредиторами в розумінні частини другої статті 61 КУзПБ.
При цьому недостатність майна боржника, що виникає внаслідок дій/бездіяльності керівника боржника, розглядається за нормами статті 62 КУзПБ як передумова для субсидіарної відповідальності.
Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.
Суб'єктами правопорушення є особи, визначені частиною другою статті 61 КУзПБ.
Суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення).
Відтак, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.
Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
За змістом частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб'єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.
Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Закон передбачає три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну (стаття 219 Кримінального кодексу України), адміністративну (статті 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної (частина 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).
Положення частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, як спеціального закону, визначаючи такий різновид цивільної відповідальності як субсидіарна, конкретизують суб'єктний склад осіб, до яких може бути застосований цей різновид відповідальності, підставі та умови для її застосування для кожного із суб'єктів цієї відповідальності.
Згідно з частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти покладення на колишнього керівника субсидіарної відповідальності, зокрема вказує на те, що ліквідатором не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями учасника боржника ОСОБА_1 за період виконання ним повноважень керівника боржника до 30.09.2022 та несплатою орендної плати за землю на момент порушення справи про банкрутство 31.05.2023, оскільки у зазначений період такими повноваженнями була наділена інша посадова особа боржника. Сама по собі зміна учасника (передача корпоративних, частки у статутному капіталі) боржника не підтверджує винних дій ОСОБА_1 з доведення боржника до неплатоспроможності, не спростовує правомірності укладеного правочину з відчуження частки у статутному капіталі боржника. Тому встановлення таких фактичних обставин не підтверджує об'єктивної сторони складу господарського правопорушення з доведення саме ОСОБА_1 підприємства боржника до стану неплатоспроможності та відсутності активів боржника для задоволення вимог кредиторів внаслідок винних дій ОСОБА_1 .
Отже, ОСОБА_1 з вересня 2022 року не є засновником (учасником) боржника, тобто фактично позбавлений будь-яких повноважень, тому така особа не могла й не може нести відповідальності за управлінські рішення (дії/бездіяльність) третіх осіб, які в подальшому були уповноважені здійснювати керівництво товариством, забезпечувати його подальшу діяльність, а сам факт наявності часткової заборгованості у період, коли підприємством керував ОСОБА_1 , не підтверджує вчинення ним винних дій, що мали наслідком настання неплатоспроможності підприємства-боржника, з посиланням на постанову Верховного Суду у складі КГС ВС від 01.10.2020 у справі №914/3120/15.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. Водночас суду, при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої і третьої статті 4 Кодексу. Наведені правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 у справі №1099/13, від 18.10.2018 у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 у справі № 923/1494/15, від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.
Щодо об'єктивної сторони порушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
У зв'язку із цим у спорах про покладення субсидіарної відповідальності виникає/існує проблема у доведенні суб'єктом звернення (ліквідатором) та в об'єктивному встановленні (судом) обставин існування цього правопорушення.
Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 дійшов правових висновків, що для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (статті 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства) є необхідність конкретизації об'єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб'єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб'єктів:
1) вчинення суб'єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов'язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.
Верховний Суд у наведених постановах також вказав, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності (відповідно до наведених моделей) на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 Господарського кодексу України).
Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за наведені дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності окрім вини є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.
Суд зазначає, що посилання ліквідатора на укладення договору оренди землі, отримання керівником боржника ОСОБА_1 сертифікатів, декларацій від Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради на проведення будівельних робіт свідчить лише про належне виконання підприємством взятих на себе зобов'язань щодо завершення будівництва та введення житлових будинків в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, проте не підтверджує отримання прибутку (зарахування коштів на рахунки, отримання готівки) за період, коли підприємством керував ОСОБА_1 .
Отже, ліквідатором не наведено наявності у діях колишнього керівника банкрута ОСОБА_1 обставин доведення до банкрутства, з огляду на відсутність доказів заволодіння вказаною особою майном та грошовими коштами боржника, на відсутність доказів прийняття рішень, спрямованих на таке зменшення активів боржника, що призвели до банкрутства боржника.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, виходячи з положень ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/складових об'єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (зазначена правова позиція також викладена Верховним Судом в постанові №910/21232/16 від 16.06.2020).
Отже, субсидіарна відповідальність покладається на керівників при наявності підтвердження вини у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності.
Суд дійшов висновку, що у цій справі, висновки ліквідатора про наявність підстав для покладення на керівника та засновника боржника субсидіарної відповідальності, ґрунтуються на узагальненнях та припущеннях, не відповідають засадам доведення необхідних фактичних обставин, про які зазначено вище та не можуть бути покладені в основу судового рішення про притягнення зазначеної ліквідатором особи до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута.
Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч. ч. 1 і 3 ст. 4 КУзПБ (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20).
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, а також обставини, викладені у поданій заяві, суд зазначає, що ліквідатором не обґрунтовано належними доказами наявності підстав для притягнення до субсидіарної відповідальності відповідача. Ліквідатором не доведено обставин того, що неможливість погашення вимог кредиторів боржника виникла саме внаслідок дій (бездіяльності) відповідача.
Докази, які подано позивачем на обґрунтування доводів у позовній заяві є недостатніми для задоволення заяви.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд, оцінивши надані докази у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Афганський центр» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича, до відповідача ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління ДПС у Сумській області про покладення субсидіарної відповідальності - відмовити.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повне рішення підписано 19.09.2025 у зв'язку з відпусткою судді з 15.09.2025 по 17.09.2025.
Суддя О.Ю. Соп'яненко