16.09.2025 р. Справа № 914/2214/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк"
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення 170875,16 грн
за участю представників
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 170875,16 грн.
Ухвалою суду від 22.07.2025 справу призначено до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.08.2025. Ухвалою суду від 25.08.2025 підготовче засідання з розгляду вказаної справи відкладено на 16.09.2025.
Відповідачем подано клопотання (вх.№24004/25 від 11.09.2025, вх.№24202/25 від 15.09.2025), у якому просить закрити провадження у справі №914/2214/25 та розглянути таке клопотання без участі відповідача, за наявними матеріалами справи.
Сторони явку представників у підготовче судове засідання 16.09.2025 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, розглянувши подане клопотання відповідача, зазначає наступне.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №20.74.0000000541 від 20.01.2025 року у розмірі 170875,16 грн.
Позовні вимоги позивач мотивував невиконанням відповідачем умов кредитного договору №20.74.0000000541 від 20.01.2025.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що 21.01.2025 було здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Дутко Неллі Миколаївни. На переконання відповідача, позивач, звертаючись до господарського суду, помилково визначив підсудність спору, оскільки з урахуванням суб'єктного складу даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. На підставі наведеного, відповідач, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, просить закрити провадження у справі №914/2214/25 як таке, що не підлягає розгляду господарським судом.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. (стаття 125 Конституції України)
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19 судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання та від визначення цих правовідносин як господарських. Таку правову позицію наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18.
З доданих позивачем до позовної заяви матеріалів вбачається, що 20.01.2025 Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (банк) та Фізична особа-підприємець Дутко Неллі Миколаївна (позичальник) уклали кредитний договір №20.74.0000000541 від 20.01.2025 про надання позичальнику кредиту в розмірі 141000,00 грн строком до 18.01.2028 р. зі сплатою процентів у розмірі 20,90 % річних.
Однак, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань міститься запис про припинення 21.01.2025 підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Дутко Неллі Миколаївни за власним рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2019 у справі №760/13915/18, припинення підприємницької діяльності позивача до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання договору поставки, укладеного між суб'єктами господарської діяльності. Тобто стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов'язанні.
Отже, враховуючи наведені норми законодавства, правові позиції Верховного Суду, суб'єктний склад сторін, предмет і підстави позову, а також характер спірних правовідносин, заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Згідно із частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні. (пункт 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України)
Виходячи з наведеного, з метою належного виконання завдань господарського судочинства, для надання можливості сторонам реалізувати процесуальні права на стадії підготовчого провадження у справі, а також з метою дотримання засад змагальності, рівності сторін перед законом і судом, керуючись принципами розумності та справедливості, суд вважає за доцільне відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.
Керуючись статтями 2, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкласти підготовче засідання на 04.11.25 на 14:00 год.
2. Явку сторін в судове засідання визнати не обов'язковою (на власний розсуд).
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.