79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.09.2025 Справа № 914/1994/25
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Центренерго», с. Козин, Обухівський р-н, Київська обл.
до відповідача: Державного підприємства “Львіввугілля», м. Сокаль, Червоноградський р-н, Львівська обл.
про відшкодування збитків
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Від учасників справи: не з'явилися
На розгляд Господарського суду Львівської області через систему “Електронний суд» представником позивача Публічного акціонерного товариства “Центренерго», с. Козин, Обухівський р-н, Київська обл. подано позов до відповідача Державного підприємства “Львіввугілля», м. Сокаль, Червоноградський р-н, Львівська обл., в якому просить стягнути збитки у розмірі 45 356 596,67грн., пов'язані з нереєстрацією податкових накладних; інфляційні втрати у сумі 9 249 323, 22 грн., 3% річних у сумі 2 978 623,62 грн. Також позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 691 014,52грн., який просить стягнути з відповідача.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 31.07.2025 року на 11:15 год.
Рух справи в ухвалах суду.
В судове засідання 11.09.2025 року сторони не з'явилися, подали клопотання про слухання справи без їх участі.
Суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення суду.
Правова позиція учасників справи.
Аргументи позивача
05.03.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Державним підприємством «Львіввугілля було укладено Договір поставки вугілля № 111/8 (надалі - Договір).
ПАТ «Центренерго» є платником податку на додану вартість, що підтверджує витяг №2131004500036 з реєстру платників податку на додану вартість. Відповідач є платником податку на додану вартість, що підтверджує витяг № 1428064500002 з реєстру платників податку на додану вартість.
За приписами п. 10.4 Договору, постачальник зобов'язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).
Податкова накладна та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної повинні відповідати наступним умовам: складена (і) за формою та в порядку, передбаченими законодавством України; заповнена (і) у відповідності до вимог законодавства України; складена (і) в електронній формі та зареєстрована (і) в Єдиному реєстрі податкових накладних; підписана (і) електронним підписом уповноваженої особи Постачальника із дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України (п. 10.4.1. Договору).
Відповідно до п. 10.4.3. Договору, у випадку відсутності реєстрації податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов'язання, в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, постачальник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати покупцю усі пов'язані з таким порушенням збитки.
У зв'язку з нереєстрацією податкових накладних просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 45 356 596,67 (сорок п'ять мільйонів триста п'ятдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень 67 коп., інфляційні втрати: 9 249 323.22 (дев'ять мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч триста двадцять три) гривні 22 коп., 3% річних: 2 978 623.62 (два мільйони дев'ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот двадцять три) гривень 62 коп.).
Аргументи відповідача
Просить відмовити в задоволені позову з підстав, зазначених у відзиві. Зазначає, що жодних збитків, через не реєстрацію відповідачем податкових накладних, позивач не поніс, оскільки відповідно до п. 10.4.2 Договору поставки вугілля №111/8 від 05.03.2021р., якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченої Податковим кодексом України, покупець має право призупинити виконання своїх зобов'язань по оплаті вартості вугілля та/або відшкодуванню витрат на його доставку на суму, що відповідає сумі ПДВ в незареєстрованих податкових накладних, до моменту їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В процесі виконання Договору позивач постійно використовував даний пункт договору та призупиняв оплату поставленого вугілля на суму, що відповідає сумі
ПДВ в незареєстрованих податкових накладних. Вищезазначені дії позивача призвели до заборгованості позивача перед відповідачем згідно договору поставки вугілля №111/8 від 05.03.2021р. на суму 41 099 312,48 грн. Вище зазначені факти підтверджуються рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі № 911/416/23.
Обставини, встановлені судом.
05.03.2021 року між ПАТ "Центренерго" та ДП "Львіввугілля" було укладено Договір поставки вугілля № 111/8, відповідно до умов якого, постачальник поставить у власність покупця, а покупець прийме і оплатить вугільну продукцію на зазначених у договорі умовах.
Відповідно до п. 1.2. Договору необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до Договору, які є невід'ємною частиною Договору. В специфікаціях вказуються (в тому числі, але не виключно) назви виробників вантажовідправників, відокремлених підрозділів покупця (ТЕС) -вантажоотримувачів (далі - вантажоотримувачі), залізничні станції відправлення, залізничні станції вантажоотримувачів (далі - залізничні станції призначення), їх реквізити, а також кількість, асортимент і строки (терміни) поставки вугілля на кожну залізничну станцію призначення в залежності від потреби Покупця, але в будь-якому випадку в межах загальної суми Договору і терміну його дії.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що поставка вугілля по Договору здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», з урахуванням передбачених договором особливостей.
Згідно з п. 3.6. договору результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов Договору, відображаються в Актах звіряння кількості і якості та Актах приймання-передачі вугілля. Акт звіряння кількості та якості отриманого по Договору вугілля повинен містити (в тому числі, але не виключно) назви виробника та вантажовідправника, період відвантаження та надходження, марку вугілля, номери посвідчень якості, визначені відповідно до умов Договору кількісні і якісні показники, прізвища, ініціали та підписи уповноважених представників Постачальника та Вантажоотримувача. Акт приймання-передачі вугілля повинен містити (в тому числі, але не виключно) основні дані, вказані в Акті звіряння кількості та якості, розрахунок фактичної ціни та фактичної вартості поставленого вугілля відповідно до умов Договору, ПДВ у разі його нарахування, код товару згідно з УКТ ЗЕД (не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду), прізвища, ініціали і підписи уповноважених представників Вантажоотримувача, Покупця та Постачальника, завірені печатками (за умови, що відповідні особи здійснюють діяльність з використанням печатки).
Відповідно до п. 4.1. кількість (маса) поставленого по договору вугілля може відхилятись (бути більшою або меншою) від вказаної у відповідних Специфікаціях не більше ніж на 5%, але в будь-якому випадку - в межах загальної суми договору.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що загальна сума Договору складається з визначеної відповідно до умов Договору фактичної вартості поставленого вугілля, вартості доставки вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення територією України (далі - вартість доставки) у випадку її оплати Постачальником і відшкодування Покупцем, ПДВ у випадку його нарахування та не може перевищувати 350000000,00 грн. (триста п'ятдесят мільйонів гривень 00 копійок).
Згідно з п.6.2. договору базова ціна вугілля означає ціну однієї тони вугілля, що поставляється по Договору, при вказаних в пункті 5.1. Договору базових показниках якості і не включає в себе вартість доставки. Враховуючи положення пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу Україні щодо тимчасового звільнення від оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагаченні (далі - Податкова пільга), базова ціна вугілля становить 1650,00 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок) без ПДВ.
Відповідно до п. 7.1. договору оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється Покупцем на підставі підписаних Сторонами Актів приймання-передачі вугілля та Актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на вказаний в розділі 12 Договору рахунок ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання відповідних Актів. Покупець має право здійснити попередню оплату за вугілля. Якщо розмір визначеної відповідно до умов Договору фактичної вартості вугілля, поставленого по відповідній Специфікації, виявиться меншим від розміру здійсненої Покупцем попередньої оплати за це вугілля, Постачальник протягом 10 (десяти) банківських днів з кінцевої дати складання відповідних Актів приймання-передачі повертає Покупцю різницю між фактичною вартістю вугілля і попередньою оплатою, або Покупець зменшує розмір оплати за наступні поставлені партії вугілля на розмір цієї різниці.
Пунктом 10.4. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).
Згідно з п. 10.4.2. договору якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченої Податковим кодексом України, Покупець має право призупинити виконання своїх зобов'язань по оплаті вартості вугілля та/або відшкодуванню витрат на його доставку на суму, що відповідає сумі ПДВ в незареєстрованих податкових накладних, до моменту їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 11.1. договору передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.06.2021 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
18.02.2022 року між ПАТ "Центренерго" та ДП "Львіввугілля" було укладено додаткову угоду № 7 до договору поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021 року, якою загальну суму договору визначену в п. 6.1. договору збільшено до 1 800 000 000 (один мільярд вісімсот мільйонів) грн. 00 коп.
Сторони продовжували строк дії договору додатковими угодами № 1 від 14.05.2021 року до 31.12.2021 року, № 6 від 16.11.2021 року до 30.06.2022 року, № 8 від 28.06.2022 року до 31.12.2022 року.
У рішенні господарського суду Київської області від 06.04.2023 року у справі №911/416/23 за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» Державного підприємства «Львіввугілля» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення коштів, на які посилаються сторони, встановлено, що позивач визнає, що податкові накладні не зареєстровані позивачем навіть після отримання коштів, сплачених відповідачем як покупцем за попередні поставки, згідно платіжних доручень №128 від 14.01.2022 року на суму 11 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 1833 333 грн. 33 коп., № 129 від 14.01.2022 року на суму 2 500 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 416666 грн. 67 коп., № 128 від 14.01.2022 року 2 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 333 333 грн.33 коп., № 201 від 19.01.2022 року 30 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 5 000 000 грн. 00 коп., № 286 від 25.01.2022 року 5 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 833 333 грн.33 коп., № 408 від 03.02.2022 року 10 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 1 666 666 грн. 57 коп., № 482 від 09.02.2022 року 5 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 833 333 грн. 33 коп., № 513 від 11.02.2022 року 19 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 3 166 666 грн. 67 коп., № 513 від 11.02.2022 року 9 500 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 1 583 333 грн. 33 коп., № 626 від 21.02.2022 року 7 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 1 166 666 грн. 67 коп., № 841 від 25.03.2022 року 70 139 580 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 11 689 930 грн. 00 коп., № 877 від 29.03.2022 року 50 371 293 грн. 87 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 8 395 215 грн. 65 коп., № 878 від 29.03.2022 року 14 628 706 грн. 13 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 2 438 117 грн. 69 коп., № 1523 від 29.06.2022 року 36 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 6 000 000 грн. 00 коп. Загальна сума ПДВ за незареєстрованими податковими накладними за сплаченими поставками склала 45356596,70грн.
Мотиви суду та норми права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), до загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Так, укладений між позивачем та відповідачем договір поставки містить всі істотні умови: предмет, ціну та строк дії договору.
У ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована. У разі неспростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки підлягають виконанню. Судом не встановлено, що договір поставки було визнано недійсним, а отже він є чинним та, в силу ст. 204 ЦК України, його умови є обов'язковими для сторін.
Відповідно до п. 10.4.2 Договору, якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченої Податковим кодексом України, Покупець має право призупинити виконання своїх зобов'язань по оплаті вартості вугілля та/або відшкодуванню витрат на його доставку на суму, що відповідає сумі ПДВ в незареєстрованих податкових накладних, до моменту їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як було встановлено судом і зазначено у рішенні господарського суду Київської області від 06.04.2023 року у справі №911/416/23, позивачем не були зареєстровані податкові накладні навіть після зарахування коштів, сплачених позивачем за вугільну продукцію. Суд зазначає, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який входить в ціну товарів та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець. Тобто, сума податку вже була перерахована покупцем (відповідачем) продавцеві (позивачу).
Таким чином відповідач не міг скористатися податковим кредитом через невиконання позивачем свого обов'язку з реєстрації податкових накладних, хоча свої зобов'язання з оплати за цими господарськими операціями (операції з поставки вугілля за яке було проведено оплату згідно платіжних доручень № 128 від 14.01.2022 року на суму 11 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 1833 333 грн. 33 коп.,№ 129 від 14.01.2022 року на суму 2 500 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 416666 грн. 67 коп.,№ 128 від 14.01.2022 року 2 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 333 333 грн.33 коп., № 201 від 19.01.2022 року 30 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 5 000 000 грн. 00 коп., № 286 від 25.01.2022 року 5 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 833 333 грн.33 коп., № 408 від 03.02.2022 року 10 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 1 666 666 грн. 57 коп., № 482 від 09.02.2022 року 5 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 833 333 грн. 33 коп., № 513 від 11.02.2022 року 19 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 3 166 666 грн. 67 коп., № 513 від 11.02.2022 року 9 500 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 1 583 333 грн. 33 коп., № 626 від 21.02.2022 року 7 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 1 166 666 грн. 67 коп., № 841 від 25.03.2022 року 70 139 580 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 11 689 930 грн. 00 коп., № 877 від 29.03.2022 року 50 371 293 грн. 87 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 8 395 215 грн. 65 коп., № 878 від 29.03.2022 року 14 628 706 грн. 13 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 2 438 117 грн. 69 коп., № 1523 від 29.06.2022 року 36 000 000 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 6 000 000 грн. 00 коп.) позивач виконав.
Згідно з частинами 1 - 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами виконання обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законом строк.
Крім того, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у cправі № 916/334/22).
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов'язання.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг. Тому, з огляду на положення ст.201 ПК та умови договору , саме на відповідача як постачальника, продавця за Договором покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.
Хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22, на яку посилається скаржник.
Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, на яку посилається скаржник).
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).
Судом встановлено, сторонами не заперечено, що податкові накладні належним чином не зареєстровані.
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Отже, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, власне і є протиправною поведінкою іншого контрагента (з врахуванням правової позиції, зазначеної у постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 02 травня 2024 року у справі №910/155/23.
Щодо інфляційних та 3%річних
Суд погоджується з доводами позивача, що Постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, де зазначено, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, за змістом яких воно може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21, де остання відступила, зокрема, від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17656/16 і Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 липня 2021 року у справі №686/22674/20-ц про те, що передбачена ст. 625 ЦК України відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання у виді компенсації інфляційних втрат і 3 % річних може виникати тільки у договірних правовідносинах і не стосується правовідносин, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, та її подальшим відшкодуванням (пункт 75) - тобто застосовується при завданні особі шкоди.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2024 року, з висновком про можливість здійснити нарахування 3% річних та інфляційних втрат в аналогічній справі № 914/2524/21 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Центренерго» про стягнення збитків контрагента по причині не надання зареєстрованих податкових накладних.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21 відступила, зокрема, від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17656/16 і Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 липня 2021 року у справі № 686/22674/20-ц про те, що передбачена статтею 625 ЦК України відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання у виді компенсації інфляційних втрат і 3 % річних може виникати тільки у договірних правовідносинах і не стосується правовідносин, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, та її подальшим відшкодуванням (пункт 75).
Також у пункті 82 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що позивачка, у справі за позовом про відшкодування завданої їй майнової шкоди, обґрунтовуючи загальний грошовий розмір завданої їй шкоди, могла ставити питання про стягнення з держави 3 % річних й інфляційних втрат як частини відшкодування завданої шкоди.
Верховний Суд під час розгляду справи 914/2524/21 у постанові від 15.06.2023 встановив, що відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних, що викликало неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка є збитками позивача (збитки - це грошове вираження шкоди) та визначив їх розмір.
Отже, між сторонами виникло грошове зобов'язання, оскільки одна сторона зобов'язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу. З набранням чинності рішення суду про стягнення збитків у боржника виникло зобов'язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов'язання виникло між сторонами із заподіяння збитків.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно вимога про нарахування, передбачених статтею 625 ЦК України 3 % річних й інфляційних втрат, які є складовою відшкодування завданої позивачеві шкоди, є правомірною.
Верховний суд, вирішуючи спір у справі №914/2524/21 щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, у постанові від 05.09.2024 року вказав, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, тому висновки цих судів щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є помилковими.
Відтак доводи відповідача у цій частині відхиляються.
Здійснивши перерахунок зазначених позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат та періодів їх нарахування, суд дійшов висновку про їх правильність. Відтак стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 9 249 323,22 (дев'ять мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч триста двадцять три) гривні 22 коп. та 3% річних в розмірі 2 978 623,62 (два мільйони дев'ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот двадцять три) гривень 62 коп.).
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Державного підприємства “Львіввугілля» (80001, Львівська обл., Червоноградський р-н, м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) на користь Публічного акціонерного товариства “Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, с. Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) збитки у розмірі 45 356 596,67 грн., інфляційні втрати - 9 249 323,22 грн., 3% річних - 2 978 623,62 грн. та 691 014,52грн. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2025 року.
Суддя Коссак С.М.