Справа № 489/7548/25
Провадження № 1-кс/489/2614/25
про скасування постанови про закриття кримінального провадження
19 вересня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю представника заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (далі - ТУ ДБР у м. Миколаєві) про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18.08.2020 під № 42020160000000752, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України,
Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернувся зі скаргою на постанову від 10.05.2024 слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18.08.2020 під № 42020160000000752, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Заявник скарги мотивує вимоги тим, що на досудовому розслідування першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві перебувало вказане кримінальне провадження, у якому ОСОБА_4 потерпілим. Постановою від 10.05.2024 кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України. Заявник зазначає, що слідчим безпідставно закрито кримінальне провадження на підставі показань двох осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та без допиту інших осіб і без дослідження інших доказів, зокрема відеозапису проведення обшуку. Вказує, що оскаржувану постанову представник отримав з електронним листом 28.08.2025, а тому просить поновити строк на подання скарги та скасувати постанову від 10.04.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18.08.2020 під № 42020160000000752, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку для подання скарги судом встановлено таке.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).
До скарги додано лист ТУ ДБР у м. Миколаєві від 26.08.2025 № 16-04-37249-25, з яким копію постанови направлено адвокату ОСОБА_3 , та скріншот з електронної пошти про отримання листа з таким номером 28.08.2025. Матеріали справи не містять інших документів, які б підтверджували, що постанова отримувалась ОСОБА_4 чи його представником раніше цієї дати.
З урахуванням вихідного дня 07.09.2025, останнім днем строку для подання скарги є 08.09.2025.
Згідно накладної ТОВ «Двадцять п'ять годин» скаргу надіслано 08.09.2025, отже у строк, що визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.
У зв'язку з цим відсутня необхідність у поновленні строку на оскарження постанови про закриття кримінального провадження.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.
ТУ ДБР у м. Миколаєві подало заперечення на скаргу, у якому зазначає, що під час досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії: допитано свідків, витребувано необхідні документи, здійснено інші процесуальні заходи. Жодних об'єктивних даних, що підтверджують наявність складу кримінального правопорушення, не здобуто. Постанова про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст. 110 КПК України: у ній викладено мотиви прийняття рішення, наведено аналіз зібраних доказів та надано оцінку обставин. Скаргу просить розглянути за відсутності слідчого у зв'язку з неможливістю явки.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 306 КПК України неявка в судове засідання представника суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів скарги, 18.08.2020 року було зареєстроване кримінальне провадження №42020160000000752 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Так, судом встановлено, що до прокуратури Одеської області надійшла ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси (справа № 522/12407/20) від 06.08.2020 щодо зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 від 20.07.2020 за фактом перевищення влади під час проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12019161470001659 окремими працівниками правоохоронного органу Одеської області, після проведення якого у члена сім'ї заявника зникли грошові кошти, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
30.12.2021 слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_8 було винесено постанову про закриття провадження за відсутності складу кримінального правопорушення.
Згідно вказаної постанови під час досудового розслідування встановлено, що 12.12.2019 за заявою ОСОБА_9 Хмельницьким ВП МВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області відкрите кримінальне провадження за №12019161470001659 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, щодо викрадення сумки заявника із автомобіля останнього, в якій були грошові кошти у розмірі 140 000 грн та 3 000 доларів США, паспорт громадянина України, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 , та технічний паспорт на автомобіль. Під час здійснення досудового розслідування 09.06.2020 Малиновським районним судом м. Одеси постановлено ухвалу, якою клопотання сторони обвинувачення задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому 26.06.2020 слідчими Хмельницького ВП МВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області та оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України був проведений вказаний обшук.
З постанов слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві про закриття кримінального провадження від 30.21.2021 та від 10.05.2024 (оскаржуваної) також встановлено, що досудове розслідування здійснюється з приводу заяви ОСОБА_4 про те, що під час проведення обшуку в його квартирі старшим оперуповноваженим УСР в Одеській області ДСР НП України ОСОБА_10 слідчим СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 та прокурором Одеської Місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6 нібито було підкладено грошові кошти номіналом 100 доларів, а також про зникнення грошових коштів розмір 3 200,00 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.10.2023 у справі № 947/24588/23 скасовану вказану постанову слідчого від 30.12.2021, а матеріали кримінального провадження №42020160000000752 направлено прокурору для організації досудового розслідування.
Постановляючи вказану ухвалу Одеський апеляційний суд встановив, що у постанові про закриття кримінального провадження відсутній аналіз та належна правова оцінка відеозапису обшуку як доказу. Також слідчим у постанові про закриття кримінального провадження не наведено чому він взяв до уваги показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_6 проте відхилив показання заявника ОСОБА_4 . Висловлені у постанові доводи слідчого не можливо сприйняти, так як слідчий фактично умотивував свої висновки на поясненнях осіб, які прямо зацікавлені у результатах провадження.
Апеляційний суд в ухвалі від 12.10.2023 дійшов висновку, що слідчим не вжито всіх необхідних заходів для усунення виявлених розбіжності у показаннях свідків шляхом їх співвідношенням з відеозаписом обшуку для встановлення фактичних обставин даного кримінального провадження.
В подальшому 10.05.2024 року слідчим першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві, ОСОБА_12 було повторно винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення в діях оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НП України ОСОБА_10 , слідчого СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 та прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6 .
У відповідності до ст. 284 КПК України прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Положенням ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 25 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Разом з тим, слідчий не в повній мірі дослідив обставини кримінального провадження, не надав їм належну правову оцінку в сукупності з усіма зібраними доказами, внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено всі обставини, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Отже, постанова про закриття кримінального провадження має містити детальний виклад фактичних обставин справи та оцінку доказів, зібраних під час проведеного досудового розслідування.
Дослідивши постанову слідчого доходжу до висновку про неналежне виконання органом досудового розслідування зазначених вимог кримінального процесуального закону.
Так, до висновку про відсутність в діях працівників правоохоронних органів складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, слідчий дійшов дослідивши показання заявника - ОСОБА_4 , а також ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .
Тобто, фактично оскаржувана постанова слідчого ґрунтується на тих же доказах та обставинах, що і постанова від 30.12.2021, а її текст в частині досліджених доказів повністю дублюється з попередньої постанови, що свідчить про те, що після скасування Одеським апеляційним судом попередньої постанови про закриття кримінального провадження інших процесуальних заходів слідчим не вживалось.
Зокрема, в постанові слідчого про закриття кримінального провадження відсутній аналіз та належна правова оцінка доказів, а висновок про відсутність складу злочину не ґрунтується на повному всебічному та об'єктивному їх досліджені.
Так, у постанові про закриття кримінального провадження відсутній аналіз та належна правова оцінка такого доказу як відеозапис обшуку, проведеного у квартирі заявника.
Крім того, слідчим у постанові про закриття кримінального провадження не наведено чому слідчий взяв до уваги показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_6 та відхилив показання заявника ОСОБА_4 . Висловлені у постанові доводи слідчого не можливо сприйняти, так як слідчий фактично умотивував свої висновки на поясненнях осіб, які прямо зацікавлені у результатах провадження.
Також, слідчим не допитано інших учасників обшуку у квартирі заявника.
Органом досудового розслідування не надано слідчому судді будь-яких документів, які б свідчили, що після скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження були проведені слідчі дії, які дозволили встановити обставини, що є підставою для закриття кримінального провадження.
Отже, слідчим не вжито всіх необхідних заходів для усунення виявлених розбіжності у показаннях свідків шляхом їх співвідношенням з відеозаписом обшуку для встановлення фактичних обставин даного кримінального провадження.
При цьому, виходячи з положень ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий суддя не має повноважень надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Таким чином, під час розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, встановлено неповноту досудового розслідування, оскільки слідчий не в повній мірі дослідив обставини кримінального провадження, не надав їм належну правову оцінку в сукупності з усіма зібраними доказами, внаслідок чого дійшов до передчасного та невмотивованого висновку про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Відповіднодо п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бутиоскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як передбачено ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 11) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Оскільки скарга заявника ґрунтується на вимогах закону, обставини, викладені в ній, свідчать про порушення охоронюваних законом прав і інтересів заявника, отже є доцільним задовольнити скаргу, а постанову від 10.05.2024 про закриття кримінального провадження - скасувати.
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову від 10.05.2024 слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, від 10.05.2024 року про закриття кримінального провадження №42020160000000752, внесеного до ЄРДР 18.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №42020160000000752, внесеного до ЄРДР 18.08.2020 року, направити прокурору для організації досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1