вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" вересня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/2947/25
Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали позовної заяви Відділу освіти Пірнівської сільської ради до ТОВ «УКРВЕНТПРОМПОСТАЧ» про усунення недоліків виконаних робіт та стягнення,
Відділ освіти Пірнівської сільської ради (далі - позивач, ВО Пірнівської сільської ради) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «УКРВЕНТПРОМПОСТАЧ» (далі - відповідач, ТОВ «Укрвентпромпостач») та просить:
- зобов'язати відповідача - ТОВ «Укрвентпромпостач» за власний рахунок у строк, визначений судом, відповідно до умов договору та вимог будівельних норм і стандартів, усунути виявлені недоліки робіт на об'єкті - у коридорі спортивного залу опорного загальноосвітнього навчального закладу Жукинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Пірнівської сільської ради, загальною площею 16,5м.кв за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Жукин, вул. Чубінідзе, 4;
- у разі невиконання зобов'язання в строк, визначений судом, надати право позивачу (замовнику) усунути недоліки самостійно або із залученням третіх осіб, із покладенням витрат на відповідача;
- стягнути з відповідача на користь позивача 5 808грн, що складається з: 2 420грн -пеня; 3 388грн - штраф).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 29.04.2025, в процесі експлуатації ним виявлені недоліки у роботах, які виконані відповідачем за договором підряду від 26.10.2021 №26/10/1, що призвело до відшарування облицювальної плитки від стіни у коридорі спортивного залу загальноосвітнього навчального закладу Жукинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Пірнівської сільської ради, які не усунуті відповідачем.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що відповідна позовна заява подана без дотримання вимог законодавства, чинного на момент її подання.
Так, згідно п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з тим, звертаючись до суду із даним позовом, позивач не вказує повного найменування відповідача.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У поданій позовній заяві, однією із заявлених вимог, є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків усунення недоліків у виконаних роботах, отже, позовна заява містить вимогу майнового характеру, отже, позов підлягає грошовій оцінці, що зобов'язує позивача зазначити ціну поданого позову. Однак, у поданій позовній заяві позивачем ціна позову не вказана.
Окрім того, положеннями п.4 ч.3 ст.162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Спосіб захисту, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у позовній заяві. Однак, у поданій позовній заяві позивач фактично заявляє одночасно дві альтернативні вимоги: зобов'язати вчинити відповідачем дії або у разі не вчинення відповідачем дій - надати таке право позивачу та покласти витрати на позивача.
Між тим, як установлено п.5 ч.3 ст.2 ГПК України одним з основних засад (принципом) господарського судочинства є диспозитивність.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В силу ч.ч.1, 2 ст.5 ГПК України: здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором; у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, саме позивач має визначити спосіб/способи захисту порушеного права, який ним обрано та якій він просить застосувати, обравши з альтернативних способів захисту, визначених законом. Суд не має повноважень за позивача обирати спосіб захисту порушеного права; визначення у рішенні суду альтернативно («чи», «або») способів захисту права унеможливить його примусове виконання.
Таким чином, позивачу необхідно визначивши конкретний спосіб захисту з-поміж альтернативних способів захисту, визначених законом, який на його думку, є ефективним та який позивач просить застосувати суд при вирішені справи з метою поновлення свого порушеного права.
Також, відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Поряд з цим, окрім зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позивач, відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України, зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із поданої позовної заяви, позивач посилається на те, що підрядні роботи за договором виконанні відповідачем та передані позивачу на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації, однак, на підтвердження відповідної обставини - передачі замовнику виконаних робіт на підставі акту доказу - відповідного акту готовності об'єкта до експлуатації не долучає.
Також, у позовній заяві позивач зазначає, що для врегулювання питань щодо усунення виявлених недоліків у виконаних роботах відповідачу направлені листи/вимоги від: 30.04.2025 за вих.№01-16/138, 15.07.2025 за вих.№01-16/204, 01.08.2025 за вих.№01-16/2019. Однак, доказів на підтвердження відповідних обставин - звернення до відповідача з такими листами/вимогами (доказів їх направлення/вручення відповідачу) до позовної заяви позивач не долучає.
Між тим, в силу ч.ч.1,3,4 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Як визначено ч.2 ст.80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до ч.4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У поданій позовній заяві не вказано, що не можуть бути подані разом із позовною заявою відповідні докази (їх копії), що підтверджують обставини, на які позивач посилається: передачі виконаних робіт на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації; направлення відповідачу листів/вимог від: 30.04.2025 за вих.№01-16/138, 15.07.2025 за вих.№01-16/204, 01.08.2025за вих.№01-16/2019.
Поряд з цим, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про судовий збір»: судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до п.п.1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви: майнового характеру встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, як унормовано ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»: за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У поданій позовній заяві позивачем фактично об'єднано дві вимоги немайнового характеру (зобов'язання відповідача усунути недоліки та надання позивачу право самостійно усунути недоліки та покласти витрати на відповідача) та одну вимогу майнового характеру (стягнення штрафних санкцій).
Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 028 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що позовну заяву ВО Пірнівської сільської ради подав в електронній формі через систему «Електронний суд», позивач при поданні позовної заяви мав надати докази сплати судового збору в загальному розмірі 7 267,2грн (3 028*1*0,8*2; 5 808:100*1,5
В якості доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію від 15.09.2025 №274 про сплату 3 080грн, однак, не на рахунок, відкритий для сплати судового збору з позовів, що подаються до Господарського суду Київської області, а на рахунок, відкритий для сплати судового збору з позовів, які подаються до іншого суду - Господарського суду м. Києва: «UA918999980313191206083026001».
Таким чином, додана до позовної заяви платіжна інструкція від 15.09.2025 №274 про сплату судового збору у сумі 3 080грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору, оскільки судовий збір, як вбачається з відповідної платіжної інструкції, сплачено на інші реквізити, ніж ті, що відкриті для сплати судового збору з позовів, які подаються до Господарського суду Київської області.
Інформація про платіжні реквізити рахунку, який відкритий для сплати судового збору з позовів, які подаються до Господарського суду Київської області розміщено для публічного доступу на вебсайті Господарського суду Київської області за посиланням: https://ko.arbitr.gov.ua/sud5012/gromadyanam/tax/.
З урахуванням наведеного, позивачем не надано доказів сплати судового збору з поданої позовної заяви у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позивачу, при первинних позовних вимогах, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7 267,2грн з поданої позовної заяви.
Недотримання вимог ст.ст.162, 164, 172 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності з ч.1 ст.174 ГПК України.
Враховуючи, що позивачем не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом (з підтвердженням направлення відповідачу): надання інформації щодо повного найменування відповідача; зазначення ціни позову; уточнення змісту заявлених вимог; надання доказів у підтвердження обставин, на які позивач посилається у поданій позовній заяві та які не надав (передачі робіт замовнику - позивачу у справ на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації; направлення відповідачу листів/вимог від 30.04.2025 за вих.№01-16/138, 15.07.2025 за вих.№01-16/204, 01.08.2025 за вих.№01-16/2019); доказів сплати судового збору у розмірі 7 267,2грн.
У разі не усунення встановлених недоліків заява вважається неподаною та може бути повернута відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає.
Суддя А.Р. Ейвазова