вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" вересня 2025 р. Справа № 911/2962/25
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода»
до Фізичної особи-підприємця Костюк Анастасії Миколаївни
про стягнення 2 369,00 гривень
установив:
17.09.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» до Фізичної особи-підприємця Костюк Анастасії Миколаївни про стягнення 2 369,00 грн.
Вказану позовну заяву створено керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» Шевченком О.С. в підсистемі "Електронний суд" з додаванням до неї зображень документів у форматі pdf та docx.
У змісті вказаної позовної заяви викладено, зокрема, такі обставини:
- на виконання умов договору на підставі замовлень відповідача позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2369 грн;
- оплату за товар відповідач не здійснив, чим порушив умови договору, а тому заборгованість відповідача за поставлений первісним кредитором товар складає 2369 грн, строк виконання якого настав;
- зазначений борг повністю підтверджується договором поставки, додатковими угодами до договору поставки (довіреності на прийняття товару та проставлення підписів на видаткових накладних) та видатковими накладними від 28.06.2025 року №7507.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до пп. 3, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення приписів п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Вказаний ж у списку додатків до позовної заяви “розрахунок заборгованості» в матеріалах позовної заяви відсутній, що підтверджується складеним Господарським судом Київської області актом №07-13/86/2025 від 17.09.2025.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 74, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Поряд з тим приписами частин першої, другої статті 73 ГПК України передбачено доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Суд звертає увагу на те, що електронний документ та електронна копія паперового документа не є тотожними, у тому числі і за порядком їх створення.
Також в розрізі наведеного суд звертає увагу на викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 (провадження №12-8гс23) позицію, згідно якої процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі.
Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, своєю чергою, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 91, 164 ГПК України позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» не містить пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених в позові обставин несплати відповідачем на рахунок позивача 2 369,00 грн.
Попри вказане вище позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою, як і не вказано позивачем про неможливість подання до суду вказаних у позові додаткових угод до договору поставки та довіреності на прийняття товару.
Вказана ж у списку додатків до позовної заяви “копія додаткових угод до договору поставки №460 від 07.03.2025 року» в матеріалах позовної заяви відсутня, що підтверджується складеним Господарським судом Київської області актом №07-13/86/2025 від 17.09.2025.
У розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.
Звідси, приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов'язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання.
Крім того суд звертає увагу позивача на необхідності надання пояснень стосовно доданих ним до позовної заяви документів із зазначенням про те, до якого виду доказування (письмові/електронні) відноситься кожен з доданих в підсистемі «Електронний суд» документів, тобто яким видом доказу є кожен із долучених до позову документів - електронним документом або електронною копією паперового документа.
Згідно приписів ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно частини 7 статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Частиною 6 ст. 6 ГПК України визначено, що, зокрема, адвокати, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Тобто вказаними процесуальними приписами передбачено обов'язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС, зокрема, для юридичних осіб, тоді як для фізичних осіб такого обов'язку не передбачено.
Однак до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» не додано доказів надіслання відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Костюк Анастасії Миколаївні позовної заяви і доданих до неї документів у розумінні ч. 1 ст. 172 ГПК України.
Доказів же наявності у відповідача фізичної особи електронного кабінету в ЄСІТС та доставки до такого кабінету позову з додатками суду не надано.
Суд вважає за необхідне наголосити позивачу на тому, що:
- частина 7 статті 42 ГПК України звільняє учасника від обов'язку надсилати копії документів іншому учаснику справи, який зобов'язаний зареєструвати, але не зареєстрував електронний кабінет, лише у випадку подання до суду відповідних документів в електронній формі з використанням електронного кабінету та коли інший учасник зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет;
- приписи статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачають такий спосіб надіслання позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам, яким у даному випадку є фізична особа, як листом з описом вкладення.
Належним доказом означеного надіслання є саме опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи. Схожі висновки викладено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №757/34675/20-ц.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір» унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставок судового збору слідує, що за подання у 2025 році до господарського суду судовий збір справляється, зокрема, з позовної заяви майнового характеру, згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої вказаної статті - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 028,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 059 800,00 грн.
Отже, суд висновує, що за подання відповідного позову необхідний до сплати розмір судового збору складає 2 422,40 грн (2369,00 грн *1,5 = 35,54 грн, а тому - 3028,00 Х 0,8), тобто не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 гривень, понижених на коефіцієнт 0,8, оскільки позов подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Однак, до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Вказана ж у списку додатків до позовної заяви “платіжна інструкція про сплату судового збору» в матеріалах позовної заяви відсутня, що підтверджується складеним Господарським судом Київської області актом №07-13/86/2025 від 17.09.2025.
До того ж згідно означеного акта №07-13/86/2025 від 17.09.2025 судом встановлено відсутність вказаного у додатках до позову документа: «Витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача».
Окрім того приписами ст. ст. 1, 4, ч. 1 ст. 45 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Як слідує з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань діяльність Фізичної особи-підприємця Костюк Анастасії Миколаївни (номер картки платника податків НОМЕР_1 ) припинено 29.08.2025 за власним рішенням.
З огляду вищевказаного суд наголошує позивачу на необхідності надання пояснень стосовно заявлення та спрямування позовних вимог до Костюк Анастасії Миколаївни саме як до суб'єкта господарювання (ФОП), діяльність якого припинено станом на момент подання зазначеного позову.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 174, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1) обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються;
2) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини несплати відповідачем на рахунок позивача 2 369,00 грн, та/або неможливості подання таких доказів разом з позовною заявою;
3) письмових пояснень стосовно неможливості подання разом з позовною заявою вказаних у позові додаткових угод до договору поставки та довіреності на прийняття товару;
4) пояснень стосовно доданих позивачем до позовної заяви документів із зазначенням про те, до якого виду доказування (письмові/електронні) відноситься кожен з доданих в підсистемі «Електронний суд» документів, тобто яким видом доказу є кожен із долучених до позову документів - електронним документом або електронною копією паперового документа;
5) передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України документів, які підтверджують відправлення позовної заяви та доданих до неї документів Фізичній особі-підприємцю Костюк Анастасії Миколаївні;
6) документів, які підтверджують сплату судового збору за подання позову у передбачених законом порядку та розмірі - 2 422,40 грн;
7) письмових пояснень стосовно неможливості подання разом з позовною заявою вказаного у додатках до позову документа: «Витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача»;
8) пояснень стосовно заявлення та спрямування позовних вимог до Костюк Анастасії Миколаївни саме як до суб'єкта господарювання (ФОП), діяльність якого припинено станом на момент подання зазначеного позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема