вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1322/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад»
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача:Нежута С.О. - адвокат, ордер від 01.02.2025 серія АХ № 1247052
відповідача:не з'явились
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» (далі - відповідач) про стягнення 1332720,28 грн., з яких 1201945,50 грн. основного боргу, 35995,14 грн. інфляційних втрат, 9023,74 грн. 3% річних, 85755,90 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки від 23.10.2024 № 23/10-2024 щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, відповідно до актів виконаних робіт: від 07.11.2024 № 1 на суму 600000 грн.; від 02.12.2024 № 2 на суму 829113 грн.; від 30.12.2024 № 3 на суму 300000 грн.; від 02.01.2025 № 4 на суму 372832,50 грн. у встановлений договором строк. Також, позивач за час прострочення грошових зобов'язань нарахував інфляційні втрати 3% річних та передбачену договором пеню у заявлених до стягнення розмірах.
Разом з позовної заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» подало до суду заяву від 14.04.2025 (вх. № суду 2649/25 від 14.04.2025) про витребування доказів, в якій просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» належним чином завірені копії документів, що підтверджують повноваження Маслюк О.В., який підписав документи (змінні рапорти, подорожні листи тощо) за договором про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки № 23/10-2024, укладеного 23 жовтня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» (як то, довіреність, посадова інструкція тощо).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2025 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзивів на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов'язань за договором про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки від 23.10.2024 № 23/10-2024 щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, відповідно до актів виконаних робіт: від 07.11.2024 № 1 на суму 600000 грн.; від 02.12.2024 № 2 на суму 829113 грн.; від 30.12.2024 № 3 на суму 300000 грн.; від 02.01.2025 № 4 на суму 372832,50 грн. у встановлений договором строк; контррозрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних та пені. Запропоновано відповідачу надати суду пояснення чи заперечення на подану заяву позивача від 14.04.2025 (вх. № суду 2649/25 від 14.04.2025) про витребування доказів. Зобов'язано позивача надати суду банківську виписку з особового рахунку, в якій відображено рух коштів, які надходили від відповідача на розрахунковий рахунок позивача за надані позивачем послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки за договором про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки від 23.10.2024 № 23/10-2024, укладеного між сторонами у справі. Зобов'язано сторін у справі провести звірку взаєморозрахунків між сторонами у справі за договором про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки від 23.10.2024 № 23/10-2024, надавши суду підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін акт звірки взаєморозрахунків із завірянням їх підписів печатками товариств. Обов'язок проведення звірки взаєморозрахунків покладено на позивача.
Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» надійшло клопотання від 05.06.2025 (вх. № суду 7807/25 від 05.06.2025) про долучення доказів.
Розглянувши заяву позивача від 14.04.2025 (вх. № суду 2649/25 від 14.04.2025) про витребування доказів, суд відмовив в її задоволенні, про що зазначив в ухвалі від 17.06.2025, з огляду на її недоведеність, позаяк в заяві не зазначено конкретного доказу (назву, його реквізити дата створення, номер тощо), який позивач просить витребувати у відповідача та не зазначає докази які б підтверджували, що у відповідача наявний цей доказ чи в силу законодавства повинен бути.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2025 об 11:30.
Через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» надійшли: клопотання від 02.09.2025 (вх. № суду 7890 від 02.09.2025) про стягнення судових витрат; клопотання від 02.09.2025 (вх. № суду 12023/25 від 02.09.2025) про долучення доказів; додаткові пояснення від 02.09.2025 (вх. № суду 12026/25 від 02.09.2025).
До початку розгляду справи по суті через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» надійшла заява від 08.09.2025 (вх. № суду 8091 від 08.09.2025) про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України зменшує заявлені до стягнення суми інфляційних втрат, 3 % річних, пені та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1201945,50 грн. основного боргу, 18030,68 грн. інфляційних втрат, 9023,74 грн. 3% річних, 11229,13 грн. пені.
Через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» надійшла заява від 09.09.2025 (вх. № суду 13291/25 від 09.09.2025) про виправлення описки в заяві про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд виправити допущену в прохальній частині заяви про зменшення розміру позовних вимог описку в розмірі заявленої до стягнення суми 3% річних з 9023,74 грн. на 1086,69 грн.
За таких обставин, на розгляді суду є вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» 1201945,50 грн. основного боргу, 18030,68 грн. інфляційних втрат, 1086,69 грн. 3% річних, 11229,13 грн. пені.
Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 08.09.2025 (вх. № суду 8091 від 08.09.2025) про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням заяви від 09.09.2025 (вх. № суду 13291/25 від 09.09.2025) про виправлення описки в заяві про зменшення розміру позовних вимог та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні в режимі відеоконференції дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки від 23.10.2024 № 23/10-2024 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - виконавець зобов'язується за завданням відповідача - замовника протягом установленого в договорі строку надавати послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, а замовник зобов'язується на підставі виданих виконавцем рахунків оплачувати надані послуги за цінами, зазначеними у цих рахунках (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору за надання виконавцем послуг замовник зобов'язаний здійснювати оплату за цінами, зазначеними у додатку № 1 до цього договору.
Згідно з п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту надіслання виконавцем на електронну адресу замовника акту наданих послуг. Акти на оплату вважаються належним чином пред'явленими, якщо вони надіслані виконавцем на електронну адресу замовника, зазначену у п. 7.1 договору.
Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок виконавця, або в інший передбачений діючим законодавством спосіб (п. 2.3 договору).
Пунктом 3.2 договору замовник зобов'язався, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих виконавцем послуг.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що виконавець має право, зокрема, отримувати за надані послуги оплату в розмірі та у строки, передбачені цим договором.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року (п. 7.1 договору).
В додатку № 1 до договору сторони погодили вартість послуг оренди спеціальної та автотранспортної техніки.
Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що він на виконання умов договору на підставі актів виконаних робіт від 07.11.2024 № 1 на суму 600000,00 грн., від 02.12.2024 № 2 на суму 829113,00 грн., від 30.12.2024 № 3 на суму 300000,00 грн., від 02.01.2025 № 4 на суму 372832,50 грн. надав відповідачу послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки на загальну суму 2101945,50 грн.
Для оплати наданих послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, позивач виставив відповідачу наступні рахунки-фактури: від 07.11.2024 № 222 на суму 600000,00 грн., від 02.12.2024 № 233 на суму 829113,00 грн., від 30.12.2024 № 246 на суму 300000,00 грн., від 02.01.2025 № 2 на суму 372832,50 грн.
Перелічені вище акти виконаних робіт та рахунки-фактури були надіслані відповідачу на адресу його місцезнаходження, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 27.02.2025 № 6330400103870 та накладної «Укрпошта» від 27.02.2025 № 6330400103870.
Разом з тим, відповідач акти виконаних робіт від 07.11.2024 № 1 на суму 600000,00 грн., від 02.12.2024 № 2 на суму 829113,00 грн., від 30.12.2024 № 3 на суму 300000,00 грн., від 02.01.2025 № 4 на суму 372832,50 грн. не підписав та не повернув позивачу, мотивовану відмову від їх підписання чи заперечення щодо їх підписання, позивачу не надав, у зв'язку з чим, надані послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки вважаються належним чином та у повному обсязі надані виконавцем замовнику. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
В матеріалах справи містяться також змінні рапорти, подорожні листи.
Відповідач на підставі платіжних інструкцій від 08.11.2024 № 36 на суму 600000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги оренди спец. трансп. техніки згідно рахунку № 222 від 07.11.2024 та від 30.12.2024 № 81 на суму 300000,00 грн. з призначенням платежу: оплата послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки згідно рахунку № 246 від 30.12.2024 частково оплатив надані позивачем послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки в загальній сумі 900000,00 грн. Зазначене також підтверджується банківськими виписками позивача за 08.11.2024 та 31.12.2024, завірені копії яких залучена до матеріалів справи, в яких відображено надходження від відповідача на рахунок позивача вказаних коштів з вищевказаним призначенням платежу.
В рахунках - фактурах, які позивач виставив відповідачу для оплати наданих послуг, завірені копії яких залучена до матеріалів справи, зазначено послуги, їх вартість та вказаний договір від 23.10.2024 № 23/10-20024 на підставі якого такі послуги надавались.
До матеріалів позовної заяви позивачем надано також податкові накладні від 07.11.2024 № 6 на суму 600000,00 грн., від 02.12.2024 № 1 на суму 829113,00 грн., від 30.12.2024 № 23 на суму 300000,00 грн., від 02.01.2025 № 1 на суму 372832,50 грн. та квитанції про прийняття податкових накладних та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.12.2024 № 1, від 03.01.2025 № 1від 16.01.2025 №1, від 04.02.2025 № 1.
Разом з тим, свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за отримані послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки за переліченими вище актами, відповідач не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 1201945,50 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю наданих послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правоввідносин) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Стаття 798 Цивільного кодексу України визначає, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Положення частини першої статті 14 ГПК України визначають здійснення розгляду справ судом не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою-четвертою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, не лише позивач повинен доводити обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, але й відповідач (відповідачі) повинні довести свої заперечення проти позову.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш обґрунтованою. Відтак необхідним є не лише надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд оцінивши докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, дійшов висновку, що позивачем доведено надання відповідачу послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки на суму 2101945,50 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 07.11.2024 № 1 на суму 600000,00 грн., від 02.12.2024 № 2 на суму 829113,00 грн., від 30.12.2024 № 3 на суму 300000,00 грн., від 02.01.2025 № 4 на суму 372832,50 грн., за які відповідач в повному обсязі не розрахувався, провівши часткові оплати в загальній сумі 9000000,00 грн., а відтак матеріалами справи підтверджений наявний борг відповідача перед позивачем в сумі 1201945,50 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 1204945,50 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1201945,50 грн. заборгованості.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 10.03.2025 по 20.03.2025 складають 18030,68 грн. та 3% річних за період прострочення з 10.03.2025 по 20.03.2025 складають 1086,69 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а відтак вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач посилаючись на п. 5.1 договору просить суд за прострочення оплати наданих послуг стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за період прострочення з 10.03.2025 по 20.03.2025 становить 11229,13 грн.
Згідно з п. 5.1 договору за прострочення оплати наданих виконавцем послуг замовник повинен сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення..
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи. Вимога позивача у вказаній частині є доведеною та обґрунтованою.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1201945,50 грн. основного боргу, 18030,68 грн. інфляційних втрат, 1086,69 грн. 3% річних, 11229,13 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» про стягнення 1201945,50 грн. основного боргу, 18030,68 грн. інфляційних втрат, 1086,69 грн. 3% річних, 11229,13 грн. пені задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» (пр. Мазепи Івана, 8, м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., 07301, ідентифікаційний код 36348655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» (вул. Власенка, 4, кв. 87, м. Харків, Харківська обл., 61157, ідентифікаційний код 43162051) 1201945 (один мільйон двісті одну тисячу дев'ятсот сорок п'ять) грн. 50 коп. основного боргу, 18030 (вісімнадцять тисяч тридцять) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 1086 (одну тисячу вісімдесят шість) грн. 69 коп. 3% річних, 11229 (одинадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 13 коп. пені., 18484 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 38 коп., витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 19.09.2025.
Суддя Ю.В. Подоляк