Справа № 472/58/25
Провадження №2/472/198/25
19 вересня 2025 року с-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого-судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Маслюк А.М.,
представника позивача Губської Ю.О.,
представника відповідача Сорочан Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
16 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником транспортного засобу - автомобіля марки SKODA модель OCTAVIA 2010 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , з державними номерними знаками НОМЕР_2 . ЇЇ право власності на зазначений автомобіль посвідчено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
08 листопада 2024 року о 17:50 годині по вул. Київській у селищі Веселинове Вознесенського району Миколаївської області водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухаючись заднім ходом, не дотрималась безпечного інтервалу та скоїла наїзд на належний їй припаркований автомобіль SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Внаслідок дорожньо - траспортної пригоди її автомобіль отримав наступні механічні пошкодження задньої лівої частини бампера, заднього лівого ліхтаря, заднього лівого крила та задньої лівої частини двері багажника. Вказані пошкодження були зафіксовані в схемі місця дорожньо - транспортної пригоди.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не мала застрахованої цивільно - правової відповідальності (діючого страхового полісу), вони були позбавлені можливості спільно скласти повідомлення про пригоду відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому вона вимушена була викликати працівників поліції та зафіксувати факт дорожньо- транспортної пригоди.
Відносно ОСОБА_2 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 26 грудня 2024 року Веселинівським районним судом Миколаївської області було винесено постанову у справі № 472/1243/24, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зважаючи на те, що її транспортному засобу було завдано механічних пошкоджень, враховуючи, що цивільна відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована, у зв'язку з чим вона була позбавлена можливості на відшкодування матеріальної шкоди страховиком, заявниця вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав, а саме стягнення завданої їй матеріальної шкоди джерело підвищеної небезпеки з винної особи.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 113 623, 40 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
21 січня 2025 року ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
12 лютого 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у своєму позові позивач посилається на те, що 20.11.2023 року між нею та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (далі АТ СК «АРКС») було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №084 терміном на один рік, тобто до 20.11.2024 року. На підтвердження чого їй було видано страховий поліс № АР/6170831. Відразу після ДТП, що сталося 08.11.2024 року позивач повідомила свого страховика про страховий випадок й хотіла скласти відповідну заяву про здійснення їй належних виплат. Однак їй повідомили, що укладений з нею договір №084 від 20.11.2023 року, на підставі якого був виданий № АР/6170831, наразі є не діючим, оскільки помилково не внесений до Єдиної централізованої бази даних. За такого, позивач вважає що на момент вчинення ДТП з вини страховика в неї був відсутній діючий страховий поліс та вона не має права на отримання страхового відшкодування від страховика, внаслідок чого звертається з цим позовом до винуватця ДТП (відповідача). Такі твердження позивача є помилковими та не відповідають вимогам закону.
З наданої позивачем копії полісу № АР/6170831 та виписки із загальнодоступного в Інтернет-мережі сайту МТСБУ щодо перевірки чинності цього полісу вбачається, що він зареєстрований в єдиній централізованій базі даних 12.11.2024р. Умови страхування: строк дії з 21.11.2023 00:00 по 20.11.2024. Страховий платіж 1277 грн. Страхова сума на одного потерпілого: 160 000 грн. за шкоду майну, 320 000 грн. за шкоду життю і здоров'ю. Франшиза 0,00 грн. Крім цього чинність цього договору саме з 21.11.2023 підтверджується сплатою страхового платежу в сумі 1277 грн напередодні 20.11.2023 року, що підтверджується пунктом 10 вказаного полісу № АР/6170831. За такого, станом на момент ДТП цивільна правова відповідальність позивача була застрахована у передбаченому законом порядку.
Так, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17 та від 10.12.2019 у справі №199/6524/18 сформовано позицію про те, що якщо позовні вимоги пред'явлено не до всіх належних відповідачів, зокрема, до страховика, суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком у межах страхових сум і винуватцем ДТП. Тому відмова у задоволенні позовних вимог є обґрунтованою
Враховуючи розподіл у деліктному зобов'язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов'язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №6-725цс16, від 26 жовтня Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.02.2025 7 2016 року у справі №6-954цс16). Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача, суд відмовляє в позові до такого відповідача.
З огляду на викладене, станом на сьогодні, допоки не вирішене питання щодо страхового відшкодування страховиком, відсутні підстави для стягнення з відповідача спричиненої позивачу шкоди внаслідок ДТП.
Також у позовній заяві позивач зазначає, що для визначення розміру завданої йому матеріальної шкоди він звернувся до ТОВ «Експрес Авто», яке спеціалізується на ремонтах транспортних засобів марки SKODA. Згідно наданого розрахунку № РАХ-001198 від 12.11.2024р. вартість відновлювального ремонту авто Skoda Oktavia A5, д/н НОМЕР_2 , пробіг 0 км, становить 113 623,40 грн. (запасні частини та матеріали 55 667,83 грн. + виконані роботи 29 018,33 грн.). Однак з тексту позовної заяви не зрозуміло чи був відремонтований автомобіль позивача чи ні. Встановлення даної обставини має суттєве значення для вирішення справи. Просить суд в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовну заяву підтримала з підстав викладених в позовній заяві та зменшила розмір матеріальної шкоди. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 96138,57 грн. з урахуванням висновку експерта № СЕ-19/115-25/4045-АВ від 10.06.2025 року та сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Представник відповідача Сорочан Є.В. в судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Крім того зазначив, що на момент дорожньо - транспортної пригоди правова відповідальність позивача ОСОБА_1 була застрахована, тому у неї є можливість отримати на відшкодування матеріальної шкоди від страховика. Поки не буде вирішено питання позивачем щодо відшкодування страхового випадку, то підстав для відшкодування шкоди відповідачем ОСОБА_2 не має.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов до наступного висновку.
Постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2024 року у справі №472/1243/24 провадження № 3/472/645/2024, що набрала законної сили 07 січня 2025 року ОСОБА_2 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Вказаною постановою суду встановлено, що 08 листопада 2024 року о 17.50 годині по вул. Київській у с-щі Веселинове, водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухаючись заднім ходом, не дотрималась безпечного інтервалу та скоїла наїзд на припаркований автомобіль SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
20 листопада 2023 року між ОСОБА_1 та АТ «СК «АРКС» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 084 терміном на один рік, тобто до 20 листопада 2024 року. На підтвердження чого позивачу було видано поліс № АР/6170831 (а.с. 16).
Відповідно до п.п. 55.1 ст. 55 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 01.01.2024 року, який наразі втратив чинність) з метою організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників.
Згідно Витягу із Єдиної централізованої бази даних договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 084 та поліс № АР/6170831 від 20 листопада 2023 року були внесені страховиком до Єдиної централізованої бази даних лише 12 листопада 2024 року об 23 годині 07 хвилин (а.с. 17).
Отже на момент вчинення дорожньої транспортної пригоди 08 листопада 2024 року у позивача був відсутній діючий страховий поліс.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
За нормами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для встановлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно - правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою (постанова Верховного Суду від 22.01.2019 року справа № 676/518/17)
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з Висновком експерта № СЕ-19/115-25/4045-АВ від 10.06.2025 року, вартість відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на дату проведення дослідження, а саме 02.05.2025 року складає 96138 грн. 57 коп. (дев'яносто шість тисяч сто тридцять вісім гривень 57 коп.). Вартість матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на дату проведення дослідження, а саме 02.05.2025 року складає 47454 грн. 49 коп. (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири грн. 49 коп.). Ринкова вартість автомобіля марки «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2010 року виписку, власником якого є ОСОБА_1 , станом на дату проведення дослідження, а саме 02.05.2025 року, може складати: 498300,00 (чотириста дев'яносто вісім тисяч триста грн. 00 коп.) (а.с. 81-96).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що шкода, заподіяна відповідачем ОСОБА_2 , позивачеві не відшкодована, а тому з неї на користь позивача слід стягнути 96 138,57 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За встановленого, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 96138 (дев'яносто шість тисяч сто тридцять вісім) гривень 57 (п'ятдесят сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 вересня 2025 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський