Справа № 468/1171/25
2/468/717/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
(заочне)
19.09.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Кочубей О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу №468/1171/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.08.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №28.08.2022-100001475 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу кредит у сумі 4000 грн строком на 42 дні з умовою сплати процентів в розмірі від 2 до 3% в день. Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в сумі 8480 грн. Також позивач просив вирішити питання про стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
В тексті позову позивач заявив про розгляд справи за відсутності його представника.
Позов надійшов до суду 29.05.2025 року (сформований в системі «Електронний суд» 28.05.2025 року).
16.06.2025 року відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач до суду не з'явився, про час слухання справи повідомлявся через систему «Електронний суд». До суду не надійшло відзиву на позов.
З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з'явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні у справі матеріали (копію квитанції від 28.08.2022 року; копію додатку до анкети від 28.08.2022 року; копію пропозиції про укладення додаткового договору до кредитного договору (оферти) від 28.08.2022 року; копію заявки від 28.08.2022 року; копію підтвердження кредитного договору від 28.08.2022 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість задоволення позову.
Судом встановлено, що 28.08.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №28.08.2022-100001475 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу кредит у сумі 4000 грн строком на 42 дні з умовою сплати процентів за первинний період кредитування в 14 днів в розмірі 2% в день, в наступні періоди - 3% в день (п. 6 заявки від 28.08.2022 року).
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Позивач вказує, що заборгованість відповідача перед ним становить 8480 грн.
Як вказано вище, відповідно до п. 6 кредитного договору проценти за первинний період кредитування в 14 днів становили 2% в день і за вказаний період підлягали нарахуванню проценти в сумі 1120 грн (4000 грн х 2% х 14 днів), в наступні періоди - 3% в день та за 28 днів, які залишились з 42 днів строку кредитування, підлягали нарахуванню про центи в сумі 3360 грн (4000 грн х 3% х 28 днів), загалом відповідно до умов договору могли бути нараховані проценти в сумі 4480 грн (1120 грн + 3360 грн), отже заявлені до стягнення проценти не перевищують визначені договором проценти.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором №28.08.2022-100001475 від 28.08.2022 року в сумі 8480 грн, з яких 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4480 грн - заборгованість за процентами.
Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Позивач в тексті позову заявив про необхідність розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу та бажання сторони позивача надати суду відповідні докази на підтвердження понесених витрат, у зв'язку з цим відповідно до ч.8 ст. 141, ст. 246 ЦПК України суд надає можливість позивачу протягом п'яти днів після ухвалення рішення надати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №28.08.2022-100001475 від 28.08.2022 року в сумі 8480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Визначити позивачу п'ятиденний строк з дня ухвалення даного рішення для подання до Баштанського районного суду Миколаївської області доказів щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133А м. Київ, ідентифікаційний код 37356833);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складене 19.09.2025 року.
суддя: