Справа № 484/4536/22
Провадження № 1-кп/467/17/25
Іменем України
18.09.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ( у режимі відеоконференції),
у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка кримінального провадження № 12022150110000001, внесеного до ЄРДР 06 червня 2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мигія Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, маючого середню освіту, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 127 КК України,
клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт
В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 127 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого строком до 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, можливість незаконно впливати на свідків і потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Прокурор вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, максимальне покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Знаючи, яка міра покарання може бути до нього застосована за вчинені злочини, обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, що пояснюється неодноразовими неявками обвинуваченого до органу досудового розслідування, внаслідок чого останній оголошувався у розшук, також під час досудового розслідування відносно нього ухвалою Первомайського міськрайонного суду від 01.11.2022 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 52 000 грн. Після внесення застави обвинуваченого оголошено у розшук 14.12.2022 року у зв'язку з порушенням обов'язків, визначених заставою. 19.12.2022 року відносно обвинуваченого на підставі ухвали суду змінено запобіжний захід з застави на утримання під вартою без можливості внесення застави строком на 60 діб. Обвинувачений може впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки вони є жителями с. Мигія Первомайського району, де проживає обвинувачений. Обвинувачений не працевлаштований, проживає один, обвинувачується у вчиненні майнових злочинів, внаслідок чого існує вірогідність того, що вчинення майнових злочинів є способом його заробітку, що не виключатиме ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, аналогічних за змістом. Вказував на відсутність підстав для обрання більш м'яких запобіжних заходів, ніж утримання під вартою.
Захисником ОСОБА_5 подано клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, яке мотивовано тим, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обвинувачений не має можливості, вчинювати нові злочини не буде. Вважає, що застосування домашнього арешту з 20 години до 07 години буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження. Обвинувачений має місце постійного проживання, у нього є сім'я, робота, сталі соціальні зв'язки. Його дружина на даний час хворіє і постійно повинна проходити обстеження, внаслідок чого його неповнолітні діти залишаються без нагляду.
Обвинуваченим ОСОБА_4 подано клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час, яке мотивовано тим, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, родину, двох малолітніх дітей, 2015 та 2017 року народження. Ним відбуто значну частину покарання у виді позбавлення волі, яке йому загрожує у разі винесення судом обвинувального вироку. Має ряд хронічних захворювань, які періодично загострюються. Належної медичної допомоги в умовах СІЗО не отримує. Дружина має онкологічне захворювання, тому піклуватися про двох малолітніх дітей не взмозі та потребує його допомоги.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене ним клопотання, заперечував проти задоволення клопотань захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у виді утримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник підтримали подані ними клопотання про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
10 лютого 2016 року ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, про що складено відповідний протокол працівниками поліції.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2016 року в кримінальному провадженні № 12016150110000383, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з застосуванням застави у розмірі 413400 грн. на строк до 10 квітня 2016 року.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 квітня 2016 року продовжено строк тримання під вартою до 16 квітня 2016 року.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 грудня 2018 року в кримінальному провадженні №12018150110003088, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03 лютого 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2019 року продовжено строк тримання під вартою до 05 березня 2019 року.
Ухвалами Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою від 10 жовтня 2019 року на строк до 09 грудня 2019 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року справу передано на розгляд до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області за підсудністю.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 січня 2020 року щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби на строк два місяці до 09 березня 2020 року.
31 жовтня 2022 року ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 127, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 194 КК України, про що складено відповідний протокол.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2022 року в кримінальному провадженні № 12022152110000021 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з застосуванням застави у розмірі 52000 грн. на строк до 30 грудня 2022 року.
02 листопада 2022 року обвинуваченого звільнено з-під варти з ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» після внесення застави у розмірі 52000 грн.
18 грудня 2022 року ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України, про що складено відповідний протокол.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.12.2022 року в кримінальному провадженні № 12022152110000001, внесеному в ЄРДР 06 червня 2022 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 309 КК України ОСОБА_4 змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою на строк до 30.12.2022 року.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.12.2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022152110000021 від 10.01.2022 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24.02.2023 року.
05.01.2023 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області об'єднано матеріали кримінального провадження № 12022150110000001 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 309 КК України з матеріалами кримінального провадження № 12022152110000021 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суд від 10.02.2023 року кримінальне провадження за №№ 12022150110000001, 12022152110000021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, направлено на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області.
15 лютого 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи кримінальне провадження розподілене судді Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_6 .
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20.02.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21.04.2023 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25.09.2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України та за ч.1 ст. 309 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
31 березня 2025 року у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_6 у відставку здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями і зазначена справа передана судді ОСОБА_1 .
Ухвалою від 31 березня 2025 року кримінальне провадження прийнято суддею ОСОБА_1 до свого провадження.
У відповідності до ч.4 ст.199 КПК України суд повинен розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно із правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується включно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом пункту четвертого частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання особи під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів. Строк тримання особи під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обрання будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
Обвинувальний акт стосовно обвинуваченого перебуває на розгляді в суді, провадження перебуває на стадії розгляду: прокурором оголошено обвинувальний акт, судом частково досліджено письмові докази сторони обвинувачення.
Тривалий час перебування справи на розгляді у суді зумовлено розглядом вказаного кримінального провадження тривалий час різними суддями Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області та Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, поверненням обвинувального акту прокурору за ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, зміною складу Арбузинського районного суду Миколаївської області у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_6 у відставку, що спричинило необхідність повторного дослідження доказів, а також тим, що сам обвинувачений двічі оголошувався у розшук, у зв'язку з чим провадження зупинялось до його розшуку.
Суд вважає, що наведеного вище достатньо для висновку про те, що висунуте по справі обвинувачення відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» без вирішення питання про доведеність провини під час розгляду даного клопотання.
Окрім цього, суд вважає, що ризики, вказані прокурором у клопотанні, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, прокурором доведені.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в тому числі у нетяжкому злочині та у трьох тяжких злочинах, санкціями двох з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, під час досудового розслідування перебував у розшуку, після обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави та після звільнення у зв'язку з внесенням застави, знову перебував у розшуку.
Крім того, у кримінальному провадженні залишаються недопитаними потерпілі та свідки. З огляду на характер інкримінованих обвинуваченому дій, що пов'язані з насильством і психологічним тиском, існує ймовірність того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може впливати на зазначених осіб шляхом тиску або узгодження показань, що перешкоджатиме встановленню об'єктивної істини у справі.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох умисних злочинів протягом 2016, 2018, 2022 років, що свідчить про продовження ним протиправної поведінки і стійку злочинну спрямованість, тому існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення у разі звільнення з-під варти.
Наведені обставини, у своїй сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків або потерпілих, чи продовжити злочинну діяльність, тобто ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшились та не відпали.
Оцінюючи можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, суд зробив висновок, що для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відсутні передумови, оскільки жодна особа не висловила бажання поручитись за обвинуваченого. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту, який вже застосовувався у 2020 році до обвинуваченого, однак обвинувачений за змістом обвинувального акту у 2022 році вчинив нові кримінальні правопорушення, та у виді застави, з урахуванням того, що обвинувачений після внесення застави 02 листопада 2022 року був затриманий за вчинення крадіжок, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та за існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на даному етапі провадження є недостатніми.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, здійснити вплив на свідків або потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Також судом враховуються позиція, викладена у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року: «Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи».
Продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України від 16.05.2013 р., яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
Суд вважає, що у даній конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.
За таких обставин наявність хвороби у дружини обвинуваченого, необхідність звернення до медичних установ для проведення обстежень та залишення їхніх неповнолітніх дітей вдома у зв'язку з цим не можуть бути визначальними для зміни діючого щодо обвинуваченого запобіжного заходу на інший.
Документального підтвердження про неможливість лікування обвинуваченого в умовах СІЗО суду не надано.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що до обвинуваченого слід продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тому клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, у задоволенні клопотань захисників та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 331, 371-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюзадовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16 листопада 2025 року включно.
У задоволенні клопотань захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Повний текст ухвали проголошений 19 вересня 2025 року о 8 годині.
Суддя ОСОБА_1