Справа № 127/14166/25
Провадження 2/127/2798/25
11 вересня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/14166/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позов зареєстрований судом 08.05.2025 року і мотивований тим, що 05.08.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Алекскредит» був укладений договір про надання кредиту № 3819189 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача РS3819189 в порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Позивач надав відповідачеві грошові кошти - 5 000 грн., перерахувавши на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , номер операції: 26525739225114292272621278777350 (згідно довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору № 41346335 про переказ коштів від 18.10.2017 року). Платіж був виконаний 05.08.2020 року.
Сторони погодили, що кредитні кошти - 5 000 грн. надаються на період з 05.08.2020 року до 03.09.2020 року, із сплатою процентів (базовий період 05.08.2020 року до 03.09.2020 року - 1, 70 % за 1 день користування кредитом, спеціальний період з 04.09.2020 року до 02.03.2021 року - 3 % за один день користування кредитом, спеціальна процентна ставка - п.2.34).
Сторонами погоджено графік платежів.
ТОВ «Алекскредит» свої зобов'язання за договором від 05.08.2020 року виконало та надало відповідачеві грошові кошти, однак, відповідач свої зобов'язання за договором про надання кредиту № 3819189 не виконав, тому станом на 30.04.2025 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 34 465 грн.
Дана сума складається з суми кредиту - 5 000 грн. та нарахованих процентів за користування кредитом - 29 465 грн.
На підставі ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «Алекскредит» просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту № № 3819189 від 05.08.2020 року в загальній сумі 34 465 грн. та судовий збір - 2 422,40 грн.
Представник позивача - Попов Є.В. в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно за адресою, зазначеною в позовній заяві. Відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 05.08.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Алекскредит», було укладено договір про надання кредиту № 3819189 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача РS3819189 в порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Пропозиція укласти договір (оферта) щодо надання кредиту № 3819189 із графіком платежів погоджена та підписана представником ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 .
Позивач надав відповідачеві грошові кошти - 5 000 грн. в кредит на інші споживчі цілі, перерахувавши на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , номер операції: 26525739225114292272621278777350 (згідно довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору № 41346335 про переказ коштів від 18.10.2017 року). Платіж був виконаний 05.08.2020 року.
Сторони погодили, що кредитні кошти - 5 000 грн. надаються на період з 05.08.2020 року до 03.09.2020 року, із сплатою процентів (базовий період 05.08.2020 року до 03.09.2020 року - 1, 70 % за 1 день користування кредитом, спеціальний період з 04.09.2020 року до 02.03.2021 року - 3 % за один день користування кредитом, спеціальна процентна ставка - п.2.34).
Сторонами погоджено Графік платежів із урахуванням періодів (базового, спеціального, орієнтовної загальної вартості кредиту.
ТОВ «Алекскредит» свої зобов'язання за договором від 05.08.2020 року виконало та надало відповідачеві грошові кошти, однак, відповідач свої зобов'язання за договором про надання кредиту № 3819189 не виконав, тому станом на 30.04.2025 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 34 465 грн.
Дана сума складається з суми кредиту - 5 000 грн. та нарахованих процентів за користування кредитом - 29 465 грн.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
Отже, позивач надав належні і допустимі докази укладення 05.08.2020 року із ОСОБА_1 договору № 3819189 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 5 000 грн.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Алекскредит» за договором про надання кредиту № 3819189 від 05.08.2020 року станом на 30.04.2025 року становить 34 465 грн.
Дана сума складається з суми кредиту - 5 000 грн. та нарахованих процентів за користування кредитом - 29 465 грн.
На день розгляду даної справи судом заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, тому загальна сума боргу - 34 465 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит».
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422, 40 грн., сплачений позивачем із урахуванням коефіцієнту 0, 8, згідно платіжної інструкції № 4076 від 28.04.2025 року (а.с. 10).
Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ЄДРПОУ 41346335, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, б. 12А) заборгованість за договором про надання кредиту № 3819189 від 05.08.2020 року в розмірі 34 465 (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 00 коп. та судові витрати - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 11 вересня 2025 року.
Суддя: