ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
18.09.2025Справа № 910/11402/25
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний інжиніринг» 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1 е
до Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України «Хутір Вільний» 03026, м. Київ, Дніпровське шосе, буд. 3
про стягнення 1 595 603,66 грн. та зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний інжиніринг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України «Хутір Вільний» про стягнення 1 595 603,66 грн., а саме 1 097 275,65 грн. боргу, 98 935,18 грн. процентів річних, 399 392,83 грн. втрат від інфляції, а також зобов'язання відповідача повернути позивачу власне обладнання котельні, в тому числі теплообмінник, яким користується Медичний реабілітаційний центр Міністерства внутрішніх справ України «Хутір Вільний».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №28 про постачання теплової енергії від 07.02.2022 року в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані проценти річних та втрати від інфляції. Додатково позивач посилається на невиконання відповідачем обов'язку з повернення встановленого позивачем обладнання котельні.
Окрім цього позивач просить в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нараховувати відсотки річних починаючи з 24.03.2021 року до моменту виконання рішення за формулою: (С*3*Д)/365/100 = сума 3% річних, де С - сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).
Суд зазначає, що позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Нормами статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Суд зазначає, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
При цьому якщо в позові об'єднано дві і більше немайнові вимоги до кількох відповідачів, судовий збір сплачується за кожну вимогу щодо кожного відповідача окремо.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Як вбачається зі змісту поданої позивачем позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є майнові вимоги про стягнення 1 595 603,66 грн., а також немайнова вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, тобто звернувшись до суду в вересні 2025 року через систему "Електронний суд" з позовом з вимогами майнового та немайнового характеру позивач з урахуванням розміру та змісту заявлених вимог мав сплатити судовий збір в сумі 26962,05 грн.
Натомість, з поданої позивачем в якості доказу сплати судового збору платіжної інструкції № ПН67587С1 від 02.06.2025 року вбачається, що позивачем за подання до суду вказаної позовної заяви сплачено лише частину судового збору в розмірі 23 934,00 грн., тобто недоплата становить 3028,05 грн.
Також суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відповідно до п. 5 ч. 3 - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд зауважує, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд наголошує на те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
При цьому формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.
Як встановлено судом, предметом даного позову є, зокрема, стягнення з відповідача боргу в загальній сумі 1 595 603,66 грн. до складу якого, як зазначено позивачем в тексті позовної заяви, включено заборгованість за договором, а також нараховані відсотки річних та втрати від інфляції. Проте, в прохальній частині позивач просить суд стягнути з відповідача єдину суму 1 595 603,66 грн., не зазначивши окремо заявлені до стягнення суми заборгованості, правова природа яких є різною (основний борг, відсотки річних, втрати від інфляції тощо).
Поряд із цим суд звертає увагу, що невизначення позивачем чіткого змісту позовних вимог в розрізі окремих включених до їх складу сум нівелює можливість дотримання судом вищевказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний інжиніринг» без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний інжиніринг» строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний інжиніринг» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі (з відміткою банку про виконання);
- подання до суду письмових пояснень, які будуть містити окреме зазначення заявлених до стягнення сум, що входять до складу загальної суми в розмірі 1 595 603,66 грн. (основний борг, відсотки річних, втрати від інфляції), відповідно до тексту позовної заяви;.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон