ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.09.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/753/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліс"
про стягнення заборгованості в сумі 141 222,94 грн, з них: 114 340,16 грн - заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії, 12 716,46 грн - заборгованості за надання послуг пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії, 8488,77 грн - пені, 4856,06 грн - інфляційних втрат, 821,49 грн - 3% річних
за участю:
від позивача: Карпік Валентина Федорівна
установив: Приватне акціонерне товариство "Волиньобленерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 141 222,94 грн, з них: 114 340,16 грн - заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії, 12 716,46 грн - заборгованості за надання послуг пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії, 8488,77 грн - пені, 4856,06 грн - інфляційних втрат, 821,49 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0056000 від 27.10.2023 в частині здійснення оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та послуги пов'язанні з перетікання реактивної електроенергії, внаслідок чого виникла заборгованість за надання послуг з розподілу електричної енергії в сумі 114 340,16 грн та 12 716,46 грн - заборгованості за перетіканням реактивної електроенергії. На прострочену суму заборгованості позивач здійснив нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних. Позовні вимоги обгрунтовані приписами ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином ухвалою суду від 03.09.2025 копія якої направлялась на адресу, яка зазначена у позовній заяві та відповідає адресі, що зазначена у ЄДРЮОФОтаГФ (підтверджується відповіддю з ЄДРЮОФОтаГФ №1574785 від 16.07.2025, сформованій засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом суду). Факт відправки підтверджується відміткою на зворотньому боці оригіналу ухвали суду від 03.09.2025. При цьому суд звертає увагу, що всі процесуальні документи, які виносились у справі та копії яких направлялись на вказану вище адресу відповідача повернуті на адресу суду з відміткою Укрпошти “адресат відсутній за вказаною адресою» .
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Вказаного правового висновку притримується Верховний Суд України у своїх постановах від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 13.12.2023 у справі 873/534/23.
При цьому направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому конкретному випадку - суду (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Наведене свідчить про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов'язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини у справі вказують на те, що між Приватним акціонерним товариством "Волиньобленерго" в особі Маневицької філії Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (по договору - оператор/по справі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньліс" (по договору - споживач/по справі - відповідач), шляхом приєднання до Публічного договору, укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0056000 від 27.10.2023 (далі - Договір) з додатками до нього, які є невід'ємними частинами цього договору.
Наказом ПрАТ “Волиньобленерго» №37 від 31.01.2024 “Про реформування системи управління Товариства», Маневицьку структурну одиницю (філію) ПрАТ “Волиньобленерго» реорганізовано шляхом приєднання до Камінь-Каширської структурної одиниці (філії) ПрАТ “Волиньобленерго».
Відповідно до п.1.1.-1.2 Договору - договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком №1 до цього Договору. Умови договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі -ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Згідно п. 2.1 Договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначених Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є додатком №2 до цього Договору та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Відповідно до п.2.3. Договору сторонами погоджено, що споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно умовами глави 5 цього Договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 “Порядок розрахунків».
Згідно додатку №10 “Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії» від 27.10.2023 до Договору оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, а споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (згідно з Додатком №4 до Договору).
Відповідно до п.п.5.1.-5.6. Договору ціною цього договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача, зазначені у Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 “Порядок розрахунків». Споживач оплачує послуги з розподілу оператора системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно п.7.1 Договору оператор системи має право на отримання своєчасної оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії.
Пунктом 3 додатку №4 “Порядок розрахунків» до Договору сторонами визначено обсяг розподіленої електричної енергії визначається за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць і визначається відповідно до Порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії. Сума оплати послуг з розподілу визначається, виходячи з обсягу електричної енергії, яка була розподілена оператором системи та тарифу на розподіл електричної енергії.
За підсумками місяця оператор системи оформляє: - акт приймання-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії; - акт про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії.
Оформлені належним чином акти, споживач повертає оператору системи у п'ятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого акту та за відсутності заперечень, останній вважається підтвердженим.
Пунктами 4-6 додатку №4 “Порядок розрахунків» до Договору визначено, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, розподілену протягом розрахункового місяця, здійснюється на підставі виставленого оператором системи рахунка. Відповідно до визначеної згідно п. 3 цього додатку величини коштів за фактично розподілену електричну енергію оператор системи виписує споживачу рахунок на оплату послуг з розподілу електричної енергії.
Рахунки на оплату за реактивну електричну енергію, пеню, інфляційні збитки, річні виписуються оператором системи окремо та надаються споживачу. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії, реактивну електроенергію, пеню, інфляційні збитки, річні має не перевищувати 5 робочих днів з дня отримання рахунка.
За внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених п.5 цього Додатку, споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та інфляційні збитки.
Відповідно до п. 7 додатку №4 “Порядок розрахунків» до Договору рахунки на оплату можуть надаватися наручно у відповідних структурних підрозділах оператора системи, поштовим зв'язком, факсимільним зв'язком, електронною поштою, через особистий кабінет споживача на web - сайті оператора системи або іншими способами з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу.
Відповідно до п. 11.1. Договору договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не визначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Судом встановлено, що Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0056000 від 27.10.2023 є пролонгованим (продовженим).
На виконання умов Договору позивач надав наступні послуги:
- з розподілу електричної енергії у період лютий-березень 2025 року, що підтверджується рахунком №533-0056000/2/Ф1 за лютий 2025 року та Актом №533-0056000/2/Ф1 від 28.02.2025; рахунком №533-0056000/3/Ф1 за березень 2025 року та Актом №533-0056000/3/Ф2 від 31.03.2025;
- послуги пов'язані з перетіканням реактивної електроенергії на суму 12 716,46 грн за березень 2025 року, що підтверджується рахунком №533-0056000/3/Ф2 за березень 2025 ріоку та Актом №533-0056000/3/Ф2 від 31.03.2025.
За надані послуги відповідач розрахувався частково на суму 79 893,14 грн з розподілу електричної енергії, однак з порушенням строку їх оплати. Однак решту заборгованість на суму 114 340,16 грн з надання послуг з розподілу електричної енергії та 12 716,46 грн з перетікання реактивної електричної енергії залишилась не сплаченою. На суму заборгованості за спожитий газ позивач здійснив нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Предметом спору є стягнення заборгованості в сумі заборгованості в сумі 141 222,94 грн, з них: 114 340,16 грн - заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії, 12 716,46 грн - заборгованості за надання послуг пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії, 8488,77 грн - пені, 4856,06 грн - інфляційних втрат, 821,49 грн - 3% річних за неналежне виконання умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0056000 від 27.10.2023.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0056000 від 27.10.2023, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання його судом недійсними, суду не подано (ст.204 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Укладений між сторонами у справі Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0056000 від 27.10.2023 за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0056000 від 27.10.2023 відповідач по справі зобов'язався оплатити за наданні на умовах договору послуги з доставки газу та послуги з перетікання реактивної енергії.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення умов договору відповідач оплату за надані йому позивачем послуги належним чином не здійснив.
Як встановлено судом, мало місце часткове погашення заборгованості з надання послуг з розподілу електричної енергії на суму 79 893,14 грн, однак з простроченням їх оплати. Решту суми заборгованості з розподілу електричної енергії на суму 114 340,16 грн та послуги з перетікання реактивної енергії на суму 12 716,46 грн відповідач так і не сплатив.
Відповідно до пункту 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Станом на день ухвалення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості на суму 114 340,16 грн та послуги з перетікання реактивної енергії на суму 12 716,46 грн не надав, доводи позивача не спростував.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 114 340,16 грн з розподілу електричної енергії та послуги з перетікання реактивної енергії на суму 12 716,46 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Керуючись правовими нормами та умовами Договору позивач нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за надані послуги з розподілу електричної енергії та послуги з перетікання реактивної енергії.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку позивачем нараховано відповідачу в загальному розмірі пеню на суму 8488,77 грн , 4856,06 грн - інфляційних втрат та 821,49 грн - 3% річних.
При перевірці нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат суд встановив невірне їх нарахування, зокрема: - в частині стягнення пені та 3% річних за надання послуг з розподілу електричної енергії по Акту №533-0056000/2/Ф1 від 28.02.2025 та рахунку №533-0056000/2/Ф1 за лютий 2025 року, у зв'язку з невірним визначенням початку періоду прострочення заборгованості.
Позивачем визначено початок періоду прострочення з 08.03.2025, в той час як відповідно до умов договору період прострочення слід рахувати з 11.03.2025 (п'ять робочих днів з дня отримання рахунка), оскільки рахунок підписаний споживачем 03.05.2025. Арифметично невірною є нарахована позивачем і сума інфляційних втрат,оскільки вибірково нараховані інфляційні втрати за кожен місяць окремо без врахування сумарного індексу інфляції.
Тому, відповідно до здійсненого судом перерахунку сума пені складає -8095,56 грн, інфляційні втрати - 3691,71 грн та 783,44 грн - 3% річних.
За наведеного, суд приходить до висновку, про обгрунтованість задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 8095,56 грн, інфляційних втрат - 3691,71 грн та 3% річних в сумі 783,44 грн. В решті сум стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.
Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З аналізу наведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в розмірі 139 627,33 грн заборгованості, з них: 114 340,16 грн - заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії, 12 716,46 грн - заборгованості за надання послуг пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії, 8095,56 грн - пені, 3691,71 грн - інфляційних втрат, 783,44 грн - 3% річних. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухвалені рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.
Згідно з приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
На момент ухвалення рішення позивач заявив до відшкодування йому лише судового збору, сплаченого при зверненні із позовом до суду, розмір якого складає 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №939 від 29.05.2025, та відповідає розміру встановленому Законом України “Про судовий збір».
За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору відповідачу слід відшкодувати судовий збір в розмірі 2993,79 грн. Решту суму судового збору залишити за позивачем.
Керуючись ст. 73, 74, 86, 123, 129, 178, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліс" про стягнення заборгованості в сумі 141 222,94 грн, з них: 114 340,16 грн - заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії, 12 716,46 грн - заборгованості за надання послуг пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії, 8488,77 грн - пені, 4856,06 грн - інфляційних втрат, 821,49 грн - 3% річних - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліс" (вул.Василіянок, буд 15 офіс 31, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76018, код 44864775) на користь Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (вул. Яремчука Назарія,4, м. Луцьк, Волинська область, 43023, код 00131512) 139 627,33 грн заборгованості, з них: 114 340,16 грн - заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії, 12 716,46 грн - заборгованості за надання послуг пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії, 8095,56 грн - пені, 3691,71 грн - інфляційних втрат, 783,44 грн - 3% річних та 2993,79 грн - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 19.09.2025
Суддя С. М. Кобецька