19.09.2025 Справа № 908/2783/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка Артура Олеговича, розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі № 908/2783/25
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача: Запорізької міської ради, ідентифікаційни номер юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сіті», ідентифікаційний код юридичної особи 34067555 (вул. Олександрівська, буд. 2, м. Запоріжжя, 69063)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Запорізькій області, ідентифікацій ідентифікаційний код юридичної особи 44118663 (пр. Соборний, будинок, 166, м. Запоріжжя, 69107)
про стягнення 3 185 612 грн 33 коп.
До Господарського суду Запорізької області 03.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позивача: Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сіті» з вимогами про:
1. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сіті» на користь Запорізької міської ради несплаченої орендної плати за Договором оренди землі від 24.07.2007 № 040726100591 за період з 03.04.2017 по 30.06.2025 в розмірі 3 185 612,33 грн.
2. Розірвання Договору оренди землі від 24.07.2007 № 040726100591 земельної ділянки з кадастровим номер 2310100000:05:003:0062 площею 0,5353 га, укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сіті», який зареєстровано 24.07.2007 за № 040726100591.
3. Зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сіті» повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:003:0062 площею 0,5353 га, розташовану у м. Запоріжжя по вул. Лєрмонтова (вул. В'ячеслава Зайцева) та Прибережної автомагістралі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сіті» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 32 617,51 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 справу № 908/2783/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.
19.09.2025 позов прийнято до розгляду.
16.09.2025 до суду від прокурора надійшла заява про забезпечення позову.
За результатами авторозподілу від 17.09.2025 заяву передано на розгляд судді Науменку А.О.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України:
1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Стаття 137. Заходи забезпечення позову
1. Позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Так, заява подана після подання позову, підписана уповноваженою особою. За заявою сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
Заява мотивована таким.
Згідно з позовними вимогами, загальний розмір несплачених Відповідачем коштів за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 становить 3 185 612,33 грн. В порушення п. 11 Договору Орендарем з січня 2023 року орендна плата за користування земельною ділянкою не вноситься, що свідчить про систематичну (більше 2 років) несплату орендної плати за договором оренди землі.
З урахуванням обставин спірних правовідносин, наявних доказів, а також недобросовісних дій з боку відповідача, що призвели до втрати відповідних надходжень місцевим бюджетом, виникла необхідність у забезпечені цього позову з метою запобігання можливим порушенням майнових прав територіальної громади м. Запоріжжя за допомогою чого у подальшому буде гарантуватись виконання судового рішення.
Враховуючи, що сума позовних вимог значно перевищує дохід Відповідача, а за даними державних реєстрів у ТОВ «АРСЕНАЛ-СІТІ» відсутнє інше майно, крім вищезазначеного, накладення арешту на об'єкт в межах суми позовних вимог є мінімально необхідним заходом для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення. Не накладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов'язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з таких підстав:
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Позов може забезпечуватися іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Так, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд зауважує, що в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.
До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо не сплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою в достатньому розмірі.
Запорізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану.
Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Запоріжжя.
Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду та вплинути на виконання цього рішення.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 №490/6312/19 та від 21.12.2020 №487/5726/19.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Відповідачем зареєстровано право власності на один об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:003:0048 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 659812823101). Яка належить останньому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЗП №150988, виданий 13.02.2006, видавник: Запорізьке міське управління земельних ресурсів.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 02.09.2025 № 201-20250902-0010330770, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0048, складає 18 961 029,32 грн.
Враховуючи, що сума позовних вимог значно перевищує дохід Відповідача, а за даними державних реєстрів у ТОВ «АРСЕНАЛ-СІТІ» відсутнє інше майно, крім вищезазначеного, накладення арешту на об'єкт в межах суми позовних вимог є мінімально необхідним заходом для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Не накладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов'язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.
Накладення арешту на належне Відповідачу нерухоме майно (земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:003:0048) буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів у розмірі майже 3,2 млн. грн.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Окрім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:003:0048 проведено державну реєстрацію обтяжень у вигляді податкової застави.
Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2025 № 280/4521/25 за ТОВ «АРСЕНАЛ-СІТІ» обліковується податковий борг із земельного податку у сумі 25 270,44 грн.
Водночас, податкова застава забезпечує публічний (бюджетний) інтерес погашення податкового боргу платника. При цьому, платник зберігає право відчуження вказаного майна за згодою контролюючого органу.
Також, податкова застава, у випадках, визначених ст. 93 ПКУ, може бути знята в будь-який момент після сплати податкового боргу, що не гарантує збереження саме цієї ділянки, як предмета можливого стягнення в інтересах позивача.
Отже, ТОВ «АРСЕНАЛ-СІТІ» може погасити податковий борг із земельного податку у сумі 25 270,44 грн. та оперативно зняти заставу, після чого відчужити ділянку третім особам до завершення розгляду справи - що унеможливить виконання майбутнього рішення у даній справі.
Крім того, арешт накладений у порядку забезпечення позову може співіснувати з іншими обтяженнями і не змінює їх пріоритетності (Постанова ОП КЦС ВС від 5 травня 2025 року у справі № 466/2651/23).
Таким чином, факт існування податкової застави, яка регулюється нормами ПКУ та забезпечує публічний інтерес, не перешкоджає застосуванню процесуального заходу забезпечення позову - накладення арешту на земельну ділянку у межах заявлених вимог.
Водночас, накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити майновий стан останнього.
Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача в межах суми позову.
Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку не застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
При цьому суд вважає за необхідне накласти арешт на земельну ділянку в межах суми, заявленої до стягнення.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/2783/25 є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню в межах суми, заявленої до стягнення.
Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.
Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4).
Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/2783/25 законної сили, накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сіті», ідентифікаційний код юридичної особи 34067555 (вул. Олександрівська, буд. 2, м. Запоріжжя, 69063) в межах суми позову - 3 185 612 грн 33 коп. - а саме: земельну ділянку кадастровий номер: 2310100000:05:003:0048, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 659812823101, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-СІТІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34067555).
Стягувачем за даною ухвалою є: Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сіті», ідентифікаційний код юридичної особи 34067555 (вул. Олександрівська, буд. 2, м. Запоріжжя, 69063).
Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 19.09.2025, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України).
Ухвала підлягає оскарженню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Суддя Артур Олегович Науменко