19.09.2025 Справа № 908/2780/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290997323) в інтересах держави в особі
позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915)
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Дорошенко Романа Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення 658 922 грн 22 коп.
Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» з позовною заявою в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про:
- стягнення з Фізичної особи-підприємця Дорошенко Романа Геннадійовича на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 329 461 грн 11 коп.;
- стягнення з Тасєвскі Мітка Георгійовича на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 329 461 грн 11 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 04.09.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2780/25 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху.
Ухвалою суду від 09.09.2025 позовну заяву залишено без руху. Надано заступнику керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області строк протягом 5 днів (з дня доставлення даної ухвали в електронний кабінет в системі “Електронний суд») суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
12.09.2025 заступник прокурора сформував в системі “Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду з обґрунтуванням.
Ухвалою суду від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2780/25. Присвоїти справі номер провадження 27/151/25. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 09.10.2025.
17.09.2025 заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області сформована в системі “Електронний суд» (зареєстровано 18.09.2025 за вх. № 18921/08-08/25) заява про забезпечення позову вих. № 52-103-7236 від 17.09.2025, відповідно до якої заявник просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог 658 922 грн 22 коп. на нерухоме майно: магазину А-2, цегла, площею 1203 кв.м., Б - склад, В - склад, Г - склад, Д склад, №1,2 - паркани, адреса: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 764928023101), яке належить на праві приватної власності Дорошенко Роману Геннадійовичу (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.09.2025, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Прокурор вважає, що для забезпечення виконання рішення Господарського суду Запорізької області по даній справі, необхідним є вжиття судом заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачам та знаходиться у нього, без обмеження/позбавлення права користування ним. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та вплинути на виконання цього рішення.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник вказує, що звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дорошенко Романа Геннадійовича на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 329 461 грн 11 коп.; стягнення з Тасєвскі Мітка Георгійовича на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 329 461 грн 11 коп. Позов мотивовано таким. Установлено, що земельна ділянка комунальної форми власності площею 0,2262 га з кадастровим номером 2310100000:02:007:0063 площею 0,2262 га, яка розташована по АДРЕСА_3 , сформована та з 26.03.2007 зареєстрована у Державному земельному кадастрі. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано об'єкт нерухомості загальною площею 1203 кв.м, а саме: магазин літ. А-2, цегла, склади літ. Б, В, Г, Д та паркани №№ 1, 2. Право власності на 1/4 частки вказаного майна зареєстровано 02.11.2015 за Дорошенком Романом Геннадійовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування від 02.11.2015. Установлено, що вказаний об'єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі продажу від 28.05.1999, зареєстрованого в реєстрі за № 709, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 придбали по 1/4 часині кожний окремо та Тасєвскі Мітко Георгієвич придбав 1/2 частину об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а саме А-2 - магазин, цегла, нежилою площею 1203 кв.м, Б - склад, В - склад, Г - склад, Д- склад, № 1, 2 - паркани. Після цього, згідно з договором дарування від 02.11.2015, зареєстрованого в реєстрі під № 3650, Дорошенко Г.М. безоплатно передав свою 1/4 частину від нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , у власність Дорошенко Р.Г. Відповідно до інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.06.2024 № 09090/03.3-20/03 згідно з наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою) на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:007:0063 площею 0,2262 га по вул. Тенісній, 13, обліковується договір оренди землі № 040726100166, укладений 26.03.2007 між Запорізькою міською радою та Дорошенком Г.М, Дорошенком Р.Г., Тасєвскі М.Г. для розташування крамниці та бару. Строк дії договору до 26.03.2017. За результатами опрацювання інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що право власності та/або користування вказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:007:0063 за жодною особою на теперішній час не зареєстроване. Таким чином, ОСОБА_1 та Дорошенко Роман Геннадійович, будучи власниками зазначеного нерухомого майна у рівних частинах, з часу закінчення строку дії договору оренди землі і до теперішнього часу продовжують користуватися земельною ділянкою площею 0,2262 га з кадастровим номером 2310100000:02:007:0063 без правовстановлюючих документів, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. При цьому, як вбачається з відповіді Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 15.03.2024 за № 3467/5/08-01-24-10 та від 25.04.2025 № 4246/5/08-01-24-05-11, за відомостями з інформаційної бази Головного управління ДПС України у Запорізькій області Тасєвскі Мітко Георгійович (РНОКПП: НОМЕР_2 ) не є платником плати за землю, не звітує та не сплачує земельний податок та орендну плату за землю фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_3 . В той же час фізичній особі підприємцю Дорошенку Роману Геннадійовичу на підставі договору оренди землі № 040726100166 від 26.03.2007 року передане в строкове платне користування земельну ділянку для розташування крамниці та бару які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, 13, площею 0,2262 га, кадастровий номер земельної ділянки 23100000:02:007:0063. Строк дії договору - 26.03.2017. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:007:0063 складає 7 141 722,12 грн, що підтверджується витягом від 26.02.2024 за № НВ-2300029332024. Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачами вказаною вище земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:007:0063 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025. Із вказаного розрахунку вбачається, що загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), зменшених на суму сплаченої плати за землю за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 становить: 658 922 грн 22 коп. Враховуючи, що відповідачі до теперішнього часу користуються вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинні відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 658 922,22 грн. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Дорошенко Р.Г., зареєстровано право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: - 1/4 частки магазину А-2, цегла, площею 1203 кв.м., Б - склад, В - склад, Г - склад, Д склад, №1,2 - паркани, адреса: АДРЕСА_3 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 764928023101). Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 26.08.2025 вартість зазначеного об'єкта нерухомості в цілому складає 7 441 276,33 грн. (1/2 частини 3 720 638,17 грн.) - 1/2 частки квартири, загальна площа (кв.м): 71.2, житлова площа (кв.м): 41.2 адреса: АДРЕСА_4 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 150143580000). Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 02.09.2025 вартість 1/2 частини вказаної квартири складає 2 389871,77 грн. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за Тасєвскі М.Г. Водночас як зазначалось вище Тасєвскі М.Г на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.1999, зареєстрованого в реєстрі за № 709, належить 1/2 частина об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, 13, а саме А-2 - магазин, цегла, нежилою площею 1203 кв.м, Б - склад, В - склад, Г - склад, Д- склад, № 1, 2 - паркани. Враховуючи, що у Відповідачів відсутнє інше майно, крім вищезазначеного, накладення арешту на об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, 13 в межах суми позовних вимог є мінімально необхідним заходом для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення. Водночас за відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження відносно Дорошенка Р.Г., ІНФОРМАЦІЯ_1 обліковується відкрите виконавче провадження №67787667 від 07.12.2021. Не накладення арешту на нерухоме майно відповідачів може призвести до його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України. Отже, накладення арешту, в межах суми позовних вимог, на належне відповідачам нерухоме майно, а саме: магазин А-2, цегла, площею 1203 кв.м., Б - склад, В - склад, Г - склад, Д- склад, №1,2 - паркани, адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Тенісна, будинок 13 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 764928023101), буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з них коштів.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши викладені у ній обставини, обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких подана заява, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 2 ст. 137 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З положень Господарського процесуального кодексу України, які врегульовують питання забезпечення позову, слідує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходу забезпечення позову щодо якого прокурором подана відповідна заява, суд дійшов висновку, що невжиття заходу забезпечення позову може унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду.
Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 Суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції» також зазначено, що “право на суд» було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у постановах Верховного Суду (від 10.10.2019 у справі № 904/1478/19, від 16.12.2019 у справі № 904/3459/19 та від 28.05.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» з позовною заявою в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дорошенко Романа Геннадійовича на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 329 461 грн 11 коп.; стягнення з Тасєвскі Мітка Георгійовича на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 329 461 грн 11 коп.
Тобто, між сторонами існує спір щодо несплаченої орендної плати за договором оренди землі від 26.03.2007 № 040726100166 в розмірі 658 922 грн 22 коп. і виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідачів присудженої до стягнення суми заборгованості.
У разі пред'явлення позову до боржника про стягнення грошових коштів, накладення арешту на грошові кошти та майно у межах ціни позову забезпечує у майбутньому виконання рішення суду.
Натомість, у разі незабезпечення такого позову, боржник має право у будь-який момент відчужити належні йому грошові кошти та майно.
Наявність такого необмеженого права боржника розпоряджатись своїм майном само по собі вже є доказом необхідності забезпечення майнового позову кредитора в межах ціни цього позову.
У постанові від 04.04.2023 у справі № 915/577/22 Верховний Суд зазначив:
“Посилання скаржника на те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про намагання відповідача продати заставлене майно, знищити чи передати без згоди заставодержателя іншим особам, а також доказів, які б свідчили про нецільове використання відповідачем коштів, чи його намір взагалі не здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором колегією суддів відхиляються, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення».
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено:
“Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Бездіяльність відповідача, яка виражається у невиконанні взятих на себе грошових зобов'язань, по суті є формою ухилення від виконання такого зобов'язання, яка свідчить про потенційну можливість ухилення останнього від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Дорошенко Р.Г., зареєстровано право власності на наступні об'єкти нерухомого майна:
- 1/4 частки магазину А-2, цегла, площею 1203 кв.м., Б - склад, В - склад, Г - склад, Д склад, №1,2 - паркани, адреса: АДРЕСА_3 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 764928023101).
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 26.08.2025 вартість зазначеного об'єкта нерухомості в цілому складає 7 441 276,33 грн. (1/2 частини 3 720 638,17 грн.)
- 1/2 частки квартири, загальна площа (кв.м): 71.2, житлова площа (кв.м): 41.2 адреса: АДРЕСА_4 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 150143580000).
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 02.09.2025 вартість 1/2 частини вказаної квартири складає 2 389871,77 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за Тасєвскі М.Г. Тасєвскі М.Г на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.1999, зареєстрованого в реєстрі за № 709, належить 1/2 частина об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, 13, а саме А-2 - магазин, цегла, нежилою площею 1203 кв.м, Б - склад, В - склад, Г - склад, Д- склад, № 1, 2 - паркани.
Враховуючи, що у відповідачів відсутнє інше майно, крім вищезазначеного, накладення арешту на об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 в межах суми позовних вимог є мінімально необхідним заходом для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Водночас за відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження відносно Дорошенка Р.Г., ІНФОРМАЦІЯ_1 обліковується відкрите виконавче провадження №67787667 від 07.12.2021.
Не накладення арешту на нерухоме майно відповідачів може призвести до передачі його в іпотеку пов'язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.
Водночас, накладення арешту на грошові кошти відповідачів, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити майновий стан останніх, у той час як накладення арешту на частину об'єктів нерухомого майна мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідачів, не ускладнюючи їх господарську діяльність.
Зазначений захід забезпечення позову не матиме наслідком припинення господарської діяльності відповідачів, використання об'єкту нерухомості, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачам майна чи зниження його вартості.
Таким чином, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачам на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дорошенко Романа Геннадійовича на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 329 461 грн 11 коп.; стягнення з Тасєвскі Мітка Георгійовича на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 28.02.2025 у розмірі 329 461 грн 11 коп.
Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно відповідачів і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідачів в межах суми позову.
Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку не застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Суд зауважує, що для співмірності із заявленими позовними вимогами накладення арешту на майно здійснюється у межах ціни позову.
Приймаючи до уваги, що вказані заходи забезпечення позову застосовується виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме таких заходів є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача за захистом яких прокурор звернувся до суду, заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на нерухоме майно: магазин А-2, цегла, площею 1203 кв.м., Б - склад, В - склад, Г - склад, Д склад, №1,2 - паркани, адреса: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 764928023101), яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Також, суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими та спрямовані на збереження існуючого становища, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву про забезпечення позову у справі № 908/2780/25 задовольнити.
З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/2780/25 законної сили, накласти арешт в межах суми позову 658 922 грн 22 коп. на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ): магазину А-2, цегла, площею 1203 кв.м., Б - склад, В - склад, Г - склад, Д склад, №1,2 - паркани, адреса: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 764928023101).
Стягувачем за даною ухвалою є: Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290997323)
Боржниками за даною ухвалою є:
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Тасєвскі Мітко Георгійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати заявникові.
Дана ухвала відповідно до норм Закону України “Про виконавче провадження» є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 19.09.2025, і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 19.09.2028.
Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Ухвала складена та підписана 19.09.2025.
Суддя С.С. Дроздова